Прибирання мазуту на узбережжі Чорного моря після аварії російських танкерів у Керченській протоці, яка сталася 15 грудня минулого року. Фото: REUTERS/Sergey Pivovarov
Нафтова пляма, яка дрейфує в Чорному морі, не єдина
Щонайменше 10 тонн нафтопродуктів потрапило 29 серпня нинішнього року в Чорне море через витік небезпечних речовин поблизу Новоросійська (РФ). Йдеться про пляму площею 350 км². Російські ЗМІ пишуть про те, що ця пляма дрейфує в напрямку Криму. Чи може вона дістатися берегів Чорного моря, підконтрольних Україні?
Справді, 29 серпня, згідно з супутниковими даними, які дозволяють нам слідкувати за станом довкілля, ми побачили цю пляму. Тоді вона витягнулася на 20 км, а її площа складала тоді лише 45 км². 350 км², про які ви говорили, вона досягнула лише зараз. Вона була перенесена від місця розливу, а це місто Новоросійськ. Спочатку хвилі й течії несли її в західному напрямку. А потім вітри змінилися, і вона почала рухатися у північно-східному напрямку. Згодом вітер помінявся знову, і вона знову почала рухатися в західному напрямку. Наші попередні розрахунки на три дні вперед показують, що вона поки що Кримського півострова не досягає. Але в цьому питанні важливий ще один момент. Окрім цієї плями, в місцях, де затонули судна 15 грудня 2024 року, існують ще плями від тих суден. Тобто продовжується забруднення нафтопродуктами, мазутом, яке триває вже пів року. Нагадаю, що 15 грудня поряд із Керченською протокою почали тонути два російські кораблі "Волгонефть 212" та "Волгонефть 239". Попередньо, причиною інциденту став шторм та ушкодження танкерів через негоду.
Хронічна та гостра інтоксикація моря нафтопродуктами
Варто зазначити, що вплив цих нафтопродуктів можна поділити на два аспекти. По-перше, це хронічна інтоксикація, коли поступово нафтопродукти переміщуються морським середовищем і знаходяться там в певній кількості. Нафтопродукти мають властивість накопичуватися в трофічному ланцюгу, тобто в морських організмах. Спочатку це зоопланктон, потім – риби, потім – дельфіни. Але накопичуючись, нафтопродукти можуть дуже негативно вплинути на всю екосистему. А, по-друге, це гостра інтоксикація. Якщо, наприклад, нафтопродукти потрапляють на птахів, пернаті гинуть. В таку пляму також можуть потрапити і дельфіни. Я вже не говорю про те, що пляма загалом негативна для морського середовища, адже вона заважає обміну киснем, впливає на фітопланктон та зоопланктон, який існує в морському середовищі. Зрозуміло, що ці 350 м² плями, які є на сьогоднішній день, важко локалізувати чи якимось чином на них вплинути, щоб ці нафтопродукти зібрати.
Які методи ліквідації цих аварій існують, і чи здійснюються вони росіянами?
Ця пляма досить велика. Нині вона перебуває у відкритій частині моря, тому на сьогоднішній день її локалізувати неможливо. Але ми можемо спрогнозувати, що коли якась частина плями дістанеться узбережжя, її можна буде за допомогою спеціальних огорож локалізувати. Є різні методи, які дозволяють її зібрати, а вже потім – утилізувати. Для цього також існують різні методи. Якщо ця пляма потрапить на узбережжя, особливо на піщані пляжі, в місця великого біорозмаїття, наприклад, в період гніздування птахів, необхідно негайно реагувати, збирати її і вивозити.
"Подібні історії чудово ілюструють ставлення Росії до навколишнього середовища"
Чи має Україна можливості ліквідовувати такі аварії? Чи доводилося нам таке робити?
На сьогоднішній день великі порти в Одесі та Чорноморську володіють такими спеціальними методами. Ця методика відпрацьована. Вона використовується, хоч і в досить невеликих масштабах. Аварій таких масштабів, як в Російській Федерації впродовж останніх пів року і які є прецедентними для Чорного моря, Україна не мала. Подібні історії чудово ілюструють ставлення РФ до навколишнього середовища. Коли відбулася аварія в Керченській протоці 15 грудня 2024 року, з'ясувалося, що тих суден не повинно було там бути. Вони не пристосовані для морських перевезень. Оце і є ставлення країни, по-перше, до життя власних людей, по-друге, до цього майна, а, по-третє, до навколишнього середовища. І це вкрай небезпечно. Тому що і на міжнародній арені Російська Федерація веде себе подібним чином. Вони нікого не попередили про цю аварію. А вони повинні були це зробити відповідно до спеціальних міжнародних угод, які зобов'язують повідомляти про подібні інциденти. Оскільки і пів року тому, і зараз нафтопродукти потрапляють у відкриту частину моря і доходять до основної чорноморської течії. А ця течія може перерозподілити ці нафтопродукти взагалі по всіх країнах Чорного моря. Це дуже небезпечно. Це зобов'язує Російську Федерацію принаймні попередити про цю загрозу і цю небезпеку для міжнародних вод.
Віктор Коморін. Фото: bessarabiainform.com
Бухарестська конвенція: чи працюють міжнародні правові механізми?
