В Україні учора, 9 травня, відбулася низка пам'ятних заходів, приурочених до Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У кількох містах також проходила акція "Безсмертний полк", започаткована в Росії. Підсумки Дня Перемоги в ефірі "РанокПРО" підводив Богдан Петренко, заступник директора Українського інституту досліджень екстремізму.
Ведучі:
Ярина Скуратівська, Євген Павлюковський
Експерт зауважив, що українське суспільство не завжди толерантне, і саме 9 травня ці проблеми найбільше випливають назовні.
"Оскільки скандують зовсім різні гасла, намагаються визначити усіх тих, хто відзначає 9 травня, як проросійських… Хоча це величезний конгломерат людей, і там багато дійсно проукраїнськи налаштованих", – зазначив Богдан Петренко.
Він звернув увагу на те, що 9 травня, у День Перемоги, не було великих провокацій, як очікувалося за досвідом минулих років.
"Імовірно, не було зовнішнього замовлення, я маю на увазі, з російського боку, на такі провокації. Дрібні провокації відбувалися, і я думаю, що є вплив саме на дрібні провокації – на руйнування пам’ятників, політично вмотивований вандалізм, оскільки він викликає поділ суспільства, а не його єднання. Росія орієнтується на поділ суспільства, і ці дві акції* – навіть якщо між ними не відбулося насильницького конфлікту – вони орієнтуються на реалізацію російських інтересів, щоб поділити українців", – пояснив експерт.
*У Києві пройшла акція із назвою "Ніхто не забутий, ніщо не забуте", за суттю та стилістикою подібна до "Безсмертного полку", а також контр-акція "Безсмертний Грут", учасники якої несли портрети з персонажами кінокоміксів MARVEL – ред.
Тим не менш, відзначив Богдан Петренко, великим плюсом є те, що більшість українців навчилися нормально сприймати одне одного, незалежно від того, в який день, 8 чи 9 травня, вони відзначають памятні дні за загиблими у Другій світовій війні.
Раніше поліція повідомила, що на масових заходах 9 травня було зафіксовано понад три десятки випадків використання забороненої символіки.
Фото Цензор.НЕТ
