Закінчив КНУКіМ (за спеціальністю "Диктор і ведучий телепрограм").
Нині працює ведучим у структурі "Суспільного", на Українському Радіо. Від липня 2018 року вів проєкт "Ранковий формат", а з травня 2022 року доєднався до загального марафону. Досвід роботи на ТБ — 10 років. У 2012–2019 рр. — телеканал "Київ" (був ведучим програм різних форматів, зокрема ранкового шоу "Ранок по-київськи", суспільно-політичних ток-шоу, також був бренд-войсом, ведучим щотижневих інтерв’ю з очільником міста Віталієм Кличком). З березня 2019 до січня 2022 рр. — "4 канал" (ведучий розмовних студій на суспільно-політичну тематику "О порі" та випусків новин).
"Пригадую себе маленьким хлопчиком: літні канікули, бабусина кухня, з радіоприймача лунає музика, а ще — такий гарний та впевнений голос диктора. Потім він же супроводжував мене і під час сніданків, збираючись до школи. Саме тоді я вперше подумав про магію радію, і про те, як би круто було опинитись по той бік мікрофона. Тому, коли прийшов час обирати радіостанцію, я жодної хвилини не сумнівався в тому, що це має бути саме Українське Радіо. І не помилився у своєму виборі. А нині в роботі найбільше надихають слова знайомих, які мешкають на тимчасово окупованих територіях й розповідають, що їм вдалось спіймати хвилю і почути українські новини", — каже він.
Серед захоплень — садівництво: Владислав любить спостерігати, як з маленької насінини з’являється неймовірна рослина. Заквітчаний балкон улітку — милує око не лише йому та його сім’ї, а й сусідам. Любить подорожувати: на авто об’їздив пів України. Після завершення війни неодмінно продовжить мандрівки.
Передачі з архіву Українського радіо
Європейські країни, включно з Італією, лише формують плани щодо далекобійних ракет і систем, які з’являться через роки. Водночас Україна вже має і застосовує такі засоби у війні, швидко адаптуючи їх під фронтові умови. Саме цей бойовий досвід дедалі частіше називають ключовою перевагою українського ВПК. Чи перетворить це Україну на стратегічного партнера ЄС у сфері далекобійного озброєння? Гість — Олег Катков, головний редактор спеціалізованого оборонного видання Defense Express.
Чому мають зростати тарифи на громадський транспорт у столиці і чи є у КМДА достатньо аргументів, щоб обгрунтувати це зростання, зокрема на прикладі Київського метрополітену. І чому міська влада ніколи не підвищує тарифи поступово і непомітно, а одразу в кілька разів? Гостя — Ірина Федорів, голова ГО "Голка", громадська активістка.
Росія погрожує новими ударами нібито у відплату за Старобільськ: які ресурси є у росіян і як вони їх можуть застосовувати на досвіді останніх масованих ударів по Києву, Дніпру і інших містах, що може протиставити Україна в умовах визнанного дефіциту засобів ППО і ПРО? Гість — Геннадій Хазан, президент Української авіаційної асоціації пілотів та власників літаків "АОПА Україна".
"Так говорив Зеленський": про що спілкувався Президент з власною і іншими фракціями у Верховній Раді, коли, на думку Зеленського, слід чекати завершення гарячої фази війни і чим мають займатися депутати? Гість — Тарас Загородній, керуючий партнер Національної антикризової групи.
Європейський Союз 27–28 травня на Кіпрі проведе неформальну зустріч міністрів закордонних справ у форматі "Гімніх". Там обговорять можливі майбутні переговори з росією і те, які вимоги ЄС може висунути москві. Кая Каллас наголошує: спочатку Європа має узгодити власну позицію, інакше діалог із росією буде розпорошеним. Чи здатні країни ЄС домовитися про спільні умови вже цього разу? І за яких умов Європа буде представлена за столом переговорів? Гість — Олександр Колесніченко, аналітик міжнародної політики.
Росія поступово втрачає темп наступальних дій, а українські сили, навпаки, нарощують тиск на окремих ділянках фронту. За даними Інституту вивчення війни, квітень став рідкісним випадком, коли рф зазнала чистих територіальних втрат. Чи продовжилась тенденція в травні? Ключову роль у зміні ситуації відіграють дрони та удари по російській логістиці, які ускладнюють постачання і маневри противника. Чи може ця динаміка стати довгостроковим переломом на фронті? Гість — Роман Погорілий, співзасновник проєкту DeepState.
100 років від вбивства в Парижі Симона Петлюри: в чому він був правий, а в чому помилявся, при чому помилки коштували йому життя, чи був шанс у УНР чи гетьманської Української держави, з якою жорстко боровся Петлюра, на збереження, чому Україні не вдалось, на відміну від країн Балтії, Фінляндії і Польщі, збудувати і зміцнити свою незалежність в той період. Чому радянський варіант української державності виявився більш життєздатним і нинішня Україна насамперед прямий нащадок саме радянської України? Що в сучасній Україні варто пам'ятати про Симона Петлюру і досвід УНР, щоб не повторювати тодішніх помилок? Гість — Геннадій Єфіменко, учасник групи "Лikбез. Історичний фронт", старший співробітник Інституту історії НАН України, кандидат історичних наук.
США та Іран на грані угоди. Чия це політична перемога і хто може програти найбільше? Гість — Роман Кот, журналіст Українського радіо.
Перехід конфлікту на рівень "Війни міст". Які це може мати наслідки? Гість — Денис Попович, військовий оглядач.
Переатестація керівного складу БЕБ вийшла на фінальний і найчутливіший етап. Секретар комісії Тетяна Хутор заявила, що процес має очистити орган від недоброчесних людей, але без тиску й необґрунтованих звинувачень. Українців просять ділитися фактами та доказами щодо роботи посадовців. Чи допоможе це повернути довіру до БЕБ? Які особливості переатестації, які етапи вже відбулися? Гостя — Тетяна Хутор, секретар першої атестаційної комісії БЕБ, голова АЦ "Інститут Законодавчих ідей".