Які міжнародні організації та установи контролюють подібні випадки? От ви зауважили, що Росія не попередила про аварію, яка трапилася 15 грудня 2024 року. Кого і в який спосіб вона мала попередити?
Є Бухарестська конвенція, або Конвенція про захист Чорного моря (міжнародна угода, підписана у 1992 році представниками Болгарії, Грузії, Росії, Туреччини, Румунії та України, яка набула чинності у 1994 році – ред.). Після аварії в Керченській протоці Україна зібрала всі країни, які підписали цю Конвенцію, щоб донести до Російської Федерації, що вона вчиняє неправомірні дії. Зокрема, постало питання відповідальності РФ перед світовою спільнотою. Але, на жаль, такі механізми зараз не дуже добре працюють. Тому що, коли більшість цих конвенцій були започатковані, навіть і мови не було про те, що якась зі сторін може бути вилучена із Конвенції. Всі рішення мають ухвалюватися одноголосно, тобто всі країни зобов'язані проголосувати. Зрозуміло, що Росія виступає проти того, що їй інкримінують неправомірні речі. Вона виправдовується тим, що це її водойма, і вона, мовляв, забруднила лише свої територіальні води. Однак, Кримський півострів – це Україна, відповідно вона вже забруднила українську територію і акваторію. І як я вже сказав, потрапивши до чорноморської течії, ці нафтопродукти поширилися по всьому Чорному морю. І в центральній частині, і, ймовірно, біля узбережжя інших країн.
Як відреагували на цю аварію країни, які підписали Бухарестську конвенцію?
Ці країни дали негативну оцінку діям Російської Федерації. Однак Чорноморська комісія не змогла ухвалити рішення щодо подальших дій, які могли б якимось чином вплинути на Російську Федерацію. Оскільки в ній передбачена консенсусна система голосування. Зрозуміло, що це неможливо. І поки що такий механізм, який дозволив би це зробити, не знайдений. Поки що кожна країна реагує по-своєму. Немає механізму, який би дозволив консолідовано це зробити і об'єднати всі країни в якийсь один правовий механізм.
"Усе це вкрай негативно впливає на морську екосистему"
Хто з мешканців моря найбільше страждає після таких аварій і чому?
Страждає вся екосистема. Починається вплив з фізико-хімічних властивостей. Ця плівка не дозволяє на широкий акваторії достатній кількості кисню потрапляти у морську воду. Також ця пляма впливає на поверхневий фітопланктон і зоопланктон. Зоопланктон, накопичуючи ці небезпечні токсичні речовини, передає їх спочатку рибам, а згодом – китоподібним. Страждає вся трофічна ланка екосистеми. Повторюся ще раз, те що відбувається – це гостра інтоксикація. А є ще, нагадаю, хронічна, коли на постійній основі нафтопродукти в якомусь регіоні потрапляють в море. І їхня кількість – значно вища допустимих концентрацій. Та навіть якщо вони одразу не вбивають морських мешканців, вони здатні накопичуватися у морській екосистемі й зрештою можуть негативно вплинути на всю морську екосистему.
Чи може екосистема відновитися, і скільки часу для цього потрібно?
Усе залежить від того, чи потраплять ці нафтопродукти на узбережжя. Або ж вони будуть поступово поширюватися по центральній частині Чорного моря. Від цього залежить, яка кількість нафтопродуктів розчиниться в морській воді або ж потрапить на узбережжя. Якщо вони потраплять на узбережжя в якомусь регіоні, вони можуть залишитися там на довгі роки, якщо їх вчасно не зібрати і не утилізувати. Вони можуть лежати там десятиліттями, поступово отруюючи навколишнє середовище.
Під час аварії в Керченській протоці, нагадаю, за різними даними, потрапило в море до 8000 тонн нафтопродуктів. Чи відчутні й досі наслідки тієї аварії?
Так. Як я вже казав, на супутникових знімках видно, що в цих районах періодично з'являються плями, які поширюються то в бік Російської Федерації, то в бік нашого Криму, то в бік Керченської протоки. Це означає, що там поступово продовжується витік нафтопродуктів з тих затонулих частин суден. Їх ніхто не забрав і не ліквідував. Зрозуміло, що все це вкрай негативно впливає на морську екосистему.
Світова практика вирішення таких питань у правовому полі існує
Чи були в історії прецеденти, коли траплялися подібна аварія, і країна-винуватиця понесла за це відповідальність?
Подібна ситуація відбувалася в 2007 році, коли при аналогічних синоптичних умовах загинули кілька суден, в результаті чого також відбувся розлив нафтопродуктів у Керченській протоці. Тоді Україна навіть подала позов проти Російської Федерації на підставі науково-дослідних робіт. Але Росія знайшла якісь юридичний нюанс, який дозволив їй тоді уникнути відповідальності. Тож навіть в мирні часи, коли нібито працювали міжнародні правові судові механізми, навіть тоді було досить важко добитися відшкодування від країни, яка забруднила акваторію моря. Що вже й казати про нинішній час. Тільки після нашої Перемоги ми зможемо щось довести і зробити все, щоб Росія відшкодувала всі збитки, які вона завдала навколишньому середовищу. З позитивних прикладів можна згадати аварію в Мексиканській затоці, коли правозахисникам вдалося вирішити питання в правовому полі. Тобто світова практика, яка дозволяє це робити, існує.
