23 серпня в Київському центрі Українського католицького університету відбулася презентація результатів соціологічного дослідження "Виклики сучасної міґрації: Українська спільнота в Парижі" та експертна дискусія на тему українських мігрантів "четвертої хвилі" в країнах Європейського Союзу.
Докладніше про дослідження в ефірі Українського радіо в програмі "Ранковий формат" розповіла завідувачка кафедри соціології Українського католицького університету Оксана Міхеєва.
Це дослідження трохи відкриває французький кейс. Нашим завданням було дослідити долю українських мігрантів у Парижі у доволі складних умовах, оскільки по більшості європейських країн ми маємо таку статистику щодо української міграції. По Франції фактично цієї статистики не було. Найрізноманітніші кола українських мігрантів у Парижі змогли потрапити у нашу вибірку.
Що мала б робити держава Україна, які дипломатичні установи і яким чином мали комунікувати сьогодні з мігранським середовищем?
Там йшлося про ступінь довіри і ступінь залученості до різноманітних активностей, які ініціюються як Католицькою церквою, так і посольськими структурами у Парижі. Йдеться не про їхню погану активність і брак комунікації, а йдеться про те, що люди не дуже активно долучаються до активностей, які пропонуються. І цьому є цілком зрозуміле пояснення. Частково це пов'язано із різною градацією довіри. А ми з'ясували що наші респонденти найбільше довіряють своїм родичам і Греко-католицькій церкві. І не дуже довіряють структура, до яких потрапили, до речі, громадські організації, які є в Парижі, українські громадські організації, посольські структури, діяльність посольства. Але цьому є зрозуміле пояснення. Воно пов'язане з цими стратегіями працевлаштування, які є в українців, які наразі перебувають у Парижі. Люди змушені активно працювати. Людина може працювати на трьох, чотирьох і більше роботах і така активна трудова діяльність призводить до того, що людина часто немає ні часу, ні сил долучатися до різних ініціатив.
Прослухати повну версію розмови
