Ілюстративне фото: facebook/verkhovna.rada.ukraine
"Джерела наповнень там ідентичні урядовій версії"
Верховна Рада планує збільшити видатки державного бюджету на 449 млрд грн, більшу частину яких скерувати на безпеку і оборону. Відповідний законопроєкт №13439 Комітет з питань бюджету рекомендував парламенту ухвалити в першому читанні. Де народні депутати планують брати ці гроші?
Із вашого дозволу, хочу внести декілька уточнень. По-перше, мова зараз йде про урядовий законопроєкт. Він був поданий Кабінетом Міністрів, відповідно, відповідальність де взяти гроші лежить на них. Але я прокоментую. Дійсно на сьогоднішній день ми маємо ще два зареєстрованих, так званих, альтернативних законопроєкти. І до кінця сьогоднішньої доби (14 липня) народні обранці мають ще можливість зареєструвати альтернативні законопроєкти. Але з того, що я бачила, джерела наповнень там ідентичні урядовій версії.
"Надходжень від податків буде більше, ніж ми планували"
Які це джерела?
Якраз хочу до них і перейти. Ви знаєте, позитивним є те, що в складі саме 9-го скликання, в нашому комітеті, ми однозначно підтримуємо ті пропозиції і ті законопроєкти, які мають зрозумілі джерела, звідки брати гроші. Тобто, навіть коли народні депутати подають свої пропозиції до змін до державного бюджету, то ключовим фактором є реалістичні джерела, звідки ці гроші брати Тож, до цього законопроєкту уряд вбачає два основних джерела, звідки взяти цю немалу суму.
Перше джерело. Ми сьогодні спостерігаємо позитивну динаміку щодо податків в контексті того, що планові надходження податків виявилися нижчими, ніж є реальні. Тобто ми маємо позитивну динаміку в цьому.
Тобто, отримали більше, ніж планували.
Так. Це пов'язано з великою низкою факторів, зокрема, з тим, що в минулому році ми імплементували військовий збір. Тобто його і підвищили, і зробили для фізичних осіб-підприємців. Ми бачимо, що зараз податок на прибуток має динаміку зростання. Тому, умовно, третина відводиться на те, що буде продовжуватись така ж динаміка. Плюс є позитивні зрушення, скажімо, більш транспарентна історія відбувається сьогодні на митниці і в податковій службі. І це дозволяє мати спокійні очікування щодо того, що надходжень від податків буде більше, ніж ми планували.
Друге джерело, а це майже 2/3 – це внутрішні позики. Тобто уряд планує, що саме за рахунок внутрішніх запозичень 2/3 цієї потреби буде покрито.
А ризик інфляції є у тому зв'язку, що внутрішні запозичення будуть на таку велику суму?
Станом на зараз ні, він не прогнозується.
Внутрішнє запозичення – це облігації внутрішньої державної позики, так?
Так. Вони більшою мірою стосуються банківського сектору. І наразі пропозиція, яка надійшла від уряду, від Міністерства фінансів, на їхню думку, є збалансованою для того, щоб з одного боку це були реалістичні кошти, а з іншого – вони не спричинили зростання інфляції.
Леся Забуранна. Фото: facebook/lesia.zaburanna.2025
На Мінветеранів – майже 1,16 млрд грн
На що планують спрямовані ці кошти? Зрозуміло, що передусім це потреби оборони. Але знаємо також, що частину суми планується спрямувати на закупівлю ліків, підтримку ветеранів та їхніх родин, харчування школярів, військові ліцеї. Можете детальніше розповісти, яка саме, наприклад, підтримка ветеранів і їхніх родин може бути передбачена?
Звичайно. Почнемо з Міністерства у справах ветеранів. Майже 1 млрд 160 млн грн туди буде спрямовано – саме для підтримки ветеранів, їх родин і родин загиблих, включно з компенсаціями за страховими полісами. І безпосередньо 800 млн буде спрямовано на будівництво черги Національного військового меморіального кладовища.
Друга велика стаття видатків, а це 4,6 млрд буде спрямована на Міністерство освіти і науки України саме для продовження реформи шкільного харчування. Зокрема, для учнів прифронтових територій. І, як ви зазначили, 1,5 млрд – це буде саме для розвитку і модернізації військових ліцеїв із метою військово-патріотичного виховання.
Дуже великою було проблемою і до мене, як до заступниці голови Комітету з питань бюджету, в тому числі зверталася велика кількість родин щодо ситуації, яка стосувалася ліків для важкохворих пацієнтів. Тому що так склалося, що закладена в бюджет 2025-го року сума не задовільняла на 100% цю потребу. Тому 3,1 млрд гривень передбачено саме на централізовану закупівлю ліків і медичних виробів для лікування онкологічних захворювань, вірусних гепатитів та рідкісних захворювань. Це такі основні блоки видатків, які стосуються саме соціальної сфери.
"Має відбутися дискусія з громадськістю"
Ви згадали про фінансування будівництва Національного військового меморіального кладовища. Але знаємо, що там є велика дискусія щодо проєкту. Чи буде ця дискусія якось винесена на офіційний рівень і чи є шанси в громадськості, що їхні зауваження будуть почуті?
Так, дійсно, багато дискусій щодо цього. Ми їх і чуємо, і бачимо. І хочу зазначити, що в першу чергу сама ідея і необхідність побудови такого меморіалу, на мій погляд, є однозначно важливою. Він має бути і ми маємо віддати останню шану нашим Героям, як це робиться в усьому цивілізованому світі.
Питання друге – це організація цього процесу і саме будівництво. Щодо цього, то це відповідальність і цим опікується саме Міністерство у справах ветеранів. Міністерство у справах ветеранів взаємодіє в цьому контексті з Комітетом із соціальної політики, де є підкомітет по захисту прав ветеранів. І на мою думку, вони дійсно мають провести і зробити такий майданчик для заслуховування різних точок зору. Оскільки я, наприклад, була обрана в Києві, але в тому числі люди з області звертаються, в них є теж багато запитань, і ми дійсно відчуваємо гостроту цієї дискусії. Тому я вважаю, що і на парламентському рівні, в рамках парламенту, разом із Міністерством ветеранів має відбутися дискусія з громадськістю. Тому що дійсно комплекс має бути, але він в тому числі повинен відповідати всім стандартам. І має єднати людей. Тому я з вірою і сподіваюсь, що колеги із профільного комітету однозначно це питання тримають на контролі і таку фахову дискусію з громадськістю мають провести.
Читайте також: Ситуація з виконанням держбюджету цілком контрольована — Роксолана Підласа
