Ілюстративне фото: facebook/GeneralStaff.ua
"Це абсолютно нові виклики"
Європа планує витратити мільярди на створення "стіни дронів" вздовж східних кордонів ЄС із технологій, що добре себе показали в Україні. Що відомо про цю ініціативу і скільки часу європейцям на це може знадобитись?
Поки що це тільки заяви та ініціативи. Європейський Союз, як і самі країни, я думаю, на даний момент ще не сформували якоїсь чіткої візії щодо того, як вони бачать на практиці цю реалізацію. Щодо візиту міністра оборони Польщі до України, то поляки взагалі на даний момент виступають драйвером певних змін і мотиватором європейських країн щодо побудови цієї системи захисту. І це історичний багато в чому момент, бо не ми звертаємось за допомогою, а вперше до України звертаються за допомогою в побудові цієї системи, до активної участі як лідера з унікальним досвідом, причому не лише теоретичним. Ми багато в чому зверталися за допомогою, за знаннями до країн НАТО, Європи, Заходу, але ці знання мали більше теоретичний характер, який стосується безпосередньо військової справи, способів ведення і побудови загалом системи захисту. А тут звертаються до нас. І дуже важливо розуміти, що концепція, яку Україна, наскільки мені відомо, готова запропонувати країнам Європи, стосується не лише захисту від різних типів дронів, БПЛА, з якими Україна зіштовхнулась однією з перших у світі в 2022 році. За останні 3 роки цей вид озброєння пройшов просто шалену еволюцію на декілька поколінь вперед. Зараз це вже не ті "шахеди", які були в 22-му році, з яких це все починалося. Це і прогрес України, і прогрес наших ворогів, який в цій галузі є. І це абсолютно нові виклики, з якими зіштовхнулась система протиповітряної оборони інших країн. І тут питання в тому, що одне діло – захиститись від такого виду озброєння, якими є ударні, розвідувальні, коригуючі БпЛА, і зовсім інше – побудувати сучасну систему протиповітряної оборони, яка була б здатна вирішувати проблему і відбивати атаки ворога. Причому, із застосуванням великої кількості різних типів цілей, починаючи від розвідувальних "Гербер" і закінчуючи реактивними ударними БпЛА, балістичними і крилатими ракетами різних типів. Зараз, наприклад, на ту ж Польщу полетіли виключно розвідувальні БпЛА і кілька ударних "Шахедів". Але ж у випадку певної ескалації конфлікту до Польщі чи країн Балті може полетіти те, що ми неодноразово бачили на нашій території, коли одночасно летять балістичні, аеробалістичні, гіперзвукові, крилаті ракети і все це комбінується з величезною кількістю різних типів безпілотників. Тобто Україна готова запропонувати свій досвід щодо побудови системи ППО, яка має відбивати такі великі комплексні атаки. І яка навчилася користуватися величезною кількістю нових засобів ураження для відбиття атак. Тобто, ми розуміємо, що мобільна вогнева група збиває свою ціль, у той же час система Patriot перехоплює балістичну ракету і це відбувається одночасно.
"Поки рак на горі не свисне..."
Спроба польської армії відбити цю атаку російських дронів, насправді, була не дуже вдалою. Поляки пояснили це тим, що їхня ППО загалом хороша, просто вона заточена відбивати інші цілі. Але ж поблизу їхніх кордонів вже 3,5 роки точиться війна. Чому вони і загалом країни НАТО тільки зараз замислилися над побудовою цієї "стіни дронів"? У вас є пояснення цьому феномену?
Ви знаєте, є прекрасне українське прислів'я: "Поки рак на горі не свисне...". Людська природа незмінна. Вони до останнього хотіли вірити, що їх якимось чином ця проблема омине. Навіть коли почали, давайте пригадаємо 2022-2023 рік, пролітати перші крилаті ракети "Калібр" над територією не лише Молдови, а й Румунії при заході на цілі на заході України з Чорного моря. Були уламки ракет у прикордонній зоні Польщі. Потім були поодинокі перетини кордонів як Румунії, так і Польщі, тих же "Шахедів". Але вони поверталися. Перша серйозна проблема виникла, коли в серпні 2024-го року сталося кілька інцидентів із тим, що якраз в прикордонній зоні між Україною та Румунією під час масованих обстрілів портової інфраструктури були падіння "Шахедів" і там було навіть двоє загиблих громадян Румунії. Тоді НАТО також якось намагалося… Але тут відбувся прохід і казати про вдале відбиття… Тут не зовсім коректні засоби ураження були застосовані проти цих типів цілей. Але це виключно тому, що наші партнери не знають, вони не вивчили наш досвід. Вони не врахували, що, наприклад, сучасний літак з сучасною РЛС дуже малопомітний дрон "Гербера" просто не може зафіксувати як ціль.
