Рішення Конституційного суду Польщі щодо "української частини" польського закону про Інститут національної пам’яті не було несподіваним, переконана політичний консультант Ірина Сєрова. Про це вона заявила в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Ввечері".
Ведучі:
Віталій Науменко, Наталя Чорна
"Я не можу сказати, що це було несподіване рішення. Цей закон викликав великий і міжнародний, і внутрішньополітичний резонанс. І Ізраїль, і Сполучні Штати, і європейська комісія — всі висловили Польщі величезні зауваження і нарікання щодо змісту цього закону", — зазначила Ірина Сєрова.
Політичний консультант наголосила, що Польща чекає на крок-відповідь від України.
"Це не кінець історії. Польща чекає на крок-відповідь від України. І ми будемо робити певні кроки у відповідь. Наразі є два варіанти розвитку подій. Перший — це адекватний розвиток, тобто це наш зустрічний крок, який полягає у тому, аби знизити трохи градус загострення риторики, зменшити взагалі можливість якихось політиків та політичних аналітиків особливо коментувати Польщу і складні україно-польські відносини. Звичайно, нам треба робити крок назустріч. Перш за все, Польща очікує відновлення пошукових робіт на території нашої країни, а також ексгумацію останків польських вояків. Головне — відновити діалог істориків", — сказала Сєрова.
Вона додала, що "другий, неадекватний, розвиток подій полягає в тому, що певні політичні штаби можуть представити це як величезну перемогу або навпаки — загравати з ультраправим українським електоратом. І поляки на це будуть відповідати дуже синхронно. І відповідь може бути в економічному та зовнішньополітичному плані".
Нагадаємо, напередодні Конституційний суд Польщі визнав неконституційними положення оновленого закону про Інститут національної пам’яті із визначеннями "українські націоналісти" та "Східна Малопольща".
Як повідомлялося, президент Польщі Анджей Дуда оскаржив положення у частині щодо "злочинів українських націоналістів". Зміни дозволяють відкривати кримінальні провадження проти осіб, котрі "заперечують злочини українських націоналістів у 1925-1950 роках, а також злочини українських формувань, котрі колаборували з ІІІ Рейхом під час Другої світової війни". Згідно з законом про Інститут національної пам’яті за заперечення таких злочинів загрожує штраф або позбавлення волі до трьох років. Новий закон про ІНП набув чинності 1 березня 2018 року.
Прослухати повну версію.
