Ілюстративне фото: mukachevo.net
"Електроенергія традиційно продається за зниженими цінами"
Уряд продовжив дію Положення про спеціальні обов'язки (ПСО) на ринку електроенергії до 30 квітня 2026 року. Це зберігає поточну ціну на електроенергію для побутових споживачів на рівні 4,32 грн за кВт-год. Яка насправді на сьогодні обґрунтована ціна на електроенергію в Україні? Поточний тариф відповідає собівартості?
Ні, не відповідає. Коли ми заходимо в магазин, то ми за будь-який товар платимо ціну, яка є на ціннику. І ця ціна очевидно покриває всі витрати виробника. Електроенергія, як і деякі інші життєво важливі побутові послуги для українців, традиційно продається за зниженими цінами. Щоб відповісти на питання, яка зараз економічно обґрунтована, а радше ринково обумовлена ціна, треба подивитися з чого вона складається. А вона складається з п'яти компонентів. Перший – це оптова ціна, за якою постачальники електроенергії купують її на оптовому ринку у виробників. Другий компонент – це транспортування. І тут є два компоненти – передача і розподіл. Передача – це транспортування високовольтними мережами, розподіл – це транспортування вже локальними мережами обленерго, які зараз називаються оператори систем розподілу. Четверта складова – це тариф постачальника, він найменший, і останнє – це податок. І якщо все це складається, то мала б утворитися фінальна ціна електроенергії для пересічного українця. Якщо подивитися на оптову ціну, то вона, звичайно, впродовж року коливається. Причому не тільки по місяцях, а й по днях, між робочими і вихідними днями, і навіть по годинах. Тобто кожну годину на оптовому ринку є своя ціна і вона дуже сильно коливається. Але якщо дивитися трошки узагальнено, скажімо, за останні три місяці, то за серпень, наприклад, середня оптова ціна на ринку "на добу наперед" була 5 грн 20 копійок. У вересні – 4,2 грн., а в жовтні – вже 6 грн. І якщо грубо брати по року, то приблизно виходить 5 грн за кіловат за останній рік. І це лише оптова ціна, вона вже більше за цю поточну, яку зараз сплачують українці – 4,32 грн.
"Середня обґрунтована ціна електроенергії для українців — 11,4 грн"
Тариф на передачу високовольтними мережами відносно невеликий – приблизно 70 коп. Тариф на розподіл, тобто доставка електроенергії локальними мережами, – достатньо великий і він коливається по регіонах України від 90 коп. за кВт-год в Києві до 3,1 грн у Хмельницькому. Ці тарифи на розподіл встановлює Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Вони з 1 жовтня зробили черговий перегляд цих тарифів і трошки їх підняли. І зараз маємо від 0,9 до 3,1 грн – дуже велика диференціація, тому що різний стан мереж, різні втрати в мережах, різна концентрація споживачів у кожній області. Але якщо взяти в середньому тариф на розподіл по Україні, то на сьогодні – приблизно 2,5 грн. Тобто якщо все це додати і помножити на 20% ПДВ, то на сьогодні це вийшло б приблизно 11,4 грн – така от середня обґрунтована ціна електроенергії мала би бути для українців, щоб покрити всі витрати на виробництво, транспортування, постачання і сплатити податки.
"У 2024 році вартість механізму ПСО становила 153 млрд грн"
Виходить, що українці платять майже втричі менше. А хто ж тоді платить різницю?
