Передачі з архіву Українського радіо
Війна давно вийшла за межі новинних стрічок, телеефірів і телеграм-каналів. Російська пропаганда заходить туди, де люди розважаються, спілкуються, проводять багато часу і дещо послаблюють власний рівень критичного сприйняття. Один із таких майданчиків — відеоігри та онлайн-спільноти навколо ігор. На розповсюдженій ігровій платформі "Стім" ("Steam") помітили черговий російський пропагандистський продукт — гра "93, Куїнджі" ("93, Kuindzhi"). Її сюжет побудований навколо 18-річного героя з Донбасу, який начебто "добровільно" вирушає до Маріуполя під час найінтенсивніших боїв. За такою ігровою оболонкою ховається знайомий набір кремлівських прийомів: виправдання агресії, романтизація війни, підміна причин і наслідків та спроба показати трагедію зруйнованого міста через окупаційну оптику.
Інвестування — яка ціна бездіяльності? Робити бодай щось, хай навіть з помилками, чи не робити нічого? Гість — Вадим Парньовий, фінансовий радник спільноти iPlan.
12 липня 1989 року – остання страта радянським режимом члена ОУН–УПА, учасника боротьби за незалежність України Івана Гончарука. Чому радянська система продовжувала страти за політичними мотивами, хоча вже була "перебудова"? Яку небезпеку чоловік становив для радянського режиму у свої 62 роки після 20 років таборів? Що відомо про тих, хто ухвалив рішення засудити Івана Гончарука до страти? Чи набуває ця історія нового символізму у контексті останніх подій всередині країни та у стосунках із Польщею? Гість — Юрій Юзич, історик, співавтор книги про Миколу Міхновського, майор ЗСУ у відставці, Голова Наглядової ради Пласту — Національної скаутської організації України.
Українські далекобійні дрони вже дістають цілей, які ще недавно вважалися недосяжними. Після удару по Омському НПЗ за майже 2,5 тисячі кілометрів від українського кордону в Росії фактично не залишилося нафтопереробних заводів, недосяжних для української зброї. Паралельно Сили безпілотних систем завдають ударів по "тіньовому флоту", який допомагає Кремлю обходити міжнародні санкції та фінансувати війну. Гість — Андрій Крамаров, військовий експерт, офіцер резерву ЗСУ.
Як за 5 років в Україні змінився ринок землі. Гість — Валентин Літвінов, аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки.
Ситуація в Ужгороді.
З вікна третього поверху Ужгородського районного центру комплектування та соцпідтримки вистрибнув чоловік. Про це повідомили у поліції Закарпатської області у середу, 8 липня. Наступного дня від отриманих травм він помер у лікарні. Ця подія викликала резонанс у суспільстві.
Випускник Хустського багатопрофільного ліцею №1 ім. Івана Магули Андрій Мадяр отримав найвищі бали після проходження національного мультипредметного тесту з трьох предметів — математики, хімії та історії (єдиний на Закарпатті). Його результат сьогодні — це не випадковість? Які плани на мйбутнє у хлопця із такими результатами НМТ?
На зв'язку — журналістка регіональної редакції Українського радіо в Ужгороді Марʼяна Лошак.
Вгору до ескалації. На тлі українських ударів Росія відповідає новими жорсткими заявами та пострілами. Який ще в Кремля є простір для маневру, особливо, після позитивних для України сигналів в ході зустрічі Зеленського і Трампа та саміту НАТО? Гість — Андрій Рудик, доктор філософії з галузі соціальних та поведінкових наук, політолог.
11 липня 1920 року Джордж Керзон запропонував демаркаційну лінію як можливий кордон перемир’я між Польщею і Радянською Росією.
975 років з дня заснування Києво-Печерської лаври. Божественна літургія за участі монахів зі Святої Гори Афон. Гість — Протоієрей Павло Мельник,доцент кафедри богослів’я Київської православної богословської академії благочинний академічного храму святого апостола Іоана Богослова Михайлівського Золотоверхого монастиря.
Дипломатична академія імені Г.Й.Удовенка знову готуватиме магістрів з міжнародних відносин та дипломатії. Як змінювався навчальний заклад за свою історію, та яке майбутнє готує йому нинішнє керівництво розповість директор дипломатичної академії Надзвичайний та Повноважний Посол Ігор Осташ.