Про практику написання листів главі державі
Коли перед громадянами постає проблема, то завжди є спокуса написати листа першій особі в державі. За радянських часів побутувала практика писати листа генеральному секретареві. Після здобуття незалежності адресатами стали президент України, прем’єр-міністр або голова Верховної Ради.
Змінилась і форма написання листів або звернень. Так, традиційною формою – письмовим листом у конверті – можна скористатися й досі. Для цього треба позначити на конверті адресу – Київ, вулиця Банкова, 11 – і додати свого листа. Проте сьогодні існує й більш сучасний – і ефективний – спосіб звернутися до президента. Йдеться про так звані петиції.
Будь-який громадянин України може зареєструвати на сайті президента свою петицію, опісля чого розпочинається відлік 90 днів. Саме стільки є часу, аби петицію підписало 25 тисяч осіб, і, якщо це станеться, президент України зобов’язаний її розглянути та надати офіційну відповідь.
Чому президент не може зарадити, якщо прорвало трубу
Звернутися до президента України сьогодні не є проблемою. Питання в тому, чи є глава держави тим, хто має зарадити й допомогти у тій чи іншій ситуації. Так, подеколи може здаватися, що президент України, який сидить в Києві, є практично царем, що вирішує всі питання. І якщо вже місцева влада не може впоратися з тими чи іншими труднощами, то слід поскаржитися президенту – й він миттєво розв’яже усі проблеми.
Та, на щастя, це не є так. Президент – не цар, і його функції чітко обмежуються та визначаються Конституцією, а саме розділом п’ятим. Згідно з Основним законом, глава держави представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави та укладає міждержавні угоди. Також президент може звертатися до народу із посланням, призначати референдум, за наявності підстав – розпускати Верховну Раду. Президент призначає Генерального прокурора та голову Національного банку; подає до Верховної Ради кандидатури міністрів оборони та закордонних справ, а також голову СБУ. Зрештою, президент підписує всі закони; може оголошувати війну; запроваджує надзвичайний стан. Все решта, що не перелічено у 106 статті Конституції України, не належить до повноважень президента.
Таким чином, може здаватися парадоксально, але глава держави зовсім не може впливати на те, що відбувається у містах чи громадах. Холодно в школі? Протікає труба у під’їзді? Біля будинку роками немає нового асфальту? У парку поламані лавочки й немає освітлення? Президент України – скільки йому не пиши – не може зарадити у цих питаннях, оскільки вони є цілком у відповідальності органів місцевого самоврядування. Так, президент, звісно, може звільнити голову обласної державної адміністрації, але для цього, певна річ, потрібна вагома причина.
Виходячи з цього, якщо плануєте написати листа, треба добре подумати, до кого найкраще звернутися. Ефективність листа буде прямо залежати від правильно обраного адресата. І локальні проблеми найкраще вирішуються на локальному рівні. Отже, мова йде про голову громади, про раду або про депутатів місцевого рівня. Останні, до речі, це чи не найкращий спосіб достукатися до влади. Оскільки вони залежні від підтримки народу, то, як правило, оперативно відгукуються на запити.
Фото: УНІАН
