"Усе хороше рано чи пізно закінчується" — Непран про "економічний безвіз"

"Усе хороше рано чи пізно закінчується" — Непран про "економічний безвіз"

Пільга – це добре, але все хороше рано чи пізно закінчується. Так прокоментував припинення 5 червня дії "економічного безвізу" України із Євросоюзом перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України, член Української ради бізнесу Михайло Непран. В етері Українського Радіо він нагадав, що завдяки цій угоді, зокрема, Україна економічно встояла, особливо в перші місяці війни, коли були заблоковані наші порти. І зрештою вийшла на 3 місце по експорту агропродукції до Європи. Якими будуть умови торгівлі надалі, каже експерт, поки коментувати зарано, оскільки переговори тривають. Але цілком ймовірно, що сторонам вдасться домовитися про певний перехідний період і з не надто гіршими преференціями, ніж зараз.  

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: europarl.europa.eu

Без "зради"

5 червня припинить дію "економічний безвіз" України із Євросоюзом, тобто преференції, якими українці користувалися впродовж 3 років війни. Як це може вдарити по Україні, кого зачепить і чи зможуть наші політики якісь перехідні періоди виторгувати? 

По-перше, я хотів би вам подякувати, що ви до цієї теми підійшли спокійно і виважено. Тому що коли я спілкуюся з вашими колегами, то в них зразу "зрада", "все пропало", "все зупинилося", "нас кинули" і пішов традиційний зрадницький сценарій. Тому дякую вам за вашу виважену позицію, тому що дійсно пільга – це добре, пільга – це гарно, але все хороше рано чи пізно закінчується. І треба розуміти, що нам гарно допомогли, особливо 2022-23-й рік, коли стояли порти, до того як почала працювати "Зернова ініціатива", коли розблокували порти Великої Одеси, через які йшло 70% нашого експорту. Для нас це був ключовий момент. І, до речі, за ці роки Україна вийшла на 3 місце по експорту агропромислової продукції до Європи. Але все хороше рано чи пізно закінчується.

З іншого боку, про що можуть домовитися наші політики? По-перше, я хотів би їх підтримати. І якщо ви прочитаєте, що пишуть про цю ситуацію, то пишуть в основному наші або Financial Times і посилаючись на них, потім починають в Україні розказувати, що "все пропало". Данило Гетманцев, який останні пів року розлюбив економічний блок уряду і постійно критикує Міністерство економіки і міністерку Юлію Свириденко, розказує про 3,5 млрд євро. Але в дійсності, скільки я спілкувався з експертами, з аналітиками, точної цифри немає – які можливі втрати і хто скільки недопоставить. Візьмімо навіть 3 млрд, про які пише Financial Times. Велика це сума чи мала і як це, в принципі, може вплинути на нас? Звичайно, будь-яке обмеження нічого хорошого не несе.

Хотілося б, щоб воно працювало далі. Але з іншої боку, торік ми отримали від європейської спільноти 3 млрд грантів, які пішли на забезпечення соціальної сфери, виплату пенсій, на підтримку підприємців. Тобто, це гроші, які напряму зайшли. Які гроші йдуть від експорту? В нас експорт не оподатковується. Тобто експортер продав, заплатив за перевалку, заробив порт, заплатили фермерам чи виробникам зерна, виплатити зарплату своїм і, в принципі, все. Тому воно діє, але більш опосередковано. А коли ми отримуємо прямі гроші від європейських спільнот, у минулому році це було 16 млрд, то вони йдуть прямо в бюджет. 

"Із політичної точки зору, мабуть, це й виправдано"

Тому, підсумовуючи, я б сказав, що мене надихає коментар Тараса Качки – це заступник міністра економіки, торговий представник України. Він сказав, що так, того, що було вже не буде, це зрозуміло. І з політичної точки зору, мабуть, це й виправдано, тому що це вже зараз використовується антиукраїнськими силами, крайніми правими силами. Наприклад, останнє блокування українсько-польського кордону. Це антиукраїнська ультраправа сила, яка використовує "українську карту" для того, щоб про себе нагадати. І вони розказують: "От бачите, польські фермери гинуть, а українські жирують". Це, звісно, не так. Але з цієї точки зору ми теж повинні розуміти, що нам не треба, щоб довкола України сформувався антиукраїнський політичний пояс країн, які нас сьогодні підтримують. Тому, якщо говорити з політичної, з чиновницької точки зору, то йдуть переговори. І я думаю, що в цих переговорах буде компромісна ситуація між тим, що в нас було, коли ми підписали Угоду про зону вільної торгівлі в 2016-му році, де були невеликі квоти, і щось середнє між повністю безвізовим. Очевидно, що квоти будуть, але найімовірніше вони будуть більші і більш збалансовані. 

І четверте. Мене більше хвилює те, що зараз робиться в світовій економіці, в продовольстві. Проілюструю. В цьому році Бразилія звела до мінімуму переробку цукрової тростини на біоетанол. Чому? Тому що ціна на нафту і нафтопродукти впала і економічно стало невигідно. Скоріш за все, в цьому році будуть переробляти більше кукурудзи, ніж цукрової тростини. До чого це приведе? Це приведе до того, що буде вироблено більше тростинного цукру. І в усьому світі, зокрема в Європі, цей бразильський тростинний цукор, який дешевший за наш буряковий, появиться на ринках і буде конкурувати з українським цукром. І тут уже не питання квоти, а питання ціни. Більше того, враховуючи, що він дешевший, я цілком допускаю, що він також може з'явитися на ринку України. І буде конкурувати з нашими виробниками. 

