"Як розподіляться комітети залежить від політичної волі парламентської більшості. Поки що можемо сказати, що є певний напрямок діяльності. Тут йдеться про наміри зменшувати кількість комітетів. Це позитивно, адже наразі структура комітетів дуже роздута", — зазначив Богдан Бондаренко.
Проте, на його думку, наразі існує кілька проблем, які стосуються структури парламентських комітетів:
"Створення деяких комітетів передбачає існування деструктивного вузькопрофільного лобізму, який полягає в тому, що комітет формується з депутатів-лобістів умовно однієї сфери, і після цього депутати не займаються іншими питаннями. Інше питання — це наявність нерівномірного навантаження на деякі комітети. Якщо відкрити сайт Верховної Ради, можна побачити, що на деякі комітети за період роботи парламенту припало 300 законопроектів, а на деякі — 3500 чи 8000. Це абсолютно нелогічно. Через це деякі комітети є серед депутатів зовсім непоплярними або навпаки — всі хочуть потрапити в якийсь один, щоб нічого не робити".
"Інше питання — це кадри. Всіх цікавить як буде функціонувати монобільшість з іншими політичними силами. На сьогодні немає цивілізованих рамок взаємодії з опозицією. Що зробить "Слуга народу" зі своєї волі? З власних джерел мені відомо, що вони планують віддати опозиції два комітети: комітет з питань реінтеграції прав людини та національних меншин (комітет ВР з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій і Луганській областях, деокупації Криму, прав людини, національних меншин, міжнаціональних відносин - ред.) і свободи слова. На питання, чи планують вони віддавати регламентний комітет, відповідь була негативна. Як на мене, це не зовсім правильний хід з точки зору побудови парламентських практик, проте жодного законодавства з цього приводу не існує, правлячу партію нічого не обмежує", — підсумував експерт.
Нагадаємо, в партії "Слуга народу" планують скоротити перелік парламентських комітетів, над цим питанням наразі працює підготовча група.
ФОТО: Укрінформ
