173 грами хліба, склянка молока, а кави-чаю-спецій взагалі в списку немає. Київський апеляційний адміністративний суд оприлюднив рішення, яким підтверджено незаконність "споживчого кошика" в Україні.
Хто складає життєво необхідний набір продуктів, товарів і послуг і що туди має входити, розповів в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Ввечері" виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
Споживчий кошик в Україні має переглядатися кожні п'ять років, безперечно, але він давно не переглядався. Вперше його зробили в 2000 році. Сформували, виходячи з тих стандартів, які існували. І до того, і після того його не переглядали. Власне, перша спроба перегляду у нас була у 2016 році.
Два роки тому.
І одразу той результат, який був досягнутий, викликав серйозну протидію експертного середовища. Були позови щодо неправильності і незаконності формування споживчого кошика. Бачите, на підставі цього споживчого кошика формується прожитковий мінімум, який закладається в державний бюджет і від якого, по суті, залежить достатньо багато соціальних виплат, зокрема, і мінімальної пенсії. Мінсоцполітики паралельно обраховує фактичну вартість цього кошика. Він складається з трьох частин: набір продовольчих товарів, промислових і послуги. І ці цифри докорінно відрізняються від того, що закладено у державний бюджет, фактично в два рази. А це вже говорить про те, що є певна невідповідність між цифрами. Бажано було б привести ці речі до таких, які б не викликали посмішки у людей, такої крізь сльози. Я хочу сказати, що в різних країнах по-різному рахують цей кошик.
Є навіть методи: статистичний, суб'єктивний, ресурсний,комбінований. Очевидно, ще є якісь методи?
Більше того, хочу сказати, що у наших найближчих сусідів, у тих же білорусів, там фактично вираховують тільки продуктовий кошик, виходячи з того, що він має становити не більше 55-58% споживчого кошика. У нас продуктовий кошик займає 90% того, що закладено в бюджеті. На все інші фізично не вистачає грошей.
До споживчого кошика, ухваленого в 2016 році входить 296 пунктів. Що це за розрахунки були?
По суті, там повністю відтворюється та структура, яка була у 2000 році. Незважаючи на те, що за цей час достатньо серйозно помінялися споживчі підходи українців, взагалі помінялося все в Україні. Але факт лишився фактом. Мало що змінилося в тому кошику і він навряд чи відповідає в повній мірі сьогоднішнім потребам.
Згідно з даними, одна людина за рік має отримати 99 кг хліба, 4 кг макаронних виробів, майже 9,5 кг пшеничного борошна, трохи більше 7 кг різних круп, 95 кг картоплі.
Мені важко коментувати. Тому я розумію, чому з 2000 року це все не переглядалося і вирішили переглянути. Але, на мій погляд, зробили недобре. Як наслідок, ми бачимо судові позови і реакцію судових органів на ці рішення. Хоча в кожної країни є своя специфіка, пов'язана із структурою. Обов'язково там є і витрати на дозвілля людей або, наприклад, наймання няні для дітей. Обрахунки такі є. Єдине, що ці цифри значно більше відповідають потребам людей.
Але хто обраховував споживчий кошик і Кабмін коли ухвалював, невже не виникало ніяких сумнівів? Навіть кожен пункт цього кошика.
Треба знати специфіку державної служби. Є доручення, його треба виконати. Напевно треба питати сьогоднішнє керівництво Міністерство економіки, яке випускало цей документ, разом із Мінсоцполітики. Мені важко коментувати цю ситуацію, бо в дійсності вона є достатньо кумедною. Проте була потреба в уточненні цифр. Було завдання, дане урядом. Завдання було виконане. Тобто все формально і не відповідає реальним потребам людей.
Прослухати повну версію програми
