Російський зенітний ракетний комплекс великого і середнього радіуса дії С-400. Ілюстративне фото: commons.wikimedia.org
У Ірану не було досвіду протидії масованим ударам
Отже, системи ППО російського виробництва не змогли захистити від ударів американців Іран, ключові іранські об'єкти ядерної програми.
Якщо ми говоримо про Іран, про спроможність систем протиповітряної оборони, які він використовував, отримавши свого часу від Росії, то тут кожна зі сторін вже на сьогодні оголосила перемогу. Іран святкує перемогу, Ізраїль святкує перемогу, США святкують перемогу. Якщо ми говоримо про реальний стан готовності Ірану протидіяти Збройним силам США та Ізраїлю, ми маємо враховувати тут декілька моментів:
► Іран отримував ще з радянських часів озброєння експортного варіанту. Завжди експортний варіант поступається якістю від тих засобів чи того оригіналу, який надходить на озброєння країни виробника, на озброєння її армії. Іранська інженерія, індустрія та військово-промисловий комплекс, будучи під постійними санкціями, не міг належним чином якісно і ефективно ремонтувати та зберігати системи протиповітряної оборони. У них не було до цих ударів Ізраїлю та США досвіду протидії масованим ударам.
► Іран географічно відрізняється за ландшафтом від України. На 80% це гориста місцевість, яка потребує з урахуванням ландшафту гір, клімату, територія в рази більша, розташовувати ці системи протиповітряної оборони на поверхні високо, щоб ефективно фіксувати ізраїльські літаки. А ізраїльтяни продумали, маючи серйозні розвіддані, знаючи місця розташування цих систем протиповітряної оборони, маючи величезну кількість інформації із супутників, де розташовані ці системи ППО, вирахували і застосували свій підхід. Вони заходили по такій траєкторії, де ці системи протиповітряної оборони були мінімально ефективними. Й ізраїльтяни їх знищили. Спочатку завдали декілька ударів по системах ППО Ірану, вони були знищені ще до повноцінної ірано-ізраїльської війни. Провели аналіз, оцінку подій. Іран (так виглядає) мав домовленості з Росією у випадку серйозного бойового конфлікту, що РФ надасть допомогу. Не надала.
► Іран також робив ставку серйозну на проксі-сили, які вибудовував кільцем навколо себе. І розрахунок був і на ХАМАС, і на Хезболлу, які будуть тероризувати Ізраїль і навіть матимуть пряму війну з ними. Але Іран казатиме, що це не ми, а якісь босоногі, "зелені чоловічки". Зрештою сталося не так, як планував Іран.
На сьогодні Сили оборони України знищили 1100-1200 одиниць російської ППО
Чи спроможна російська система ППО протидіяти новітній американській зброї, яку США застосували для ударів по ядерних об'єктах Ірану?
Частину озброєння, починаючи з особливо близького радіусу дії – ті ж самі ракети С-200 – Україна теж мала на озброєнні. Ми й наші партнери мали змогу надзвичайно детально вивчити їхні тактико-технічні характеристики. Ми мали не настільки велику, але достатню спадщину ще з пострадянських часів. Окрім цього ми виробляли свої системи протиповітряної оборони. І навіть коли російська авіація в перші дні повномасштабної війни проти України намагалася взяти контроль над нашим повітряним простором, це не вийшло.
Російська система протиповітряної оборони ділиться на армійське ППО: ”Буки”, ”Оси” – це ті зенітно-ракетні комплекси, завдання яких – прикривати військові підрозділи на близькому радіусі дії. І є Повітряно-космічні війська Росії, які мають на озброєнні С-300, С-400 і певні прототипи С-500. Але останні це, найімовірніше, просто видозміни С-400.
Якщо ми говоримо про протиповітряну оборону (не плутати із зенітними установками) Росія має їх у межах 1600 одиниць в строю. Це те, що працювало, що росіяни могли використовувати для прикриття своєї армії, навіть коли вторглися в Україну. Станом на сьогодні знищено 1100-1200 одиниць. Частину придатних до використання систем ППО Росія легально-нелегально продала за кордон. Зараз усе, що має Росія в основній масі, відсотків 70 – це відновлені системи. Відновлені – це, як правило, ті, що стояли на складах. Ми розуміємо, який рівень догляду за ними був. І відновлені – ті, які не оновлювалися по ходу змін, удосконалень систем протиповітряної оборони. Вони, як правило, нижчі за якістю навіть щодо своїх раніше використовуваних.
