0:00 / 0:00

"Це форма демократії, якою дуже сильно маніпулюють". Брайлян про "референдум" Орбана щодо євроінтеграції України

"Це форма демократії, якою дуже сильно маніпулюють". Брайлян про "референдум" Орбана щодо євроінтеграції України

Так звані "національні консультації" в Угорщині щодо вступу України до Євросоюзу – це передусім пропагандистський інструмент, переконаний кандидат історичних наук, доцент Київського авіаційного інституту, аналітик "Детектор медіа" Єгор Брайлян. В етері Радіо Культура він припустив, що в такий спосіб угорський прем'єр Віктор Орбан вирішив якимось чином узаконити блокування євроінтеграції України. При тому, що юридична сила цього опитування якраз викликає сумніви. "Референдум – це дуже цікава форма прямої демократії, якою дуже сильно маніпулюють", – зауважує Брайлян. Тому, на його думку, Україна має бути проактивною в двосторонніх відносинах і налагодженні діалогу. І водночас робити все необхідне в плані реформ, щоб "ризик угорського вето залишався єдиною перепоною для нашої євроінтеграції",  – додав експерт. 

0:00 0:00
10
1x

Віктор Орбан. Фото: facebook/orbanviktor

"Це в першу чергу пропагандистський інструмент"

В Угорщині оголосили результати так званих "національних консультацій" VOKS2025 щодо вступу України до Євросоюзу, які були ініційовані урядом Віктора Орбана і тривали з 14 квітня по 20 червня. Прем'єр-міністр Угорщини сказав, що в "референдумі" взяло участь понад 2 млн громадян і 95% нібито висловилися проти членства України в ЄС. Як би ви оцінили політичну природу цих "консультацій" в Угорщині? Що це насправді – демократична процедура чи пропагандистський інструмент?

Це в першу чергу пропагандистський інструмент. І Віктор Орбан, який перебуває при владі з 2010 року, це вже його другий прем'єрський термін, вирішив якимось чином законодавчо закріпити блокування європейської інтеграції України. Тому було запропоновано проведення цих "консультацій", які тривали з квітня і було використано просто всі наявні методи реклами (банери, реклама в інтернеті тощо). І треба розуміти, що загальне населення Угорщини нині складає 10 млн осіб. Тобто це майже третина угорців проголосувала в цьому опитуванні.

"Я не бачу юридичних моментів, щоб можна було вплинути на процес євроінтеграції"

Власне, чому це зробив Орбан? Не треба забувати, що в квітні 2026 року будуть наступні парламентські вибори і є певні шанси, що Орбан може в них програти. І, можливо, наступним прем'єр-міністром Угорщини стане Петер Мадяр, який колись сам був у партії "Фідес" (Fidesz), яку зараз очолює Орбан. Тому можливо, зміниться влада в Угорщині наступного року. Плюс представники команди Орбана звинувачували опозиційні партії в тому, що вони є проукраїнськими, що вони виступали проти цього "референдуму-опитування". Але знову ж таки виникає питання, яку юридичну силу має це опитування. Тобто ми можемо згадати, наприклад, референдум у Нідерландах щодо Угоди про асоціацію Україна-ЄС в квітні 2016 року. Тоді, нагадаю, прем'єром був Марк Рютте і тоді більшість голландців проголосувала проти євроінтеграції України. Але зрештою цей референдум по суті не відбувся. Референдум – це дуже цікава форма прямої демократії, якою дуже сильно маніпулюють. Можемо згадати той самий Brexit у Великій Британії, теж 16-го року. Тому я не бачу якихось юридичних моментів, щоб можна було вплинути на процес євроінтеграції. 

"Україна має бути проактивною"

Як його тоді сприймати і чи не спровокує це якусь схожу хвилю в інших європейських країнах? У нас Словаччина під боком. Я не кажу про людей, я про прем'єра Фіцо. 

Зі Словаччиною і з Фіцо дійсно є питання. Це теж такий популізм, що в Брюсселі, мовляв,  корумповані бюрократи, вони за вас забули. Але я думаю, що єдиним можливим варіантом, як нам треба працювати з суспільствами таких країн, як Угорщина, Словаччина і не варто забувати про Польщу… В нас має бути пряма комунікація. Що я маю на увазі? Наприклад, аналітики з Угорщини, а я це точно знаю, час від часу бувають в Україні для того, щоб зрозуміти, якою є громадська думка про Угорщину і не тільки, і як вона змінюється. І ми так само з українського боку маємо краще вивчати ці країни, щоб розуміти, що ніякої зради там за великим рахунком немає. Я спілкуюсь з багатьма угорськими друзями, здебільшого це аналітики, журналісти, науковці, і я б не сказав, що там якесь чорно-біле сприйняття України. Тобто там люди по-різному думають про нашу державу. І ми також це маємо використовувати у двосторонніх відносинах і в налагодженні діалогу. Тобто я думаю, що Україна має бути проактивною, тому що ми можемо багато обговорювати Віктора Орбана, який він є, що він думає про Україну, але від цього наші двосторонні відносини не покращуються. В Україні є декілька фахівців з Угорщини, зокрема це історик Олександр Пагіря. Він вивчав тему Другої світової війни, зокрема, тему воєнних злочинів угорських військ на території України. Є політолог Дмитро Тужанський, який зараз працює в МЗС України. Є ще історик Степан Віднянський. Але за великим рахунком досить мало є фахівців в Україні з Угорщини, які б системно вивчали цю країну і могли б формувати реально українську експертизу. Тому що експертиза безпосередньо впливає на ухвалення рішень, наприклад, Офісом президента чи МЗС України.

