Юрій Полідович зазначив, що більшість експонатів з фондового зібрання музею представлені вперше: "Колекція музею більша, ніж те, що можемо показати у наших залах. Саме тому і виникла ідея продемонструвати значну частину тих перснів, яких досі не бачили відвідувачі. Наші реставратори проробили досить значну роботу, підготували персні до виставки. Велику роботу зробили співробітники наших мистецьких фондів".
Юрій Полідович розповів, що на виставці персні представлені від часів античності й скіфів до сьогодення. Також є вироби сучасних майстрів: "Кожен майстер вигадував щось своє, додавав своє натхнення та своє бачення цих прикрас, надихався різними темами та втілював це все у своїх виробах".
Виставка поділена на чотири періоди. Це період античності від VI століття до нашої ери до VI — століття нашої ери. Далі — середньовічні персні. Третя частина — це персні модернового часу від XVI до XIX століття. Ще один період — це сучасні персні майстрів кінця XX сторіччя та початку XXI.
"З самого початку персні робили з різних металів. Зокрема, заліза та бронзи, різних сплавів. Носили їх різні суспільні верстви населення — чоловіки, жінки, діти. Матеріал та вишуканість декору перснів залежав від майнового стану людини. Найдавніші персні VI століття до нашої ери пов’язані зі скіфськими похованнями, які були розкопані в Дніпропетровській та Миколаївській областях. У скіфів був звичай носити однакові чи майже однакові персні, якщо не на всіх десятьох пальцях, то на 4–8", — сказав він.
Юрій Полідович зазначив, що античні персні невеликі, а в середньовіччі вони стають масивнішими. "Це пов’язано з модою, новими традиціями, манерою одягу. Щодо Середньовіччя є цікавий момент. На Русі серед давніх слов’ян персні не знали, вони там з’являються тільки з X століття. Ця традиція прийшла, можливо, від сусідніх південних народів, зокрема хазарів, частково це були традиції Скандинавії", — розповів він.
Адреса музею: вул. Лаврська, 9, корпус 12 (територія Києво-Печерської Лаври). Виставка триватиме до 22 грудня 2019 року.
