Ілюстративне фото з відкритих джерел
"І правопис, і термінологічна ситуація в українській мові вимагають певного оновлення"
Руслан Стефанчук провів робочу нараду, присвячену українізації текстів нашого законодавства. "У багатьох нормативних актах досі збереглися русизми, кальки з канцеляризмів та лексика, не властива сучасній українській мові. Немає єдиної системи перекладів юридичних термінів, що створює проблеми не лише для розуміння законів, а й для їхньої адаптації до права Євросоюзу. Тож українська мова має бути точною, сучасною і конкурентною у правовій сфері, особливо зараз, коли ми готуємося до членства у ЄС", ― написав Стефанчук. Як ви прочитали ці слова? Що на нас чекає?
На мою думку, одне іншому не заважає. Тому що реформування мови ― це річ адекватна й абсолютно потрібна на будь-якому етапі розвитку будь-якої мови. Тому що мова ― це живий організм, вона постійно розвивається, саме тому потрібно оновлювати якісь регуляції та норми, відповідно до того, що відбувається у мовному середовищі. І насправді як правопис, так і термінологічна ситуація в українській мові вимагають певного оновлення. Нещодавній правопис 2019 року є перехідним, і досі не здійснено певні зміни, які б варто було втілити, на мою думку.
Які саме зміни?
Одна з моїх улюблених тем сучасного правопису, в якій і досі немає відносного порядку, це правопис прислівників. Також у 2019 році були певні зміни щодо правопису дефісу, але вони справді є перехідними і на цьому етапі можуть більше плутати, ніж наводити порядок.
"Лише питомими словами тут не обійтися, адже латина породила багато термінів"
Якщо ми говоримо про русизми, канцеляризми, різні правові терміни, то у нас є кілька прекрасних джерел, звідки можна взяти і замінити ті русизми у текстах законів на питомо українські слова. Маю на увазі правову термінологію часів УНР або, як вважає колишній міністр юстиції Сергій Головатий, варто звертатися до документів доби Великого князівства литовського. З часів УНР можемо навести приклад: замість слова "обшук" вживалося слово "трус". І навіть у проєкті конституції Миколи Міхновського була норма про те, що не можна проводити трус уночі, коли особа відпочиває. Як ви бачите цю проблему, що у нас питома українська правова лексика була вимита словами з російської мови?
Це справді проблема доволі реальна. Тому що протягом мовних чисток у 1930-х роках велику кількість спроб запровадити українську термінологію було припинено і багато питомо українських термінів було замінено саме російськими. Отже, ця сфера вимагає деяких змін. Але недостатньо просто звертатися до питомих джерел, для того щоб ці зміни втілити сьогодні, у 2025 році. Має бути комплексний підхід. Насамперед, це співпраця між мовознавцями і фахівцями конкретної сфери. Звісно, до питомих українських джерел звертатися варто, тому що де ще можна підгледіти ідеї про те, як могла б розвиватися українська термінологія, як би не… Проте не варто забувати, що лише питомими словами тут не обійтися, адже латина породила багато термінів, і від них доволі складно буде позбутися, особливо якщо ми маємо мету тісної співпраці із закордонними юридичними сферами.
"Важливим є правильне запозичення слів ― згідно із правилами української мови"
Хотілося б зазирнути вперед і подивитися на те, як зараз впливатиме англійська мова на українську термінологію. Адже йдеться про десятки тисяч сторінок іноземного законодавства, сформульованого передусім англійською мовою, яке має бути імплементовано в наше законодавство. Наприклад, як перекласти один із кластерів під назвою "fundamentals"? Засади? Основи? Фундаменталс? Так само "сoalition of the willing" ― "коаліція охочих"? А може "ладних" або "рішучих"? Так буде з десятками тисяч термінів. Як ви бачите цей процес, щоб зробити все впорядковано?
Знову ж таки, це про співпрацю між мовознавцями та спеціалістами у конкретній сфері. Адже мовознавець може мати велику фантазію, але коли йдеться про термінологію, то важливо залучати людей, які глибоко обізнані у певній науці або спеціалізації. У цьому процесі необхідно досягти усталення перекладів, про які ви говорите, але при цьому важливим є правильне запозичення багатьох слів ― згідно із правилами української мови. Чи то з латини, чи з англійської, тобто з першоджерела. Тому що дуже багато цих слів прийшли до нас через російську мову як посередника, а отже, вони можуть звучати і писатися на російський манер. Над цим також варто було б попрацювати.
Ідея Олександрівна. Фото з відкритих джерел
Замість "жінка-депутат" ― чому не сказати просто "депутатка"?
А як ви ставитеся до фемінітивів? Здається, наша Конституція прописана неправильно, бо там відсутні фемінітиви. Наприклад, "Президентом України може стати громадянин…". І що прочитає маленька дівчинка? Що президентом може стати людина чоловічої статі, громадянин, а громадянкам навіть не можна претендувати. Тобто ― все це написано для чоловіків. Тут висловлюють різного роду заперечення, але хочеться почути вашу думку як філологині.
Я абсолютно погоджуюся з вашою думкою про те, що там потрібно вжити щось інше, ніж такий ексклюзивно чоловічий рід. Бо він дійсно може справляти неправильне враження. Так історично склалося, що в деяких контекстах у нас таки може вживатися чоловічий рід для позначення двох родів. Це не означає, що його треба всюди для позначення двох використовувати. Ми можемо написати "громадяни та громадянки", можемо написати множину і багато чого зробити, щоб якомога точніше висловити конкретну норму законодавства. Якщо я не помиляюся, у 2020 році з'явився класифікатор професій, який на законодавчому рівні затверджує багато норм називання жінок у конкретних професіях. І якщо йдеться про те, що ми охоплюємо весь масив людей, а не ексклюзивно чоловіків або жінок, то, на мою думку, доволі безглуздо використовувати чоловічий рід для того, щоб називати ексклюзивно жінок. Замість "жінки-депутати" чому не сказати просто "депутатки"?
У нас нетипове запитання від слухачки: "Нехай ваша гостя пояснить своє ім'я Ідея Олександрівна, бо я вперше таке чую".
Це не моє справжнє ім'я, а псевдо. Але насправді таке ім'я існує. Воно не вигадане, як це буває з нікнеймами.
Можливо, ви знаєте, що з правописом відбувається?
Я не бачила ніяких нових редакцій правопису з 2019 року, якщо не враховувати невеличких змін, які відбувалися у перевиданнях. Деякі правила просто підкориговували, наприклад, як писати Твіттер ― з великої букви чи з малої. Але нічого кардинального я не зустрічала.
"Мовні моделі ШІ доволі обмежені у використанні певної лексики"
Заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко звернув увагу на вплив штучного інтелекту (ШІ), мовляв, важливо, щоб юридичні формулювання були точними, якщо ми хочемо, щоб майбутні мовні моделі коректно говорили українською. На вашу думку, як зараз ШІ впливає на мову або ж навпаки ― мова на мовні моделі ШІ?
Звісно, вплив є. Дуже багато людей користуються цими мовним моделями. Але штука в тому, що вони доволі обмежені у використанні певної лексики. Тобто є певний передбачуваний ліміт того, що може сказати мовна модель порівняно з людською фантазією та розумом, який може виробляти з мовою що завгодно. Не машинізувати її, не автоматизувати, а навпаки ― використовувати свободу людської творчості.
