Ілюстративне фото з відкритих джерел
Санкції працюють, але процес рухається доволі повільно
Євросоюз ухвалив 18-й санкційний пакет. На вашу думку, санкції спрацьовують?
Вони працюють, але недостатньо. І нам би хотілося, щоб ефект на російську економіку був значно потужніший. Але РФ досі має низку країн, які вважають нормальним продовжувати торгувати й підставляти плече, зокрема в обході санкцій. З іншого боку, наші партнери, попри зусилля, все одно дуже багато часу витрачають на бюрократію і сам санкційний процес доволі повільно рухається, тому ми завжди, на жаль, втрачаємо трохи часу.
Втім я б хотіла похвалити Європейський Союз, тому що нафтогазова голка була дуже міцно встромлена в більшість країн ЄС і прогрес щодо відмови від неї є дійсно похвальний і великий. Тому що по факту Європейський Союз зараз не закуповує напряму ані російську нафту, ані нафтопродукти. Лише є кілька країн, які досі вибивають собі "послаблення", тому ми маємо зважати на той прогрес, який роблять партнери. Але залежність від Росії є значно ширшою. І є дуже багато секторів, наприклад, металургія, атомна енергетика, певне агропродовольство, де РФ заповнювала ринок своїми продукціями, завжди демпінгувала ціни й тим самим саджала на "голку". Тож повільне прийняття санкційних пакетів Європейським Союзом відбувається саме тому, що залишилися питання, які стосуються найбільш проблемних секторів, де є досі найбільша залежність від імпорту з РФ. І тому ми бачимо пробуксовку санкцій із боку Європейського Союзу.
Будемо очікувати у наступні пів року щонайменше два великих пакети санкцій
Зараз ухвалення санкційних пакетів відбувається великими пакетами. І одна з пропозицій, яка активно адвокується українською стороною і на рівні держави, і на рівні аналітичних центрів, — це те, щоб, окрім великих пакетів, Європейський Союз постійно розширював персональні списки. Це стосується фізичних та юридичних осіб, а також танкерів для того, щоб тиск постійно посилювався. І узгодження саме таких списків не є проблематичним, їх значно швидше можна погоджувати, поставити на потік, і щомісяця у нас додавалися б по 20-30 компаній та суден, і ми б постійно продовжували підбивати межу тиску на Російську Федерацію і ламали їх ланцюги постачання. З іншого боку, дійсно, зараз європейські партнери розглядають альтернативні сценарії, оскільки ми бачимо, що голос Угорщини і Словаччини продовжує посилюватися, і вони продовжують блокувати санкційні пакети. З 18-м пакетом виринули Мальта, Кіпр і Греція, що пов'язані з посиленням саме енергетичних санкцій. Тож ЄС розглядає перехід до іншого механізму або переведення більшої частини санкцій в площину торговельних обмежень. І ця царина прийняття рішень в Європейському Союзі не потребує абсолютної одностайності. Тобто, не всі члени мають підтримати, достатньо 2/3 голосів країн-членів, щоб запровадити тарифи чи обмеження на торгівлю. Я думаю, що зараз ЄС навмисно не використовує цей механізм, щоб в них, коли вже критична межа з Угорщиною та Словаччиною буде перетнута, що на них не буде діяти дипломатія і, наприклад, урізання фінансування чи обмеження ресурсів, тоді вони дійсно переходитимуть до процедури, коли санкційні пакети будуть трансформовані й прийматися за рахунок, де треба просто більшість. А в Європейському Союзі все одно залишається доволі велика кількість країн-членів, які дійсно активно наповнюють санкційні пакети, вносять пропозиції, активно драйвлять санкційний процес, і зараз Україні дуже щастить, що данці будуть головувати в ЄС. Данія є одним з найактивніших наших партнерів в санкційному напрямку, тому будемо очікувати, що за наступні пів року встигнемо провести щонайменше два великих пакети санкцій та перейти до міксованого формату – у вигляді списків.
Запровадити санкції щодо банків Китаю було сміливим рішенням ЄС
Видання South China Morning Post повідомляє про те, що 18-й пакет відзначився прикметною родзинкою. ЄС уперше запровадив санкції проти китайських банків за співпрацю з Росією. Як пише видання, це рішення може спричинити кроки у відповідь з боку Китаю, який протягом декількох місяців активно лобіював виключення саме цих банків із санкцій. Чи означає це, що ЄС поступово починає переходити умовний Рубікон у взаєминах з Піднебесною?
Я б не сприймала це як Рубікон, це радше як нарешті сміливе рішення від європейських партнерів, тому що вони, якщо не помиляюся, вперше санкціонували банки третьої країни, відповідно, Китаю, за співпрацю з Росією. Основною рятівною шлюпкою для РФ є Китай. Як з приводу генерації енергетичних нафтодоларів, так і отримання мікроелектроніки. Відтак понад 70% імпорту мікроелектроніки й всього, що треба для виробництва військово-промислового комплексу, потрапляє через Китай. І більшість банківської системи Китаю обслуговує ці транзакції. Відповідно, дуже важливо, що в нас є прецедент, що китайські банки потрапили під санкції. Треба бути обережними в оцінках, на які кроки наважиться Китай, тому що вони можуть досить стриманими у своїй реакції. Але це точно знак і сильний сигнал для ринку, що їхні внутрішні банки під ризиком, вони не хочуть втрачати зовнішні ринки заради порятунку Російської Федерації. Тому, скоріше за все, це має спровокувати певні проблеми Росії у розрахунках з Китаєм, особливо стосовно компонентів для військово-промислового комплексу.