Михайло Непран. Фото: facebook/gennadiy.chizhikov

"Ми конкуренти з росіянами, починаючи від ринків зброї і закінчуючи ринками продовольства"

Якщо говорити про інші види продовольства, які виробляє Україна, то попит на них очевидно буде зростати, адже зростає кількість населення, особливо якщо ми говоримо про африканський континент. В Індії, наприклад, зростає купівельна спроможність населення і це потенційно теж цікавий для нас ринок.  Які саме види продовольства можуть мати попит найближчим часом?

Ви згадали про Індію, а я був у Китаї і звернув увагу на те, скільки китайці їдять? Наші колеги, які там працюють, кажуть: "У них були роки Культурної революції, коли все було нормовано, по картках, як і у нас колись". Я звернув увагу, на сніданок вони дуже багато їдять. І це нація, яка пересіла з велосипеда, який був мірилом успіху, на "Мерседес". В Індії десь така ж історія. Значною мірою так і є. Наші традиційні ринки – це Єгипет, Північна Африка, Близький Схід, Середній Схід. Там, до речі, ми з росіянами і конкуруємо. Коли в 23-му році Путін проводив форум Росія-Африка, збирали так званий Глобальний Південь, він їм усім пропонував по 100 тис тонн зерна безплатно. І головний рефрен був такий: "Навіщо вам Україна? Там війна, там нестабільна ситуація, беріть російське зерно". Бо одна з причин війни в тому числі економічна. Політика – це концентрований вислів економіки. Ми конкуренти з росіянами, починаючи від ринків зброї і закінчуючи ринками продовольства. Тому, безумовно, розглядається і такий варіант. 

 "Давайте не будемо концентруватися на поганому"

Які галузі, сектори можуть найбільше постраждати від скасування "економічного безвізу"? Я бачив інформацію, що квоти будуть поновлені на 30 позицій номенклатури агропродукції. На що ще і що саме може постраждати найбільше? 

Я б узагалі не говорив слово "постраждати". У наших умовах постраждали – це не дай Бог, коли ракета прилетіла або щось гірше. По-перше,  давайте дочекаємося. Зараз підписується угода про перехідний період, який буде після закінчення "безвізу". Який він буде? Поки ніхто офіційно ще нічого не підтвердив. Поки що тільки попередні розмови. Тому, давайте не будемо концентруватися на поганому. Давайте почекаємо, коли закінчаться переговори, буде угода і тоді ми з вами проаналізуємо. Я думаю, що українська сторона буде старатися звести це до мінімуму.

Тобто, ви очікуєте, що може бути якийсь перехідний період, під час якого будуть діяти не такі вигідні для нас умови як зараз, але явно кращі, ніж вони були до 2022-го року? 

Так. Я маю надію, що так воно й буде. 

НАГАДУЄМО, ЩО УКРАЇНСЬКЕ РАДІО ― ВІДКРИТИЙ МАЙДАНЧИК ДЛЯ ДИСКУСІЙ. СТОСОВНО ПРИПИНЕННЯ 5 ЧЕРВНЯ ДІЇ "ЕКОНОМІЧНОГО БЕЗВІЗУ" Є РІЗНІ ОЦІНКИ – І, ЗОКРЕМА, МИХАЙЛА НЕПРАНА, І ГОЛОВИ ПАРЛАМЕНТСЬКОГО КОМІТЕТУ З ПИТАНЬ ФІНАНСІВ, ПОДАТКОВОЇ ТА МИТНОЇ ПОЛІТИКИ, ЧЛЕНА ФРАКЦІЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ" ДАНИЛА ГЕТМАНЦЕВА, І ОЦІНКИ УРЯДОВЦІВ. 

Останні новини
"Енергосистема суттєво розбалансована". Експерт назвав цілі ворога і коли можливий тривалий блекаут
"Енергосистема суттєво розбалансована". Експерт назвав цілі ворога і коли можливий тривалий блекаут
"Досягнуто компромісу щодо зарплат освітян", — економістка про бюджет-2026
"Досягнуто компромісу щодо зарплат освітян", — економістка про бюджет-2026
Підтримувати мирні зусилля Трампа не в інтересах Китаю ― Бутирська
Підтримувати мирні зусилля Трампа не в інтересах Китаю ― Бутирська
Як українці попри війну та вимушену міграцію займаються адвокацією інтересів України
Як українці попри війну та вимушену міграцію займаються адвокацією інтересів України
Більшість українців обирають найпростіший спосіб ― оплатити комунальні послуги. Несходовський про "Зимову підтримку 2025"
Більшість українців обирають найпростіший спосіб ― оплатити комунальні послуги. Несходовський про "Зимову підтримку 2025"
Новини по темі
"Віткофф не виправдав себе". Левусь про переговори з Путіним
"Зберегти життя". Евакуаційник про порятунок людей і гуманітарне право
"Ці переговори закінчилися нічим". Леонов про зустріч Віткоффа, Кушнера з Путіним
"Росія панікує". Експерт про заморожені активи і зустріч міністрів НАТО
Ця зима буде другою за складністю під час війни — Жмайло