ЗСУ знищили переправу окупантів через річку Оскіл. Фото: Getty Images
Росіяни щоденно топлять десятки своїх штурмовиків у річці Оскіл
Якою є ситуація на фронті на Харківщині?
Завдяки об'єднаним наполегливим співпраці й роботі Сил оборони України на Харківщини немає суттєвих або часткових втрат наших територій. Але противник веде повноцінну наступальну літню кампанію, на декількох відтинках одночасно активізувався і намагається здобути результат. Це стосується і Вовчанська, де противник став більш ніж активний. Це стосується, зокрема, і району Дворічної. Йдеться про правобережний плацдарм на річці Оскіл, який противнику вдалося зайняти наприкінці 2024 року, шляхом того, що він переправився через річку Оскіл на плотах і човнах, і саме так зараз відбувається логістика противника Для ворога важливо розширити плацдарм у районі Дворічної, нижче за течією, тому що чим далі він відсуне Сили оборони, тим більше перспектив і можливості до наведення штатних, зокрема понтонних, переправ через річку Оскіл із лівого на правий берег. У випадку, якщо йому вдається забезпечити логістику з лівого на правий берег, він починає постачати своє угруповання, яке вже перебуває на правому березі, додатковим ресурсом живої сили та технікою, може завести причіпні гармати, а потім далі це логістика пілотна і логістика техніки, яка може допомогти противнику просуватися до північних околиць міста Куп'янськ.
На зараз ворог наростив більш ніж суттєво свої штурмові спроможності. Росіяни щоденно топлять десятки своїх штурмовиків у річці Оскіл, намагаючись переправитись з лівого на правий берег. Річка Оскіл перебуває під постійним спостереженням наших безпілотних систем і, як наслідок, противник отримує удари постійно або артилерією, або безпілотними системами. Відтак понтонні переправи ворогу так і не вдалося навести. Тільки полк "АХІЛЛЕС" за попередні періоди спалив 6 містоукладників.
Якщо спуститися трошки нижче за течією річки Оскіл, йдеться про Куп’янськ Лівобережний та Куп’янськ Вузловий, то ситуація без змін. Штурмові дії від ворога відбуваються постійно, але противник успіху не має. І якщо ще спустимось нижче за течією в район населеного пункту Криворотівка, ворог намагається розширити клин, який виник за попередній період до населеного пункту Загризове і до населеного пункту Ківшарівка — це нижче і вище за течією. На поточний момент ворог також блокований Силами оборони України й успіху не має.
Щодо тактики противника, по-перше, ворог активно продовжує застосовувати свою авіацію і завдавав вогневі удари як по позиціях Сил оборони, так і по прифронтових містах та селах. На жаль, ворог стирає Куп’янськ під фундамент. По-друге, це безпілотні системи розвідувального та ударного типу дії. По-третє, це артилерія противника. Це те, що забезпечує загальну розвідку поля бою і вогневе ураження позицій Сил оборони.
Тактика ворога — "м'ясо" на двоколісних мотоциклах
Як ворог здійснює ударно-штурмові дії? Якщо ще торік противник активно застосовував броньовану техніку, зокрема 230 одиниць спаленої техніки стоїть на полі бою в районі населеного пункту Кругляківка. Це по маршруту, де противник організував клин і розділив угруповання Сили оборони на дві частини, але для цього втратив 230 одиниці техніки. На сьогодні броньована та легкоброньована техніка — це рідкісне явище, яке ми можемо побачити. Противник її не використовує з двох причин. По-перше, це неефективно, бо 80% всієї броньованої техніки, яка з'являється на полі бою, знищується Силами оборони. А по-друге, це те, що так чи інакше навіть розконсервована техніка у противника почала закінчуватися.
Відповідно, ворог виходить з ситуації достатньо просто. В нього є ресурс живої сили, який наразі бездонний. Тому що вони купують за гроші своїх громадян для війни проти України. Також росіяни мають транспорт, який дозволяє їм високоманеврено пересуватися, — це двоколісні мотоцикли багі. За вартість одного танка можна купити кілька вагонів двоколісних мотоциклів. Як наслідок, дешева ресурсна сила пересувається на такому дешевому ресурсі, як двоколісні мотоцикли. І насправді це є загроза, тому що коли одночасно тебе атакує 50 мотоциклів, на яких орієнтовно 90 піхотинців, зупинити їх — це є складний виклик. Але Сили оборони України, зокрема 429 окремий полк безпілотних систем "АХІЛЛЕС", за період війни вивчили, як потрібно готувати поле бою в інженерному плані, щоб сповільнити противника. А сповільнений противник із високою долею ймовірності, понад 90%, буде знищений.
Найбільше докучають дрони на оптоволокні
Які новітні підходи з'являються зараз на лінії фронту?
