Колос. Аграрний дайджест
Колос. Аграрний дайджест

Актуальні новини, тенденції, плани, ціни, огляд вітчизняних та світових аграрних повідомлень, інтерв'ю з представниками галузі.

Передачі з архіву Українського радіо

Як гадаєте, якої найбільшої ваги може бути одна картоплина? І скільки українців вирощують бульби для себе — в яких областях найвища концентрація любителів "другого хліба"? І яку модель ринку картоплі в Україні формують професійні господарства? Чи узгоджується вона із потребами торговельних мереж та українських споживачів? Як це оцінюють самі фермери та наші європейські партнери? І чому продукція переробки соняшнику на домашній олійниці закарпатського власника особистого селянського господарства Василя Талпоша користується усе більшим попитом у споживачів?

Як гадаєте, що таке "інбридинг"? Чому цей термін викликає неабияке занепокоєння у фахівців спеціалізованих тваринницьких підприємств, які займаються виробництвом молока та м’яса? Водночас вчені Національної академії аграрних наук України вже б’ють на сполох: через катастрофічне скорочення поголів’я ВРХ виникає загроза збіднення генофонду в структурі м’ясних та молочних порід корів. Як упередити цю небезпеку, яка може призвести до інбридингу тварин? Чи варто зберігати й відновлювати аборигенні, або локальні породи українських корів, що зникають? І що при цьому має бути визначальним — продуктивність тварин, тобто, кількість, наприклад, молока, чи його якісні характеристики та значення, як національного надбання? Що треба змінювати в системі селекційно-племінної роботи, аби відтворення маточного поголів’я дійного стада відбувалося за рахунок переважно вітчизняних племінних ресурсів, а не імпортних, як це є тепер? Чи треба для цього напрацьовувати нові законодавчі норми, які відповідали б європейським стандартам? І чи може у цій важливій справі слугувати прикладом досвід відтворення, збереження і примноження поголів’я карпатських буйволів, що на Закарпатті?

Чи призведуть російські ракетно-дронові удари по продовольчих складах та логістичній інфраструктурі до дефіциту продуктів або голоду в Україні? І як це може позначитися на вартості харчів у торговельних мережах? Яким чином у цих умовах виконуватиметься урядове рішення про забезпечення безкоштовним гарячим харчуванням українських школярів? Чи готові вже на початку нового навчального року, зокрема, у місцевих громадах практично підтримувати цю ініціативу? І чому в окремих регіонах планують скористатися кейтерингом, замість приготування гарячих обідів на шкільних кухнях? Яку участь у цьому важливому процесі беруть фермери?

Картоплю українці називають другим хлібом. Саме тому переважна більшість власників особистих селянських господарств займається вирощуванням цієї культури. Не цураються справи і господарі дачних ділянок, фермери, професійно плекають посадки бульб спеціалізовані підприємства. Але, як гадаєте, де б’ється картопляне серце України? Звичайно, на Волині. Запитаєте, чому? Тому що там діє єдиний у нашій країні сільськогосподарський обслуговувальний кооператив "Волинська картопля". І саме на його базі створюється агроіндустріальний кластер з вирощування, переробки та реалізації цього продукту. Кого він об’єднує, і хто вже починає фінансувати проєкт "Волинь Смарт Агро Кластер"? Про що йшла мова на галузевій конференції "Сучасні сорти. Ефективні технології. Спільне партнерство", яка відбулася в рамках Міжнародного Дня поля "Potato Ukraine-2026" у Луцькому Національному технічному університеті? І що засвідчила польова демонстрація сортів німецької, французької та української селекції, які вирощуються і розмножуються у фермерському господарстві "Еко Тур" поблизу обласного центру? І чи виробництво оздоровленого посадкового матеріалу допоможе подолати одне з найбільш шкодочинних уражень картоплі — золотисту нематоду?

