27-го жовтня помер український політв'язень, видатний дисидент Володимир Буковський. Йому було 76 років. Велику частину свого життя він прожив у Великій Британії. Зокрема, там і отримав освіту.
"Із Володимиром Буковським і багатьма іншими дисидентами я спочатку знайомився через самвидав і через радіоефір, прослуховуючі різні радіостанції ще у 60-ті роки. Так часто буває, що ти знаєш людину вже по виданнях самвидаву і по радіоефірам, знаєш десятки років і тільки потім з ним зустрічатися. Там в мене було з багатьма і зокрема і з Володимиром Буковським", — згадує Йосиф Зісельс.
"Він був легендою дисидентства. І коли починав свою дисидентську діяльність наприкінці 60-х, початку 70-х вже був метром дисидентства, бо вже тоді мав більш як десять років стажу, вже відсидів один термін у психіатричній лікарні — 1,5 року і у суворому режимі вже відсидів", — додав він.
Із Буковським Зісельс познайомився у 90-му році:
"Ми познайомилися у Празі на великому антикомуністичному з'їзді, де були представники дисидентів з різних країн".
"Мене вражав сам факт, що людина з дитячих років, саме шкільної парти, зі старших класів, вже була таким завзятим антикомуністом", — наголосив Зісельс.
Богдан Нагайло так згадує про Володимира Буковського:
"В 70-х роках найбільш відомий радянський дисидент це був Володя Буковський. Він активно включився в дисидентський рух від 65-го року… Він був незламний. Ми українці знаємо про Валентина Мороза, ми знаємо про Лук'яненка, про Шумука, він же втілював в собі всіх їх, мав і незламність, і силу таку вистояти в найжорсткіших умовах. Але був і демократом, відкритийм, який знаходив спільну мову із дисидентами інших національностей і фактично творив союз діючий із ними".
А познайомився він з ним після того, як Буковського обміняли на Корвалана.
"Подробиць я не знаю, але це була сенсація. Бо Радянський Союз погодився виміняти лідера чилійської компартії Корвалана на Буковського. То було щось. Я був на пресконференції, де з ним і познайомився. Це був грудень 1976-го року, між іншим, це скелет був. Він був в темному одягнений, очевидно стрижений. Ну скелет. Ледве стояв. Але відчувалася сила духу. І що мене дуже вразило, попри те, що як він демократично все це представляв. Тобто не було ніякого елементу російського шовінізму. Він виступав як демократ в ім'я всіх тих, які сидять. Він згадував українців, євреїв, балтів, грузинів, вірменів. Усіх, хто тоді сидів", — пригадує Нагайло.
"Саме Володимир Буковський символізував певну перехідну грань між різними етапами дисидентської реальності. Він був перший, хто вийшов на контакт з західними журналістами. Тобто від нього починалася гласна ера дисидентська", — додав Йосиф Зісельс.
За його словами, Володимир Буковський був безкомпромісний.
"Це дуже рідко, коли інтелігентна людина та водночас безкомпромісна. Бо інтелігенти як правило налаштовані на домовленості, компроміси. Але в цьому моральному аспекті, коли йшлося про насилля влади, брехню і про простих людей, які потерпають від того й іншого, він був безкомпромісний. Він навіть на крок назад не відступив від цього. Тобто це говорить про його дисидентський соціальний темперамент. Водночас, маючи такий сильний характер, сильну вдачу таку, він був дуже спокійною людиною", — запевнив Зісельс.
"Був дотепний і мав добре почуття гумору", — додав Нагайло.
Радянський дисидент, письменник, один із найбільш непримиренних критиків Кремля і особисто президента РФ Володимира Путіна Володимир Буковський помер у Великій Британії від зупинки серця в лікарні Адденбрукс в Кембриджі 27 жовтня 2019 року в 21:46 за грінвічським часом.
Володимир Буковський. Фото Захід.нет
