Київ 8 листопада дав згоду на призначення Іштвана Ійдярто надзвичайним та повноважним послом послом Угорщини в Україні. В ефірі Українського радіо в програмі Україна.Сьогодення політичний експерт Дмитро Тужанський розповів, чи варто очікувати потепління відносин між Києвом та Будапештом.
Чи означає призначення посла, що Київ та Будапешт поволі намацують шляхи до нормалізації стосунків?
— Призначення Іштвана Ійдярто, цей агреман, який в Будапешті чекали чотири чи п'ять місяців, бо рішення про зміну посла у Будапешті було ухвалено в серпні цього року, сталося якраз в період чергового загострення. Воно дійсно може створити умови для переходу від конфронтації до співпраці. З іншого боку, треба розуміти, що посада посла обмежена в своїх діях. Більше того, вся зовнішня політика Угорщини побудована таким чином, що остаточні найважливіші рішення ухвалює Віктор Орбан. Чого варто чекати від Іштвана Ійдярто — є сподівання, що він буде давати в Будапешт якісну аналітику по Україні. За ці півтора роки протистояння між Києвом і Будапештом, помітно, що правляча еліта в Угорщині в багатьох питаннях дезінформована та перебуває під впливом російських наративів.
Що саме на ваш погляд потрібно донести Будапешту?
— От конкретний приклад: закон про освіту. В Будапешті сприйняли, це як цілеспрямовану атаку на Угорщину з наміром асимілювати та українізувати угорців, хоча насправді ми всі розуміємо, що коли ухвалювали закон про освіту, про угорців просто забули, що теж погано. Те саме стосується закону про мову, який зараз на порядку денному, питання громадянства. Всі прекрасно знають, що в України не тільки угорські паспорти роздаються нашим громадянам, але в Будапешті відчувають, що саме їх вирішили зробити крайніми, розігруючи угорську карту на виборах. Це частково так, частково ні, але дуже важливо, щоб посол і його команда доносили до першої особи в Будапешті справді правдиву інформацію.
Про що саме йде мова?
— До прикладу, чому Україна досі не узаконила остаточні рекомендації Венеційської комісії щодо закону про освіту, тобто чому не пролонгує дію статті 6 цього закону до 2013 року і не виводить приватні школи за межі дії цього закону. Уряд це рішення ухвалив, президент також каже, що ці рекомендації треба внести, а парламент не ухвалює. Тобто українська дипломатія є заручником Верховної Ради, але в Будапешті це сприймають як небажання Києва, української влади, не те щоб іти на поступки, але налагоджувати відносини з Угорщиною і якось розблокувати інтеграцію в НАТО.
Слухати повну версію програми.
