Передачі з архіву Українського радіо

Повторний удар по центру космічного зв'язку "Дубна", що розташований у Московській області. Яку роль цей центр відіграє у системі управління військами, роботі супутникових угруповань та координації бойових дій? Чи може його ураження вплинути на зв'язок, навігацію, розвідку або взаємодію між підрозділами російської армії, яким чином? Також наскільки вразливою є російська космічна та комунікаційна інфраструктура в глибині території РФ для наших далекобійних ударів. Гість — Валерій Боровик, голова правління Альянсу "Нова енергія України ", засновник компанії-виробника оборонної продукції "First Contact", учасник бойових дії.

Шахраї дедалі частіше вдягають свої атаки в дуже знайому для українців форму: прикидаються державним сервісом, використовують офіційну назву, бʼють на терміновість та вимагають нібито обов’язкову дію. Цього разу вони маскуються під державний застосунок "Резерв+" і намагаються дістатися до акаунта людини у месенджері Signal (Сíґнал). Розрахунок простий: коли ви бачите назву важливого сервісу і чуєте слово "терміново", то можете не перевірити уважно, хто саме до вас звертається.

Схема працює через страх і поспіх. У месенджері з’являється профіль із назвою "Резерв+", далі людині пишуть, що треба "оновити статус" або "пройти авторизацію", а потім просять підтвердити дію через Signal. У цей момент зловмисники намагаються зайти у ваш Signal-акаунт з іншого пристрою, а справжній код підтвердження, який приходить у SMS, намагаються виманити через фейкову сторінку або просто в листуванні.

Чергова масована комбінована атака ворога на Київщину.

Про жінок, які впливали на долю Османської імперії: Роксолану, Нурбану, Сафіє, Кьосем та Турхан-султан, які постають не героїнями легенд, а реальними історичними постатями, чиї рішення змінювали політику, дипломатію та життя Османської держави, про устрій гарему турецьких султанів, наложниць і євнухів. Вийшла нова книжка Олександри Шутко "Гарем османських султанів доби Жіночого султанату". У книжці наведені маловідомі факти з історії гарему і архівні дослідження. Гостя — Олександра Шутко, авторка книжок-досліджень "Роксолана: життєпис", "Жіночий султанат: влада та кохання", "Гарем османських султанів доби Жіночого султанату" і романів "Хатідже Турхан", "Кривава Кафа. Перерваний шлях шехзаде".

На території Національного музею народної архітектури та побуту України заклали перший камінь кримськотатарської садиби. Про цю подію і великий проєкт створення великої експозиції кримськотатарської архітектури. Гостя — Оксана Повякель, Генеральна директорка Національного музею народної архітектури та побуту України.

Вже кілька днів жителі столичного регіону відчувають запах диму через пожежі в екосистемах. Про пожежі в Чорнобильській зоні — яка там ситуація? Про особливості їх ліквідації, локалізації та недопущення поширення вогню на інші території. Також згадаємо в цілому про небезпеку літніх пожеж в інших регіонах і правила поводження з вогнем. Гість — Сергій Зібцев, професор кафедри лісівництва Національного університету біоресурсів і природокористування України, директор Регіонального східноєвропейського центру моніторингу пожеж.

Ситуація в Криму — які зміни відбулися за попередній місяць і чого очікувати до кінця літа? Які найбільш болючі удари завдають українські Сили оборони по інфраструктурі та військовим об'єктам на півострові? Ситуація на Кінбурнській косі, біля Генічеська і на Арабатській стрілці. Що там насправді відбувається і що означатиме їх втрата для ворога? Британська розвідка проаналізувала українські удари по Криму та вказала на подальші цілі. Як це "вікно можливостей" можна використати для знищення Кримського мосту? Гість — Андрій Риженко, капітан першого рангу запасу, заступник начальника штабу ВМС ЗСУ України (2004-2020).

У пропаганди є свій улюблений трюк: взяти слово, яке звучить небезпечно, і залишити його без пояснення. "Уран" — саме таке слово. Для фахівців це може бути тема енергетики, палива для АЕС і міжнародних гарантій постачання, а для пропагандистів — готовий матеріал для страшилки про "ядерну загрозу".

У фейку навмисно змішали різні речі: низькозбагачений уран для цивільних атомних електростанцій і матеріали, з яких можна фантазувати про зброю чи так звану "брудну бомбу".

Розмови про "брудну бомбу" Росія запускає не вперше, і щоразу це звучить як спроба не лише налякати, а й заздалегідь нав’язати світові потрібну Кремлю рамку. Якої мети намагається досягти російська пропаганда, коли просуває такі наративи про Україну?

День архітектури України. Особливості професії в умовах війни.