Андрій Крамаров / facebook
"Для країн Східної Європи ця загроза є абсолютно реальною"
Чи є в Європи спроможності, щоби оперативно, наприклад, впродовж кількох місяців, переймаючи український досвід, а можливо й залучаючи наших фахівців, розгорнути таку ешелоновану систему оборони?
На даний момент ця проблема з точки зору затрати певних ресурсів є актуальною передусім для країн Східної Європи. Тому що тут ця загроза є абсолютно реальною. Зрозуміло, що для країн Центральної і Західної Європи ця загроза поки що, на щастя, ще не дійшла. Тут питання в тому, що їм, по-перше, потрібно використовувати, скажімо так, перший інтелектуальний експорт українських знань у сфері оборони. Можна сказати, нашу інтелектуальну власність. Мені, як колишньому офіцеру Повітряних сил, дуже приємно, що це стосується якраз Повітряних сил. По-друге, щодо технологій. Ви знаєте, зараз десь в умовній, наприклад, Данії починати створювати мобільні вогневі групи і ставити їх на озброєння, напевно, було б недоречно. Провести навчання військових і в разі необхідності швидкого розгортання – дуже добре.
Але повернусь до технологій, які почали десь майже втрачатись і дякуючи лише швейцарській компанії Oerlikon, яка продовжувала працювати в цій галузі, вони продовжили створювати на базі класичних зенітних гармат сучасні засоби озброєння. Потрібно звернутись до них. Це система Skynet, Sky Ranger. Ці гармати є дуже ефективними, вони мають набір сучасних датчиків, які дозволяють дуже класно відпрацьовувати. Плюс застосування і розгортання нового фактично виду озброєння, який був створений і застосований вперше в Україні – це так звані зенітні дрони, зенітні БПЛА, які дозволяють перехоплювати ці безпілотники. Це дешевий і ефективний засіб, який за умови залучення європейських технологічних можливостей у поєднанні з нашим ВПК може бути доведений до прогресу як абсолютно новий вид озброєння з величезним потенціалом. І може дуже швидко спрогресувати в сучасний, недорогий вид зброї. Вже є результати співпраці, наприклад, з британцями. Ми відпрацьовували і вже є перші зразки так званих мобільних зенітно-ракетних комплексів, в яких використовують відносно дешеві ракети. Їхня вартість максимально наближена до переносних зенітно-ракетних комплексів, але за рахунок стаціонарної системи вони дешевші. Хоч ракети і прості, використовується доволі базова теплова система наведення, але вони теж показують себе доволі ефективно. Плюс розвиток системи засобів радіоелектронної боротьби. Взагалі історія військ радіоелектронної боротьби є дуже показовою, тому що в росіян цей рід військ був виокремлений в 2009 році і в нього інвестували дуже багато коштів. Чого взагалі не відбувалося в західних країнах. Західні країни в цьому питанні працювали виключно над системами радіоелектронної розвідки – це радіолокаційні станції і радіостанції, які дозволяють, наприклад, перехоплювати певні сигнали. Над цим вони працювали, але не над подавленням.
"Можемо просити більш активну участь НАТОвської авіації"
Напередодні віцепремʼєр-міністр, міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш побував з візитом у Києві і очевидно, що про ці речі йшлося. Що хотіла би отримати від нас Польща, а що ми могли би попросити взамін?
По-перше, Польща може попросити в України практичні знання, щоб швидко почати створювати додаткові системи захисту саме від різних типів безпілотників. Тобто використати практичний досвід українських військових в їх побудові. Це мобільні вогневі групи, це швидке розгортання побудови дронів, початок застосування систем РЕБ. А ми на даний момент можемо просити, і не лише в Польщі, більш активну участь НАТОвської авіації у відбитті російської загрози.
