Український дрон-перехоплювач "Octopus". Фото: facebook/dshmyhal
"Це правильний крок"
Одразу кілька українських виробників розпочали серійне виробництво дрона-перехоплювача Octopus, створеного військовими інженерами. Про це повідомив міністр оборони Денис Шмигаль. Що це за безпілотник і чому на нього робить ставку наше оборонне відомство?
Це зразок озброєння, який показав свою ефективність. Але вкотре хочу наголосити, що ефективність даного засобу ураження суттєво залежить від погодних умов, від підготовки пілотів і багатьох інших факторів. Загалом це правильний крок з боку Міністерства оборони стосовно того, щоб запропонувати декільком компаніям виробляти один продукт, що нас підводить до уніфікації, стандартизації. Умовно кажучи, коли військові отримують продукт, який використовується в декількох підрозділах і це створює економію щодо комплектуючих, щодо забезпечення, щодо логістики тощо. Тому, коли ми кажемо, що декілька компаній випускає за ліцензією один продукт, то можна вже казати про якусь серійність виробництва. В принципі, зараз дуже модно казати, що ми почали серійне виробництво, але треба зрозуміти, що в умовах сучасної війни і її динаміки казати про чітке серійне виробництво зарано. Серійне виробництво – це коли випускаються однакові продукти у великій кількості. У нас кожні пів року зміна технологій, зміна деяких елементів, тому що відбувається протидія з боку ворога. Безумовно, це можна називати серійним виробництвом, але в будь-якому разі треба розуміти, що нам все одно знадобляться через деякий час якісь технічні оновлення. Думаю, тут вже безпосередньо компанія-виробник буде допомагати тим компаніям, які будуть виготовляти цей продукт.
"Більшість пілотів обирають знищення цілі вручну, бо це приносить задоволення"
Відомо, що наразі Міністерство оборони має домовленості з трьома виробниками, які будуть ці перехоплювачі виготовляти. А загалом 11 компаній готують свої виробничі лінії під цей проєкт. Але хочу ще уточнити про сам дрон-перехоплювач Octopus. У чому його ноу-хау, що можна про нього сказати?
Насправді, якщо ми кажемо про будь-яку зброю, то взагалі-то обмаль кількісних технічних характеристик можна називати, тому що це суттєво допомагає ворогу. Наприклад, після появи дронів-перехоплювачів, на "шахедах" почали з'являтися камери. Вони розташовані з поглядом назад, бо захід на ціль відбувається зазвичай ззаду, і безпосередньо по образу цілі вони вживають заходів для ухилення. Але можна сказати, що це маленький дрон з чотирма двигунами, який має швидкість понад 300 км/год і може захоплювати ціль на останній ділянці лету в автоматичному режимі. Але повірте, більшість пілотів обирають знищення цілі вручну, бо це приносить задоволення, коли ти самостійно заходиш на ціль і знищуєш її.
"Більшість продуктів з'явилась завдяки синергії інженерів і військових"
Наскільки тісною зараз є взаємодія між виробниками та військовими, і наскільки це допомагає тому, щоб на фронт потрапляли найефективніші зразки озброєння?
В принципі, тут нічого нового немає, тому що більшість виробників напряму співпрацюють з військовими і йде швидкий обмін технологіями. Я постійно наголошую на тому, що більшість наших продуктів – це продукти, які з'явились завдяки синергії інженерів і безпосередньо військових. І навіть у військових підрозділах з'являються продукти, які потім потребують масштабування за рахунок пошуку приватних компаній, які готові це робити. Тому що насправді все народжується на лінії бойового зіткнення. Пошук протидії, пошук дії – все завдяки саме активному використанню лінії боєзіткнення для пошуку і генерації продукту. Тому насправді ми давно вже активно співпрацюємо з військовими, військові співпрацюють з виробниками і виробники, які дослуховуються до військових насправді створюють ефективний продукт, який потрібен армії.
"Не можна розраховувати лише на один засіб"
А що можете сказати про ефективність цього дрона-перехоплювача? Якщо це не таємниця, звісно.
Ефективність полягає в тому, щоб не було браку. А тут пряма залежність від виробника, бо як виробник зібрав, як докрутив всі гвинтики, як закріпив усі елементи… Це дуже важливо, тому що насправді продукт може бути ефективним, якісним, але при збірці, наприклад, інженер допустив якусь помилку і це може призвести до того, що борт не злетить. Або під час перехоплення буде якась відмова. Тому тут я б казав про те, що нам, маю на увазі виробникам, треба бути уважнішими і розуміти, що кожен продукт, який ми випускаємо, це продукт, який захищає як військових, так і цивільних.