По-перше, лінія фронту стала більш небезпечною, ніж раніше. Я маю на увазі зараз відстань від лінії бойового зіткнення і в глибину бойових порядків до противника 15-20 км і до нас 15-20 км. У війні понад 8 місяців тому з'явилися FPV-дрони-камікадзе на оптоволокні, й зараз це стало масове явище. У звичайному дроні сигнал управління передається на певному діапазоні частот, від пульта до дрона. А з оптоволоконного дрона під час польоту розмотується тоненький, як волосок, оптоволоконний кабель, який є одним з найкращих у світі з погляду передачі сигналу. Як наслідок саме по ньому від пульта до дрона передається сигнал управління та відеосигнал. Це значить, що можна працювати в умовах складного радіогоризонту, літати в посадках та лісопосадках і не потрапити під дію засобів радіоелектронної боротьби. Відповідно цей дрон вніс суттєві проблеми для Сил оборони України, тому що противник зміг раніше наростити спроможності за рахунок потужності китайських підприємств і потім найкращі зразки забрав для масштабування в Російській Федерації та має доступ до оптоволоконного кабелю, який виготовляє РФ. Україні в цьому питанні складно, тому що в нас доступ до китайських технологій чим далі, тим стає все менше. Як наслідок, українські виробники спромоглися зробити вдалі зразки, які вже працюють на фронті, зокрема в 429 окремому полку безпілотних систем "АХІЛЛЕС", але їх критично мало. Ми чекаємо, доки державні контракти будуть виконані, і ми зможемо отримати цих дронів у достатній кількості для того, щоб бодай на критичних для нас відтинках забезпечити паритет. Тому з основних технологічних інновацій і проривів — це давно забуті старі технології, і я б відзначив дрони на оптоволокні.
.jpg)
Юрій Федоренко. Фото: facebook
За рахунок наших безпілотних систем маємо змогу збивати ворожі "шахеди"
Але якщо говорити про інші засоби, нам є чим пишатися, тому що ми набули спроможність протягом 2024-початку 2025 років завдавати масових ударів по території Російської Федерації, вибиваючи військові об'єкти, повертаючи війну в те місце, звідки вона прийшла. Ми набули спроможність збивати в повітрі ворожі безпілотники розвідувального типу дії. І зараз за рахунок наших безпілотних систем ми маємо змогу збивати ворожі "шахеди". Противник, на жаль, наростив виробничу спроможність, провів модернізацію. Як наслідок, їхні "шахеди" літають більш маневрено і вище. Нашим мобільним вогневим групам усе складніше їх збивати. Для того, щоб знову наше небо зробити максимально безпечним, ми маємо мати не тільки дрони, які збивають ворожі "шахеди", а ми маємо мати в кількості основний капітал війни. Основний капітал війни – це люди. Зараз підрозділ "АХІЛЛЕС", який є підрозділом тактичного рівня, тобто, ми воюємо на передній лінії бойового зіткнення і збиваємо безпілотники у себе над головою, зараз я вимушений взяти кращих представників свого підрозділу, які набули спроможність зі збиття ворожих розвідників, і дуже оперативно і швидко перевчати їх на збиття "шахедів" для того, щоб вони могли закрити частинкою пазла загальну протиповітряну оборону нашої держави. Відповідно закликаю тих, хто є військовозобов'язаний, але ще не перебуває у війську, скористайтесь рекрутинговими програмами й доєднайтеся до тих підрозділів, які забезпечують збиття ворожих повітряних тіл, зокрема "шахедів", які летять по українських містах та селищах. Зокрема, розгляньте можливість долучитися до 429-го полку "АХІЛЛЕС". Переконаний, що разом з вами ми можемо наше небо зробити безпечним.
"Ми маємо залучати всіх, хто спроможний тримати пульт у руках"
Як ви ставитеся до ініціативи ширшого залучення ДФТГ (Добровольче формування територіальних бригад – ред.) до збиття цілей, які летять на громади в Україні? І щоб із місцевих бюджетів фінансувати для них закупівлю відповідної зброї?
А в нас ця ситуація патова. Ми маємо залучати всіх, хто спроможний тримати пульт в руках. Тому що час йде не на місяці, не на тижні. А об'єктивно на дні і години. Чим швидше ми набудемо спроможності, тим менше "шахедів" прилетить в цивільні українські будинки, а ворог тероризує українське населення. Це абсолютно очевидно, що ми для нього є ціль. Також абсолютно очевидно, що ворог зможе завдати суттєвого пошкодження українській тактичній інфраструктурі та енергетиці. Відповідно, в нас немає іншого вибору, як залучити всіх, хто може взяти до рук пульт і в короткостроковій перспективі навчитися збивати повітряні цілі противника, навчитися збивати "шахеди". Тому чи ДФТГ, чи, відповідно, цивільні — це рішення, яке ми вимушені впровадити. Загалом я достатньо критично ставлюся до ініціатив, коли цивільні долучаються до виконання фактично бойових завдань. Мене бентежить, що цивільні в якийсь момент можуть не вийти на виконання завдань, бо сьогодні погані погодні умови. І отут можуть бути негативні прояви, тому що так чи інакше дисциплінованість в Силах оборони забезпечена на значно вищому рівні. Я щиро розраховую на свідомість українського народу, що всі розуміють важливість того, наскільки зараз треба закрити наше небо і опанувати ці засоби, незважаючи на те, чи ти цивільний, чи військовий. І переконаний, що з цим викликом, як і з багатьма іншими, нам вдасться впоратися. Єдине, про що я прошу український народ: 80-90% всього, що летить по Україні, за винятком балістики, збивається, але ситуація змінилася у зв’язку з масштабуванням виробництва кількості бортів та їх модернізацією, тому необхідно спускатися в укриття, аби зберегти своє життя.
