Ілюстративне фото з відкритих джерел
Ринок пошукача роботи, але є нюанси…
Як би ви взагалі охарактеризували нинішню ситуацію з ринком праці в Україні? Зараз йдеться про ринок роботодавця чи ринок працівника? Хто кому виставляє умови і які саме?
Глобально, якщо взяти весь український ринок праці, й подивитися те, як він рухається, то, звісно, ми його називаємо вже ринком кандидата, тобто того, хто шукає роботу. Зокрема, тому, що велика кількість вакансій, посад, на які критично шукають людей, знаходиться в масовому сегменті, велика кількість людей потрібна до найму. Тобто якщо узагальнити, то ми можемо називати це ринком пошукача, але він не є однорідний. Тому я би не узагальнювала, тому що на сьогоднішній день у нас в Україні характерна така структурна невідповідність, коли у нас є надлишок або профіцит представників певних професій, їм не так легко знайти роботу і в них, наприклад, не зростають зарплати. З іншого боку ми бачимо стабільний недобір і критичну кадрову кризу в окремих професіях, здебільшого робітничих, щодо яких з року в рік тільки криза поглиблюється, і тут дійсно кандидати диктують вже свої умови.
Найбільше зараз бракує працівників робітничих професій
А які тенденції ви спостерігаєте, наприклад, за останні 6 місяців на ринку праці? Що змінилося порівняно із весною, початком літа поточного року? І ці зміни на краще чи на гірше?
Ми можемо говорити про те, як дещо змінилися кадрові стратегії роботодавців. Немає кардинального розвороту, але тим не менше. Шість місяців чи рік тому ми ще спостерігали і проводили дослідження, як ринок праці виглядає з боку роботодавців. Зокрема, ми бачили, що якщо раніше роботодавці більше інвестували в зарплати, вони зростали і продовжують зростати в середньому 20% на рік. Наступним таким мотиваційним кроком було збільшення мотиваційного пакету з нематеріальними бонусами. Раніше 29%, а цього року вже 39% роботодавців роблять ставку на збільшення мотиваційного пакету. Що тут мається на увазі? Зростає вага медичного страхування, яке надають роботодавці: 40% роботодавців на сьогоднішній день в тому чи іншому вигляді надають допомогу в медичному страхуванні. Це можуть бути різні пакети, але тим не менше. Можливість безкоштовного навчання або перенавчання для співробітників. На сьогоднішній день близько 33% роботодавців надають такі можливості. Безкоштовні обіди, розвозка співробітників до місця роботи чи, наприклад, можливість дистанційної роботи. Тобто це може бути набір і комбінація різних факторів, але ми бачимо, що їхня вага і пропозиція з боку роботодавців стала наразі вищою, ніж була раніше.
При цьому, що є логічним, зменшилася, змінилася кадрова стратегія. Якщо раніше в рівному ступені найм молоді до 25 років, непризовного віку, був однією з кадрових стратегій, яку найбільшу кількість роботодавців втілювали, то наразі логічно, що вага даної кадрової стратегії зменшилася, а зріс акцент на мотиваційному пакеті.
Також відбувається залучення жінок на, умовно, чоловічі професії. Ми бачили цю тенденцію раніше і вона зберігається з дещо меншою динамікою, зокрема, тому, що все більше компаній вже цю стратегію кадрову втілили або втілюють.
Найм осіб пенсійного віку. Відбувається далі, так би мовити, диверсифікація підходів, особливо після прийняття постанови про дозвіл виїзду для чоловіків 18-22 років.
Пані Маріє, ви сказали, що робітничі професії — це зараз та категорія, на яку бракує працівників і, відповідно, вона створює навантаження на галузі.
Саме так. З дослідження ми бачимо, що саме в робітничих спеціальностях, так званих "синіх комірцях", 63% роботодавців відчувають критичну кризу найму. І мова йде і як про малий та середній бізнес, так і про великі компанії, тому що вибірка дослідження була понад 25 тисяч респондентів, досить репрезентативна. Але при цьому є, безумовно, і нестача кадрів в середній ланці, в так званих "сірих комірцях". Близько 35% роботодавців саме тут відчувають кризу. І дещо, звісно, легше з фахівцями вищої кваліфікації або керівним персоналом. Тобто, все ж таки, ми говоримо про робітничі професії, найбільшу кризу тут, або базові офісні професії чи фахівців середньої ланки.
Марія Абдулліна. Фото з відкритих джерел
14 % роботодавців заявляють, що наймають працівників неофіційно
А наскільки, за вашими спостереженнями, в Україні досі присутнє явище зарплати в конвертах?
Таке явище присутнє, ми його досліджували також. Ми маємо дані, що 54 % роботодавців декларують, що вони наймають офіційно. Це може бути, звісно, соціально позитивна відповідь, ми не маємо змоги її в повній мірі перевірити. Але цікавий інший фактор, показник — 14% роботодавців заявили все ж таки, що вони наймають неофіційно в тій чи іншій формі, уникають офіційного працевлаштування. І, власне, це досить високий показник. Тому погоджуюсь, що ця проблема дійсно існує і відбувається посилення тінізації трудових відносин наразі з різних причин: з причин уникнення податкового тиску чи втілення кадрових стратегій.
ШІ знищує окремі посади, але й створює нові
Поговорімо ще про те, як штучний інтелект може допомогти компаніям знайти робочу силу у вигляді ШІ на дефіцитному ринку праці, який зараз є в Україні. Міністр фінансів США в нещодавньому коментарі одному з видань сказав, що штучний інтелект буде більш помітним в економіці. Чи є якісь прогнози, як ШІ може почати змінювати ринок праці в Україні?
Я скажу свою особисту думку, адже зараз немає ґрунтовного дослідження щодо того, як ШІ вплинув чи вплине на ринок праці, є лише експертні оцінки. В певному контексті ми вже бачимо вплив штучного інтелекту на ряд професій і ми вже бачимо, наприклад, вплив ШІ на таку галузь, як ІТ. Цей вплив не є лінійним і одностороннім. З одного боку, ШІ сильно вдарив по junior-позиціях, тобто базових.
Тобто їх масово заміняє вже ШІ, так?
Так. Й це стосується не тільки ІТ-сфери, але загалом випускників ВУЗів, молоді без досвіду. Їм ШІ зробив не дуже добру послугу, тому що змінився ринок праці в контексті, що базові певні задачі чи роботу можна вирішувати за допомогою ШІ. Але подальші, більш глибокі знання потребують сувервізії людини. Й тут певною мірою є дилема, тому що щоб стати кваліфікованим фахівцем, потрібно пройти щаблі від початківця до кваліфікованого фахівця. Й тоді, коли початкові завдання виконуються ШІ, це ускладнює перехід з недосвідченого фахівця у кваліфікованого. Водночас якісь винаходи можуть як знищити певні посади чи професії, так і створити їх. Так відбувається і з ШІ: фахівці, які займаються впровадженням ШІ в компаніях чи процесах, наразі доволі затребувані. Це той напрямок професій, який тільки розвивається.
