Закінчив КНУКіМ (за спеціальністю "Диктор і ведучий телепрограм").
Нині працює ведучим у структурі "Суспільного", на Українському Радіо. Від липня 2018 року вів проєкт "Ранковий формат", а з травня 2022 року доєднався до загального марафону. Досвід роботи на ТБ — 10 років. У 2012–2019 рр. — телеканал "Київ" (був ведучим програм різних форматів, зокрема ранкового шоу "Ранок по-київськи", суспільно-політичних ток-шоу, також був бренд-войсом, ведучим щотижневих інтерв’ю з очільником міста Віталієм Кличком). З березня 2019 до січня 2022 рр. — "4 канал" (ведучий розмовних студій на суспільно-політичну тематику "О порі" та випусків новин).
"Пригадую себе маленьким хлопчиком: літні канікули, бабусина кухня, з радіоприймача лунає музика, а ще — такий гарний та впевнений голос диктора. Потім він же супроводжував мене і під час сніданків, збираючись до школи. Саме тоді я вперше подумав про магію радію, і про те, як би круто було опинитись по той бік мікрофона. Тому, коли прийшов час обирати радіостанцію, я жодної хвилини не сумнівався в тому, що це має бути саме Українське Радіо. І не помилився у своєму виборі. А нині в роботі найбільше надихають слова знайомих, які мешкають на тимчасово окупованих територіях й розповідають, що їм вдалось спіймати хвилю і почути українські новини", — каже він.
Серед захоплень — садівництво: Владислав любить спостерігати, як з маленької насінини з’являється неймовірна рослина. Заквітчаний балкон улітку — милує око не лише йому та його сім’ї, а й сусідам. Любить подорожувати: на авто об’їздив пів України. Після завершення війни неодмінно продовжить мандрівки.
Передачі з архіву Українського радіо
Політичні підсумки тижня. Зустріч Усика з Трампом: про що вони могли говорити за зачиненими дверима? Олександр Усик може вплинути на думки Дональда Трампа? Також поговоримо про угоду між США та Іраном. Чи дійсно країни близькі до миру? Гість — Дмитро Васильєв, політолог.
Україна поступово перехоплює ініціативу у війні, а на заході все частіше говорять про можливість припинення вогню.
Суди вже почали розглядати справи про порушення законодавства у сфері лобіювання. Для ринку це перші сигнали про те, як на практиці працюватимуть нові правила та відповідальність за їх недотримання. Водночас представники НАЗК наголошують: прозора діяльність залишається найкращим захистом від санкцій. Чи допоможуть перші прецеденти сформувати довіру до нової системи регулювання лобіювання? Гостя — Анна Лачихіна, голова правління "Української асоціації лобіювання", співзасновниця PR i GR агенції Good Politics.
Курс долара росте: з чим пов'язана нинішня динаміка? Як на це впливає євро і чи не слабшає наша гривня? Що таке бівалютний підхід, і як він впливає на ціноутворення? Гість — Віталій Шапран, колишній член Ради НБУ, фінансовий аналітик.
Політичний кордон між Москвою та Брюсселем: що означатиме для Вірменії перемога партії чинного прем'єр-міністра Нікола Пашиняна "Громадянський договір"? Чому путін боїться зближення Вірменії з ЄС і до яких погроз вдається росія? Як розвиваються стосунки Вірменії і України? Гість — Ярослав Макітра, політолог, керівник політичних програм дослідницької компанії "Соціополіс".
Новий день — нова країна: Володимир Зеленський прибув з візитом до Естонії. Про що та з ким говорив Президент на двосторонніх зустрічах? Чого Україна очікує від саміту Північно-Балтійського співробітництва? Гість — Віктор Бобиренко, політолог, експерт Бюро аналізу політики.
Чи забере Польща нагороду у Зеленського? Після рішення Капітули Ордена Білого Орла слово за Навроцьким.
Українські дрони дедалі частіше б'ють по ключових елементах російської логістики на півдні. Як це впливає на ситуацію в окупованому Криму? На півострові говорять про нестачу пального для цивільних, але чи відчуває ці проблеми російська армія? За рахунок яких ресурсів сьогодні існує мілітаризований Крим та наскільки вразливою є створена окупантами система забезпечення? Гість — Сергій Братчук, речник Української добровольчої армії "Південь".
Подорожчання проїзду в Києві може стати одним із найгучніших міських рішень цього літа. Влада переконує: без перегляду тарифів дедалі складніше підтримувати роботу транспорту та модернізувати його. Тридцять гривень за поїздку — для багатьох пасажирів це звучить як різке подорожчання. Проте якщо порівняти столицю України з європейськими містами, картина виглядає зовсім інакше. Чому український транспорт роками залишається одним із найдешевших у Європі, скільки реально коштує перевезення одного пасажира та чи готові кияни платити більше за систему, яку все важче утримувати за старими тарифами? Яка ситуація з тарифами на проїзд в інших українських й європейських містах? Гостя — Ірина Оя, архітекторка, урбаністка.
Іран та Ізраїль: наскільки країни близькі до мирної угоди після ударів. Гість — Тарас Семенюк, аналітик, журналіст-міжнародник.