Юлія Павицька. Фото: KSE
Список підсанкційних танкерів перевалив за 400 одиниць
Якщо аналізувати цей санкційний пакет, в ньому додано 105 нових позицій в списку суден так званого російського "тіньового флоту", який Кремль використовував для обходу цінового обмеження. Це багато чи мало?
Це багато. Список підсанкційних Європейським Союзом суден уже перевалив за 400 суден. Ми ще не встигли звести, яка у нас загальна кількість суден "тіньового флоту" під санкціями. Від європейських партнерів хочеться бачити більше узгодження танкерів під санкціями багатьох юрисдикцій, тому що до цього пакету близько 40 танкерів було санкціоновано всіма шістьма юрисдикціями, які зараз запроваджують санкції на танкери. Тож нам дуже важливо, щоб ці списки узгоджувалися, і у нас максимальна кількість танкерів була під максимальною кількістю санкцій з різних юрисдикцій. З іншого боку, ми наголошуємо, що санкції на танкери не є панацеєю, і особливо, якщо ми говоримо про європейські санкції. Наша команда відстежує всі підсанкційні судна, зокрема, європейські, й ідентифікувала, що 109 попередніх суден, які були санкціоновані, хоча б один раз перевозили російську нафту в порушення санкцій після того, як вони були санкціоновані. І нами були ідентифіковані всі учасники цієї торгівлі, хто були перевізниками, який був прапор, де вони розвантажилися, хто продав цю нафту. Крім того, Європейський Союз має працювати над таргетуванням компаній в третіх країнах, які обслуговують цей "тіньовий флот" із фокусом насамперед на ті компанії, які обслуговують і залучені в торгівлю з підсанкційними суднами, щоб максимально виводити їх з торгівлі і обмежувати спроможність Росії заміщати ці судна і підтримувати обсяги свого експорту на стабільному рівні.
Водночас для нас навіть більш цікавим є рішення про заборону імпорту нафтопродуктів з третіх країн, вироблених з російської нафти. Це має вплинути якраз на попит Індії та Туреччини, які є основними переробниками російської нафти. І через ці країни дійсно є проблема, що потрапляє російська нафта у вигляді нафтопродуктів назад на європейський ринок. Це обмеження має впливати на попит із тих країн. Єдине, що ми маємо точно розібратися, як вони будуть дотримуватися, і як саме прописана ця санкція в юридичних документах Європейського Союзу, чи є там додаткові механізми внутрішнього контролю, щоб забезпечувати виконання цієї заборони на імпорт.
Важливо чинити тиск на основних споживачів російської нафти Китай, Індію і Туреччину
Чи може, приміром, Китай відмовитися від купівлі російських енергоносіїв, але водночас продовжувати допомогу Кремлю? І чи буде в такому випадку президент США Трамп накладати на нього вторинні торгові тарифи?
З тарифами взагалі дуже цікава історія, тому що логіка вторинних тарифів була виписана американськими сенаторами, щоб повернути й закласти санкційну політику в матерії та форми, зрозумілі президенту Трампу. А президент Трамп дуже сильно полюбляє тарифи. Найбільший виклик у тому, що світ вже побачив, як рухається Трамп у зовнішній політиці, особливо через тарифи. Трамп завжди "дає задню", коли він спочатку оголошує великі тарифи й потім назад відкочується до або відсутності, або маленьких тарифів. І ця загроза вже не така страшна в очах Китаю, Індії та Туреччини, оскільки вони бачили, як Трамп буде рухатися. Тому тут дуже складно передбачити, наскільки вони сприймуть цю загрозу й активно почнуть відмовлятися від російської нафти. Натомість ця логіка є коректною з точки зору переходу загалом санкційної політики в енергетичній сфері стосовно обмеження доходів Росії через обмеження цін до обмеження їх об'ємів експорту. Тому що в нас зараз є доволі багато нафти на ринку, є профіцит, і ми можемо поступово витискати російську нафту і заміщати американською, саудівською чи будь-якою іншої. У ринку є ця спроможність. Нереалістично очікувати, що ми заберемо повністю всю російську нафту з ринку, тому що це дійсно буде проблема для ринку. Але якщо ми говоримо про 15-20% прибирання російської нафти з ринку, то це вже буде велика проблема для Російської Федерації, коли у них критично впадуть їх нафтодолари, і це може спровокувати кризу. Тому дійсно тут важливо різними механізмами чинити тиск саме на Китай, Індію і Туреччину, які є основними споживачами російської нафти.
КОНТЕКСТ
У 18-му пакеті санкцій проти Росії, затвердженому Євросоюзом 18 липня, є нові обмеження проти банків і танкерів "тіньового флоту" РФ (додано 105 суден). Також запроваджені експортні обмеження, вторинні санкції, в тому числі проти китайських банків та компаній.
Ключовий аспект цього пакету: зниження стелі цін на російську нафту із 60 доларів до 47,6 доларів за барель.
Також заборонено ввезення до ЄС нафтопродуктів, вироблених із російської нафти у третіх країнах. Зараз, наприклад, Індія активно закуповує російську нафту та експортує отриманий із неї бензин/дизель до ЄС. Тепер це заборонено.
Також закрили реєстратор суден, який допомагав підсанкційним танкерам із російською нафтою обходити обмеження.