Чи повірите ви мені, що на Полтавщині в окремих власників домашніх господарств з’явилися на подвір’ях пальми? Так, вам не почулося, — саме пальми. Поруч з якими чудово почувається звична малина, смородина, полуниця, капуста, що дають незвично високі врожаї. Про це йтиметься у другій частині нашої програми. А спочатку ми поговоримо про те, чому наші аграрії не поспішають вирощувати таку культуру, як гречка, чи буде в нас вдосталь своєї гречаної крупи? І чому ціна на цей дієтичний продукт знову почала підвищуватися?

"Жнива-2026". Жито, тритикале, пшениця — що вигідніше вирощувати аграрію? Яке зерно цих культур вигідніше переробляти на борошно і пекти хліб? І хліб з якого зерна цих трьох культур найбільш корисний для українських споживачів — житній, пшеничний чи з домішкою тритикале?

Як гадаєте, що таке діабротика, або імаго? Ті господарі землі, які мають у своїй сівозміні кукурудзу, напевне, вже знають цього шкідника — це Західний кукурудзяний жук. Останніми роками він досить активно поширюється і в Україні та завдає досить великої шкоди посівам. Чи можна з ним ефективно боротися, і чому аграрії ініціюють процедуру виключення діабротики з переліку карантинних організмів України?

Днями, несподівано для всіх, помер журналіст Українського радіо, автор програми "Колос. Аграрний дайджест" Олександр Куцак. У пам’ять про нашого колегу прозвучить повтор однієї з останніх його передач.

У лісах Рівненщини розпочався сезон збору чорниці.

На Буковині розпочали збір ранніх сільськогосподарських культур.

На гуртовому ринку "Шувар", що  у Львові, стрімко знижуються ціни на овочі.

Національний банк України пропонує переглянути державну програму пільгового кредитування "Доступні кредити 5-7-9%".

Україна долучається до глобальної системи збереження генетичних ресурсів рослин, — повідомляє Мінекономіки.

Колектив Агрономічної дослідної станції НУБІП відсвяткував 70-річчя.

Як фермерам вберегтися від шахрайства під час здачі землі в оренду?

Чому зменшується кількість сімейних фермерських господарств, і яким чином на це вплинув обіг земель сільськогосподарського призначення, який триває в Україні вже 5 років? Жнива-2026: перший мільйон тонн ранніх зернових та зернобобових культур уже намолочено. Яка врожайність і хто серед лідерів? Чи використовують хлібороби у своїй аграрній практиці селекційні розробки вчених Національної академії аграрних наук України? Що, зокрема, засвідчив Всеукраїнський День поля "Сортові ресурси та технологічні інновації", який відбувся на Виставково-інноваційному полігоні НААН на базі Дослідного господарства "Саливонківське", що на Київщині. І який цьогорічний ужинок збирають черкаські аграрії?

У лісах Рівненщини розпочався сезон збору чорниці.

На Буковині розпочали збір ранніх сільськогосподарських культур.

На гуртовому ринку "Шувар", що  у Львові, стрімко знижуються ціни на овочі.

Національний банк України пропонує переглянути державну програму пільгового кредитування "Доступні кредити 5-7-9%".

Україна долучається до глобальної системи збереження генетичних ресурсів рослин, — повідомляє Мінекономіки.

Колектив Агрономічної дослідної станції НУБІП відсвяткував 70-річчя.

Як фермерам вберегтися від шахрайства під час здачі землі в оренду?

Як іде догляд за посівами сільськогосподарських культур та чому виникають проблеми у відносинах між малими фермерськими господарствами та потужними агрохолдингами? Якщо в Європі, зокрема, в Польщі, тритікале вирощується передусім як фуражна культура, то в Україні її вже починають використовувати, як продовольче зерно. Чому так? За рахунок яких чинників наше тритікале має вищий клас якості? Що засвідчив економічний експеримент у порівняльному виробництві таких двох культур, як соняшник та льон олійний? Чим вигідніше займатися як в економічному, так і в екологічному плані?