Так було завжди. Населення завжди сплачувало ціну, яка є меншою за витрати, і завжди хтось за це платив. До реформи на ринку електроенергії 2019 року це було перехресне субсидіювання. Грубо кажучи, бізнес, промисловість, непобутові споживачі сплачували за населення. Потім відбулася реформа і "донора" для населення поміняли. Тепер ними є дві державні компанії – "Енергоатом" і "Укргідроенерго". І є механізм ПСО – покладення спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів. На цих дві державні компанії поклали механізм ПСО і вони, власне, компенсують різницю між реальною вартістю електроенергії і тою, яку сплачують населення. І ці цифри за рік достатньо вагомі. Наприклад, за даними НКРЕКП, у 2024 році вартість цього механізму ПСО становила 153 млрд грн. Тобто це сума коштів, яку мали сплатити державні компанії "Енергоатом" і "Укргідроенерго". Приблизно 85% із цієї суми лягає на плечі "Енергоатому", решта плюс-мінус 15% – на плечі "Укргідроенерго". Наприклад, на 2025 рік за фінансовим планом, здається, "Енергоатому" прогнозні витрати компанії на покриття цього механізму ПСО оцінювалися в 160 млрд грн.
А де вони беруть ці ресурси?
Ці дві компанії є виробниками. Вони виробляють електроенергію і торгують нею на різних сегментах оптового ринку. Тобто вони продають свій товар, роблять це, звичайно, за ринковими цінами. І з того доходу, який вони отримують, уряд ухвалив рішення, що певну частину коштів треба віддати для того, щоб компенсувати нижчі ціни на електроенергію для населення.
Богдан Серебренніков. Фото: facebook/bs.serebrennikov
"Борги – хронічна проблема ринку"
Яка зараз у нас ситуація з заборгованістю населення і промислових споживачів за електроенергію?
Борги – це взагалі хронічна проблема ринку. Це як пухлина, яка не дає ринку нормально функціонувати. Боргів у нас багато і в сенсі цифри, тобто обсягу боргів, і багато в сенсі тих, хто кому винен. Там настільки заплутана система… Якщо говорити про населення, то досить довгий час сама цифра боргів не розкривалася Держстатом. Але нещодавно Держстат опублікував цифри боргів населення за житлово-комунальні послуги станом на друге півріччя 2025 року, тобто на кінець червня, і загальна сума заборгованості населення за послуги ЖКГ склала понад 106 млрд грн. Це і тепло, і вода, і газ, і електроенергія. Електроенергія в цій сумі, насправді, відносно невелика, але в абсолютному вимірі це велика цифра – більше 17 млрд грн заборгувало населення за електричну енергію.
Також є інші споживачі, які теж мають заборгованість Насправді, в нас є категорія споживачів, які споживають і хронічно не платять. Взагалі електроенергія – це досить специфічний товар, на відміну від усіх інших, які ми купуємо в магазині, де тобі потрібно спочатку заплатити на касі, а потім ти будеш споживати цей товар. Електроенергія – ні, ти спочатку споживаєш цей товар безплатно, а потім ти платиш. І є категорії споживачів, їх часто називають "захищені споживачі", яких не можна відключати, є особливий режим відключення, навіть коли вони мають борги. Часто туди попадають теплокомуненерго, водоканали, метрополітени. І вони генерують борги, тому що вони споживають, не платять, вони попадають на постачальника "останньої надії", роль якого виконує "Укренерго", де й збираються всі ці неплатники. І це триває роками. Тому боргів на ринку електроенергії насправді дуже багато.
"Захищені споживачі"
Якщо говорити про непобутових споживачів (бізнес, промисловість), то зараз уряд переглядає деяке законодавство для того, щоб оптимізувати цей процес, щоб якось починати вирішувати цю проблему. Тобто з одного боку переглядається перелік "захищених споживачів", він має бути сильно звужений і доведений лише до тих, хто відноситься до критичної інфраструктури, до життєво важливих послуг, і прибрати звідти тих, хто взагалі не має бути в цьому списку. З іншого боку, зараз запроваджені так звані спецрахунки цих "захищених споживачів". І уряд нещодавно ухвалив постанову про алгоритм розподілу коштів з цих спецрахунків. Тобто, якщо водоканал, наприклад, має цей спецрахунок і на нього отримує доходи за водопостачання, то далі є алгоритм, який автоматично спише з цього спецрахунку гроші за електроенергію.
