З 1 січня 2019 року енергопостачальні компанії будуть зобов'язані відокремити свою діяльність з розподілу електроенергії від інших видів діяльності, в тому числі через створення енергопостачальника. В ефірі Українського радіо в програмі “Сьогодні.Вдень” директор “Інституту міста” Олександр Сергієнко розповів, як це вплине на життя українців.
Ведуча: Галина Бабій
Що це означає на практиці і чи це законно?
— Це законно, тому що в принципі Україна взяла на себе зобов'язання, які відповідають так званому третьому енергопакету ЄС. Сенс його полягає в тому, що генерація, транспортування і розподіл будь-якого виду енергії мають відбуватися окремо. Для чого це робиться? Для того, щоб принаймні спробувати створити конкуренцію на ринку, адже якщо окремо є генерація, а окремо мережі, то в принципі будь-хто може по них перегнати свою енергію, чи електричну, чи газ, і надати її споживачу через постачальника. В результаті може бути так, що електрика та сама, хто б її не виробляв, але вона може відрізнятися в ціні. Наприклад, від атомної електростанції електрика набагато дешевша, ніж від вугільної чи газової. Тому якщо все це буде відокремлено, то в принципі є можливість постачати більш дешеву енергію людям, бізнесу, кому завгодно.
У кожного споживача так чи інакше закрадається думка, чи не призведе це до зростання тарифу?
— В умовах України питання актуальне, бо в нас будь-яке поліпшення супроводжується і зростанням. Це вже питання не до експертів, а до держави. Дійсно, люди правильно занепокоєні. У нас постачання електричної і теплової енергії є квазі-монопольним. У Києві, наприклад, немає іншого водоканалу. В Житомирі так само. Що стосується теплової енергії, ми теж не можемо вибирати кого завгодно, а закон про природні монополії виписаний на всю країну, натомість в кожному місті є свої монополісти.
Нам вкрай не вистачає закону про місцеві монополії. Вважається, що НКРЕКП щось там регулює, але принципи цього регулювання виписані на користь виробників тепла чи електричної енергії. Вони закладають в своє виробництво всі валові витрати і не зацікавлені знижувати собівартість свого товару. Якби був контроль за такими локальними монополістами, у нас не було б тих проблем, які є зараз. Зараз в нас заборгованість вже рік тримається на планці 38 млрд, а 4 роки тому вона була 9 млрд грн.
Відомо, що українцям буде потрібно переукласти угоди, за якими вони будуть отримувати нові платіжки. Чи не забагато їх буде і чи зможуть люди без достатньої поінформованості розібратися в цих платіжках?
— У нас в усіх містах вже розділили газопостачання. Наприклад, в Києві у нас є "Київгаз" і дочірнє підприємство, тому квитанція може бути і одна, але там має бути дві суми. Це вже залежить від виконавця послуги. Інша справа, що у нас третій енергопакет ЄС має спотворену форму, тому що "Київгаз" утворив дочірнє підприємство, але воно керується тим самим "Київгазом". Повністю розділити мережі, виробництво і розподіл, у нас виходить якась малозрозуміла і неефективна потвора.
Слухати повну версію.