А ті системи протиповітряної оборони, які Україна отримала від партнерів, показують, що вони на декілька голів вище за російські системи ППО. Вже не кажучи про новий вид: стратегічні безпілотники, які ми використовуємо для ударів по глибині Росії, проти яких системи протиповітряної оборони їхні взагалі, як такі, не моделювалися і не формувалися. Станом на сьогодні ми можемо говорити, що протиповітряна оборона Україна, по суті, впоралася зі своїм завданням. Ми бачимо це вже четвертий рік війни. І поступово ми їх перетискаємо. До нас надійшло багато західних аналогів, які проходять процес адаптації, оцінювання подій і стовідсотково країни-виробники в себе паралельно удосконалюють ці системи. Якщо відбудеться десь пряме зіткнення чи пряма потреба застосування систем протиповітряної оборони, це буде приблизно те, що сталося з ППО Ірану, коли вона стикнулася з новітньою авіацією Ізраїлю і США. В прямому боєзіткненні Росія неспроможна буде. Вона зараз величезну кількість компонентів ракет, систем протиповітряної оборони так чи інакше заповнює експортними комплектуючими контрабандно з Європи, ще напів негласно з Китаю.
Росія – не Іран
Якщо США вирішить озброїти Україну так само, як Ізраїль, то війна може заграти новими фарбами? І, можливо, така перспектива, ілюстрація того, що відбулося в Ірані, підштовхне Путіна вже до реальних перемовин?
Росія найбільша за територією країна у світі. Вона є нащадком Радянського Союзу, який постійно готувався до того, що доведеться воювати в умовах ядерної війни. Тому систему укриттів для російської армії, вищих політичних чиновників достатньо. Вони зможуть пережити будь-який удар. Інше питання: наскільки їхнє оточення буде готовим жити в умовах тотальної війни і скільки американської, китайської та іншої агентури є в оточенні Путіна? Наскільки не буде зливу інформації чи дезінформації, щоб підставити російську верхівку під удар у незахищених об'єктах? Але Путін готовий до того, щоби покласти цілу Росію. І він у такій ситуації, в якій Іран вже перебуває понад 40 років, опинився 10 років тому, але радикально в режимі таких тотальних санкцій – це крайніх чотири роки. Запас міцності в них є. І Росія все-таки претендує на світового гегемона. Тоді як Іран максимум, на що претендував – на регіональний вплив. І якщо ми говоримо про системи протиповітряної оборони Ізраїлю, вони формувалися десятки років з урахуванням ландшафту і безперервних війн, які вів Ізраїль зі своїми сусідами. І зараз знову ж показала ситуація, що без підтримки США вдовгу все-таки Іран завдав би Ізраїлю дуже серйозні проблеми. Та і сам Ізраїль говорив, що вони не роблять ставку знищити військово-промисловий комплекс Ірану. Вони ставили задачу зупинити ядерні програми Ірану і завалити режим аятолл. Це їхня була заява. Вони навіть і не говорили, що хочуть тотально перемогти у війні.
Якщо ми говоримо про США, тут питання, що на чолі Америки стоїть не політик, не військовий лідер, а капіталіст, який готовий застосовувати силу, щоб укладати фінансові угоди. Якщо він отримав такий важіль впливу, то він його не розглядає, як важіль впливу для тотального знищення чужої армії. Це для того, щоб змусити цю країну відмовитися від своїх якихось ідеологічних принципів. Його цікавить нафта Ірану, протока, яку можна контролювати і можна буде вивозити іранську нафту. На повну американська зброя ніколи не буде застосована навіть проти Росії. Важко оцінити зараз стан ризиків для Росії в плані ударів США. Хоча попаде не під настрій – можливо щось таке відбудеться.
