— Яким чином Джаз-Коктебель приїхав до Києва?
— Ми вимушений фестиваль-мандрівник. Наш досвід — це кейси того, як можна розвивати місцевість, як співпрацювати, де можна шукати взаємний інтерес. Ми бути і в Затоці, і Чорноморську, оскільки ми все ж таки на березі Чорного моря. Це для нас дуже важлива фішка. Це і місце народження фестивалю у 2003 році, і це для нас особливий аромат і атмосфера.
Джаз-Коктебель саме відомий тим, що гарна музика, гарні люди на гарному пляжі біля моря. Ми дуже сподіваємось, що у 2020 році ми повернемося до Чорного моря.
— Це вже мова про якусь конкретну локацію?
— Ні. Ми поїдемо в експедицію, у нас є запрошення від місцевої ради, від місцевих підприємств Херсонської, Миколаївської та Одеської областей. Ми поїдемо домовлятись про партнерство, тому що протягом 5 років ніякого партнерства не було.
— Цього разу це Труханів острів, наскільки я розумію. Це будуть публічні чи платні заходи?
— Так. Ми хотіли б спланувати так, щоб були це публічні заходи.
— Коли?
— 6-8 вересня. Це три арт-резиденції. Це особливий формат. Кожна з них стосується окремої теми, є окрема програма, і тому це співтворчість людей, які прийдуть, і тих музикантів, художників, поетів, які братимуть участь як резиденти. Кожна резиденція працюватиме у п’ятницю з 18:00 і, як кажуть, до останнього відвідувача. У суботу та неділю — з 12:00.
Чи можна вже озвучити якість родзинки?
— Ми хочемо повернутися до нашої історії, до лампового формату. Це означає більш-менш відкриті стосунки між музикантами та відвідувачами. Ми будемо просити публіку реагувати на нові проекти, бо це теж родзинка цих резиденцій. Буде багато джазу. Також будуть цікаві формати, а саме — програма вінтаж-джаз про історію джазу. Крім того, буде музичне кіно про джаз. Сподіваємось, що також буде і дитяча програма. Крім того, ми хочемо привести два колективи з Чехії та Сербії.
Фото — facebook.com/koktebeljazz
