До 2040 року Польща має вкласти близько 900 мільярдів злотих у модернізацію енергосистеми. І це лише частина загальноєвропейського плану досягти кліматичної нейтральності до 2050 року. Уся сума інвестицій у зелений перехід на рівні ЄС може сягнути майже 2 трильйонів євро.
Урядові кошти мають стати поштовхом, а не єдиним джерелом фінансування. Заступник міністра фінансів Польщі Юранд Дроб нагадав про "ефект левереджу" — коли відносно невелике державне співфінансування здатне залучити значно більші приватні вливання. Це можуть бути гарантії, фонди, податкові пільги чи партнерські формати.
Але механізм має бути гнучким: інвестиції в опалення на муніципальному рівні та запуск нової сонячної ферми приватним бізнесом — це різні задачі. І потребують різних інструментів.
Локальне виробництво енергії ближче до споживача. Це ідея, що зменшує втрати і залежність від централізованих систем. Але воно ж і ускладнює координацію, планування й фінансування. Тут без чіткого розуміння, хто, як і з чиїх грошей будує не обійтися.
Проєкти трансформації дороговартісні. Але їх можна здешевити, якщо залучити науковців. ПРо це говорить представник Гірничо-металургійної академії у Кракові Марек Ґорґонь. "Енергетична трансформація — це не бачення майбутнього, це вже процес, який відбувається зараз", - наголосив він.
Польща мусить навчитися фінансувати нові потреби в контексті нових технологій та відновлюваних дурел енергії. Про це, зокрема, говорить представник банківського сектору, конкретно Кшиштоф Дрешлер, віцеголова правління ПКО Польського банку.
Враховуючи дедалі помітніші наслідки змін клімату, а також геополітичну напруженість, яка впливає на стабільність поставок сировини, потрібен тверезий і стратегічний погляд на доступні технології. Ну, а доступні технології, нові технології, вважає Кшиштоф Дрешлер, це своєрідний лакмусовий папірець у будь-якій країні.
Повну версію програму слухайте тут.
Матеріал підготував Володимир Гарматюк