Єгор Брайлян. Фото: facebook/yehor.brailian

"Угорщина стала мафіозною державою, де все вирішує Орбан і його найближче оточення"

Знаємо, що МЗС України відреагувало на ці угорські "консультації". Але разом з цим, на вашу думку, як взагалі варто реагувати на такі дослідження громадської думки і чи бачите ви в угорському суспільстві якісь сили, які можуть стати нашим "дипломатичним майбутнім" в політиці Орбана? 

Я думаю, вони є, але треба розуміти, що угорське суспільство – це більшою мірою сільське населення, Угорщина є аграрного державою. Звісно, в Угорщині була якась промисловість і вона залишається, але в будь-якому разі це бідна країна. 

Щодо суспільства. В Угорщині є громадянське суспільство. Це ті ж науковці, журналісти, аналітики, але їх небагато. Тобто, якщо ми говоримо про звичайних угорців, то вони якраз потрапляють на гачок цієї пропаганди. Орбан за ці 15 років створив свою медіаімперію. Тому ми маємо таку ситуацію, що певна частина активних угорців виїхала в Німеччину, в Австрію. Пам'ятаємо історію з Центрально-Європейським університетом, як Орбан боровся з Шорошем (американським мільярдером і вихідцем із Угорщини Джорджом Соросом, якого на батьківщині називають Дьєрдьєм Шорошем – ред.). Тому треба розуміти цей весь суспільний контекст. І багато моїх знайомих угорців казало, що Угорщина стала мафіозною державою, де все вирішує Орбан і його найближче оточення. Тобто досить важко буде в Угорщині відновити демократичні процеси та інститути. Так, в Угорщині є частина незалежних, ліберальних медіа. Але в будь-якому разі багато є роботи з угорським суспільством однозначно. 

"Маємо робити все, щоб ризик угорського вето залишався єдиною перепоною для нашої євроінтеграції"

Наскільки цей процес може мати вплив на наше євроінтеграційне майбутнє? Угорське вето створює реальний ризик для наших подальших етапів інтеграції? 

Ризик є, але ми маємо робити все в плані реформ в Україні на 159%, щоб ризик угорського вето залишався єдиною перепоною для нашої євроінтеграції. Я хотів би нагадати, на якому етапі ми зараз перебуваємо. Рік тому, в червні 2024 року Україна розпочала офіційно процес переговорів щодо вступу в ЄС. Після того відбувся процес скринінгу, Євросоюз перевіряв українське законодавство, наскільки воно синхронізоване з європейським. І цього року триває процес відкриття кластерів, тобто це різні аспекти соціального, економічного, культурного, політичного життя. І ми очікуємо, що переговори по всіх кластерах буде відкрито до кінця цього року. Плюс у квітні 2025 року розпочалася програма Ukraine2EU, яку фінансує Литва, Швеція і Данія за підтримки представництва ЄС в Україні. Вона полягає в тому, що європейські експерти дадуть нам технічну експертизу, як вступати в Євросоюз. Тобто це більшою мірою стосується якихось юридичних моментів. В Євросоюзі діє багато обмежень, регуляцій, які стосуються практично всіх сфер. І для того, щоб вступити в ЄС, наші закони мають відповідати тим, які функціонують в країнах Євросоюзу. 

"Євроскептицизм всередині Євросоюзу посилюється"

А які загалом настрої в Євросоюзі щодо руху українців в ЄС? Цей "угорський сморід" заносить на інші території чи ні? Бо я так розумію, що тут якраз йдеться про цілеспрямовану дискредитацію України в очах європейського суспільства. Вдається їм це?

Я думаю, що не вдається, але в будь-якому разі євроскептицизм всередині Євросоюзу посилюється. І ми це бачимо по тих суспільних процесах, що відбуваються в таких країнах, як Польща, Словаччина, Італія. Тут питання полягає в тому, що мають бути змінені правила гри в самому Євросоюзі, тому що той самий механізм ухвалення рішень консенсусом, що всі 27 держав ЄС мають погодитися з певним рішенням, уже не працює. З різних причин. І тут питання не тільки в Угорщині. Але в самому Євросоюзі, в Брюсселі єврочиновники не хочуть змінювати правила. Вони вже звикли до цього. А зміна правил може бути болісною. Але якщо вони не зміняться, то Євросоюз може припинити існування, я навіть так скажу. Це, можливо, трохи радикально, але треба бути трохи гнучким, коли світ вривається в Третю світову. Треба якось розуміти, куди воно йде.