Щодо ефективності взагалі цієї технології, то можу повторити, що є певні аспекти, які зменшують цю ефективність. Але треба зрозуміти, що відсоток ефективності будь-якої зброї, яка перехоплює "шахед", залежить від тактики застосування. Навіть ракети для перехоплення "шахедів" в поганих метеоумовах зменшують коефіцієнт своєї ефективності. Тому, коли йдеться про системи протиповітряної оборони, ми кажемо про ешелоновану систему з розподіленим перехопленням, з використанням тих же систем Gepard або Skyranger, яку ми невдовзі отримаємо, які можуть дублювати деякі функції. Тому що не можна розраховувати лише на один засіб, який буде працювати і закривати певний сектор. Нам потрібно мати декілька засобів для того, щоб, наприклад, для протидії "шахеду" мобільна вогнева група могла обрати той інструмент, який буде найбільш ефективний в конкретних умовах. Якщо дрон буде на висоті 500 м і на відстані до 3 км, то чому б не відпрацювати гарматою? Тому треба розуміти, що будь-який засіб ефективний, але ефективне застосування залежить від умов і тактики застосування.
"Повинна існувати єдина стратегія розвитку ОПК – Європа-Україна"
Європейський парламент днями ухвалив регламент, який запускає Програму європейської оборонної промисловості (EDIP) з бюджетом 1,5 млрд євро до 2027 року. Документ, згідно з повідомленням Європарламенту, відкриває шлях для повноцінної інтеграції українського оборонно-промислового комплексу в європейській та передбачає пряму фінансову, технологічну і виробничу підтримку. Насправді, ви завжди висловлюєте обережність, коли йдется про співпрацю з західними виробниками зброї, тому що є питання щодо прав на винаходи українських інженерів і їхнього захисту. Яка ваша думку щодо цієї новини?
Я постійно наголошую, що повинна існувати єдина стратегія розвитку ОПК – Європа-Україна. Тобто ми повинні розподілити наші обов'язки, хто що виробляє. Тому що зараз модно виробляти дрони, але при цьому деякі європейські компанії, які можуть виробляти ракети, скажімо, повітря-повітря або поверхня-повітря, починають шукати дешеві якісь рішення. Хоча у них є якісне рішення, але просто треба спробувати знайти їх здешевлення, а не виходити в дрони.
Щодо авторських прав, вибачте, але тут наша провина, що ми досі не врегулювали авторське право і ліцензії щодо виробництва. У нас для того, щоб отримати авторське право, треба чекати 2 або 3 роки, поки підтвердиться, що це наша власна розробка. Патентне право в нас дуже погано працює. Тому з цього боку нам, безумовно, треба пропрацювати більш ефективні інструменти, які б дозволили виробникам швидше реєструвати свої продукти і бути захищеними. Але тим не менше тут уже вимальовується елемент стратегії, який передбачає взаємодію України та Європи. І це, мабуть, одна з позитивних дій, яка є зараз. Хочеться, звісно, щоб така стратегія була не до 27-го року, а хоча б до 37-го року. І вона повинна бути, тому що ми бачимо, що з боку РФ триває активне накопичення зброї і Європі теж треба готуватися до того, що Росія не зупиниться. Вона побачила відсутність покарання з 14-го року і тому так сміливо продовжує вести ці бойові дії.
"Це точковий, але дуже якісний удар"
Новокуйбишевський нафтопереробний завод в Самарській області РФ цієї ночі був під атакою безпілотників. Наскільки це важливий удар і що можна сказати про нашу далекобійну зброю?
Це знов-таки вплив на енергетичний сектор РФ, який приносять їй великі кошти для того, щоб забезпечувати і вести війну. Але якщо казати загалом про удари по території РФ, то я все-таки хотів би повернутися до удару по заводу Берієва (авіаційний завод імені Берієва в Таганрозі – ред.), який нещодавно відбувся. Це найважливіше, що за останній час відбулося. Є дві найкрутіші новини – це апгрейд з боку Сполучених Штатів наших систем Patriot з пусковими установками з М-901 до М-903. Умовно кажучи, раніше кожна пускова установка в нас мала лише 4 ракети протидії, а зараз вони можуть мати до 16 ракет. Тобто збільшуються можливості щодо перехоплення. А друга новина – це удар по заводу Берієва, тому що саме цей завод активно займався технічним обслуговуванням та ремонтом деяких елементів літаків стратегічної авіації Ту-95МС. Це ті літаки, які дошкуляють нам крилатими ракетами Х-101. Тобто після операції "Павутина" ми не тільки позбавили Росію літаків, а й позбавили можливості ремонтувати ці літаки. Це вже не перший удар по цьому заводу. Там ще два літака було знищено – А-100 та А-60. Тут ми кажемо про ті літаки, які тривалий час дошкуляють Україні, запускаючи крилату ракету. Це, в принципі, точковий, але дуже якісний удар. Думаю, що по заводу Берієва ще буде прилітати, тому що там ще залишились деякі цікаві речі.
