Національне бюро вважає, що рішення Конституційного суду про скасування статті про позбавлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення є політично вмотивованим.
Про це повідомляє прес-служба НАБУ.
НАБУ також вважає, що це рішення відкриває посадовцям можливості для зловживань та надає індульгенцію на вчинення ними кримінальних корупційних правопорушень.
"Відтепер мільйонні статки, отримані з джерел, законність яких не доведена, в Україні не вважаються карним злочином. Такий крок, на думку Національного бюро, є політично вмотивованим і протирічить зобов’язанням України за ратифікованою Конвенцією ООН проти корупції, домовленостям із Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом", — йдеться у повідомленні.
Національне бюро переконане, що страх відповідальності напередодні початку роботи новоствореного Вищого антикорупційного суду України, який розглядатиме справи від НАБУ і САП в тому числі і з цією кваліфікацією, включив своєрідні політичні механізми регуляції.
Наразі детективи НАБУ розслідують факти незаконного збагачення на загальну суму понад півмільярда гривень в межах 65 кримінальних проваджень. Серед осіб, походження статків яких викликає питання на предмет законності джерел походження — судді, прокурори, народні депутати, колишні та чинні керівники органів державної влади. Рішення Конституційного суду означає, що всі кримінальні провадженні в частині, що стосується незаконного збагачення цих осіб, будуть закриті.
За даними бюро, поновити розслідування стосовно фігурантів цих кримінальних проваджень, а також підозрюваних та обвинувачених за вже викритими фактами незаконного збагачення (в разі повернення відповідної статті до ККУ) буде неможливим, адже закон не має зворотної сили. Тому набуте майно за замовчуванням вважатиметься законним, безвідносно до джерел його походження.
Нагадаємо, Конституційний суд України визнав неконституційною та скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення.
Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов’язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом.
Фото прес-служби НАБУ
