Закінчила Національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики.
Починала працювати в газеті Сил ППО "Вартові неба", потім була спецкореспонденткою програми "Вікна-Новини" телеканалу СТБ. В часи цензури президента Віктора Януковича звільнилася з СТБ і стала співзасновницею Громадського радіо. Лобіювала реформу Державного телебачення і радіомовлення, після створення ПАТ НСТУ отримала запрошення робити власний антикорупційний проєкт "Коло доброчесності" на Українському Радіо. Від початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну — ведуча Національного марафону провідних українських телеканалів і радіостанцій "Єдині новини "#UAразом".
Наталія вважає, що радіо — "найкраще медіа для демократичного суспільства, бо саме воно дозволяє швидко та із залученням максимальної кількості зацікавлених осіб обговорювати актуальні проблеми окремої громади і всієї країни".
Захоплюється історією України, любить читати мемуари видатних людей, передовсім, політиків і митців, мріє після Перемоги знову подорожувати Україною та світом.
За життям Наталії можна стежити на її фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
Більшість українців витрачають щонайменше пів години на дорогу до важливих локацій у своїх містах. Це багато чи мало для великих міст? Які можуть бути способи зменшити цей час? Яка ситуація у інших країнах світу? Гість — Дмитро Беспалов, експерт з транспортного планування.
Зустріч "Коаліції охочих" у Парижі на тлі гальмування переговорів. Що на порядку денному України і Європи? Гість — Дмитро Левусь, політолог, експерт аналітичного центру "Об’єднана Україна".
Останніми днями соцмережами активно шириться чутка, що начебто дозвіл на виїзд чоловіків віком 18–22 роки спричинив різке зростання пасажиропотоку через кордон. У повідомленнях малюють картину "масового виїзду молодих українців" та подають це як доказ нібито слабкості української держави. Але це — типовий приклад маніпуляції, яка б’є по чутливій темі для суспільства.
Сьогодні 40 років тому помер поет, правозахисник Василь Стус.
Нові правила вступу до вишів Польщі: чому українські абітурієнти ризикують втратити рік навчання? Гість — Іван Капелюшник, співзасновник Українсько-Польського Центру Освіти "UniverPL".
Яку роль відіграє артилерія через 3,5 роки після початку повномасштабної російсько-української війни. Чи втратив "Бог війни" свої позиції із розвитком різноманітних безпілотних систем і які перспективи має артилерія надалі? Гість — позивний "Гефест", начальник артилерії 13-ї бригади Національної гвардії України "Хартія".
У переддень Всесвітнього дня сексуального здоров’я (4 вересня) поговоримо про інтимне здоров’я українців під час війни. З якими проблемами стикаються дорослі? В якому віці вони найчастіше проявляються? На жінок чи чоловіків більше впливає війна? Які методики допомоги варто застосовувати? Гість — Михайло Шевченко, директор Національного інституту сексології та сексуального здоров’я, член Національної асоціації сексології та сексуальної медицини.
На захисті неба: які системи найефективніші у протидії дронам. Що з озброєння вже не так активно з цією метою використовується та чому? Наскільки важливу роль на даному етапі війни відіграють північнокорейські військові, яких так активно залучає росія. Гість — Андрій Крамаров, військовий експерт, офіцер резерву ЗСУ.
Російська пропаганда вкотре доводить: будь-який сюжет можна використати для вигадки. На тлі загострення риторики польського керівництва щодо історичних питань із Україною з’явився свіжий вкид — Польща нібито готоється до нападу на Україну і начебто навіть стягує для цього військову техніку. Як "доказ" у соцмережах ширять відео з кадрами бронетехніки на вулицях Варшави, це пропаганда подає як буцімто приготування до вторгнення.
Чому Москва раз за разом намагається розіграти карту "польської загрози"? Яку головну мету переслідує цей фейк і як звичайному читачеві соцмереж відрізнити російський вкид?
Військовий парад в Китаї з нагоди 80-ї річниці завершення Другої світової війни та перемоги над Японією.
