Іван Тимочко. Фото: facebook/ivan.timocko
"Війна гібридна і противник в інфопросторі намагається посіяти паніку"
Упродовж останніх днів були повідомлення про те, що росіяни спромоглися просочитися в окремі райони Покровська, намагаються там закріпитися, в місті тривають бої. Водночас українські Сили оборони тримаються. За даними Генерального штабу ЗСУ, ситуація в районі Покровсько-Мирноградської агломерації залишається складною, але контрольованою. Як би ви схарактеризували поточний стан справ у районі Покровська?
Відповідальним особам, які оцінюють стан справ, варто довіряти, бо насправді вони знають набагато більше реальної ситуації. Вони володіють максимально вичерпною інформацією і мають аналіз, на підставі якого можна відсікати дезінформацію, якою противник намагається супроводжувати свій наступ на Покровському напрямку. Річ у тому, що ми звикли спостерігати в основному за картами, за тим, що видно, за різного роду моніторинговими суб'єктами, але не забуваємо, що війна гібридна і противник в інфопросторі, в соцмережах, через величезну кількість ботів та інші засоби намагається посіяти паніку. Намагається "вкинути" інформацію, яка дуже часто є взаємовиключною, неправдивою, перекрученою саме для того, щоб дестабілізувати внутрішню ситуацію, створити внутрішню напругу з метою того, щоби власне сіяти недовіру до командирів, до структур, які мають завдання організовувати оборону України в цілому.
"За цей рік під Покровськом росіяни втратили понад 200 тисяч пораненими, вбитими і зниклими безвісти"
Тому, якщо ми обговорюємо ситуацію навколо Покровська і Мирнограда, то ми говоримо про найвищу активність бойових дій, яка, по суті, триває уже рік на цьому напрямку. Так, звичайно, з урахуванням величезної інтенсивності бойових дій, територія там сильно зруйнована – це теж факт. Вона дуже пристріляна, бо бойові дії ведуться майже на одному місці, а якщо якісь зміни відбувалися, то доволі незначні. І це дає можливість противнику просто перетворювати територію на суцільну руїну, яку важко утримувати. Тоді доводиться на певний рівень відступати, відводити сили, щоб втрати не були дійсно дуже великими. Саме тому ми зараз й говоримо, що противник залучив там весь ресурс, який міг – від піхоти до авіації. Противник використовує там величезну кількість КАБлів, залучив всі свої найкращі підрозділи, які він мав. Бачимо ситуацію, що противник там намагається втілити тактику так званого просочування. Цю тактику саме на Покровському напрямку вони намагалися найбільше відшліфувати. Оця їхня спроба проходу піхотних груп крізь наші порядки, не вступати у бій, а заходити в тили, з підсиленням диверсійно-розвідувальних груп противника, із залученням інших видів озброєння, саме таке стояло завдання – обвалити оборону Покровська. Але станом на сьогодні місто тримається. Ми навіть бачили доволі успішні кроки Збройних сил в районі Мирнограда. Це Родинське. Там пролягає один із шляхів, який використовується для логістики Збройних сил. Ми знаємо, що Збройні сили доволі вдало і швидко відбили населений пункт Суворове, яке дало можливість, по суті, зупинити противника на східному фланзі бойових дій. Їхні неодноразові спроби прорватися на Добропільському напрямку завершилися розгромом їхніх сил. А це все одна, по суті, велика операція на цьому напрямку. І бачимо, що зараз противник, окрім спроб і планів, що він зможе тільки з флангів обійти міста, змушений атакувати в лоб. А це додаткові втрати для них.
І не забуваємо, що сили, які противник сконцентрував навколо Покровська, він міг би застосувати на інших напрямків. Але змушений тримати їх саме там. За різними підрахунками, є різні цифри, але Покровськ скував величезну кількість ворожих сил – понад 100 тисяч особового складу росіян. А якщо оцінювати їхні втрати на підставі заяв OSINT-аналітиків, міжнародних розвідок, я вже не говорю навіть про наші джерела, то вони говорять, що за цей рік росіяни там втратили понад 200 тисяч пораненими, вбитими і зниклими безвісти. Для порівняння, приблизно такі армії мають Німеччина, Франція, а вони тільки під одним Покровськом стільки людей втратили. Тому ми говоримо зараз про величезну операцію, яку проводять Збройні сили зі знищення ворожих сил. Ми зараз спостерігаємо, що довкола Мирнограда і Покровська противник сконцентрував і втратив удвічі чи навіть втричі більше сили, ніж там було загалом населення до широкомасштабного вторгнення.
Далекобійні КАБи — не системне явище
Ви згадали про КАБи і авіацію, яким Росія, по суті, продавлює оборону не тільки на цій ділянці фронту, а й на інших. Що ми можемо цьому протиставити і чим можуть нам допомогти партнери, якісь рішення проглядається?
Почнемо з того, що насправді потенціал у росіян є більший. Але вони не можуть його використати на повну, тому що ми доволі ефективно збиваємо їхню авіацію, яка наближається до лінії фронту. Цих прикладів вже є багато. Так, російська авіація в рази перевищує українську, але наявна в нас система протиповітряної оборони не дає противнику залітати за лінію фронту. І насправді використання КАБів обмежено їхньою дальністю польоту, а також насиченістю систем ППО. Але дійсно, потрібно взаємодіяти із союзниками, з партнерами в плані збільшення систем ППО. І не менш важливою тут є саме радіолокаційна розвідка – локація, ехолокація, різного роду спуфінги, які мають виводити з ладу або збивати з курсу ворожі КАБи. Так, противник експериментує, ставить турбодвигуни, реактивні двигуни на КАби, експериментує з пусками з великих висот – понад 10 тис м. Це для того, щоби максимально збільшити дальність польоту КАБів. І, на жаль, вони залітали далеко в тили. Це не системне явище, але в будь-якому випадку до цього дуже серйозно потрібно відноситись всім і оцінювати цю ситуацію як таку, що противник методом експерименту буде намагатися наростити потенціал таких КАБів.
"Наші військові дуже добре навчені й вміють воювати"
Логістичні шляхи до Мирнограда фактично проходять через Покровськ. Наскільки великий ризик того, що противний може перерізати ці артерії і наше угруповання, яке боронить Мирноград, може опинитися в оточенні?
Почнемо з того, що крім видимих доріг, які позначені на картах, є й невидимі. Збройні сили завжди вибудовують величезну мережу логістичних шляхів. Вони є прихованими, їх намагаються постійно міняти, переорієнтовувати для того, щоби поставки Збройним силам завжди відбувалися. Це також дуже важливий момент. Тим паче, що бойові дії там тривають уже давно, тому все, що можна було налагодити – вже налагоджено, а що можна відновити під час бойових дій – відновлюється.
Щодо потенційних загроз, оточень тощо. Тут складно мені оцінити, оскільки я не володію вичерпною інформацією. В будь-якому випадку маємо розуміти, що плани при обороні завжди вибудовуються так, щоб війська мали величезну кількість можливостей для маневру. Так, нам чомусь нав'язують, що в нас командири нібито не знають, як організовувати оборону, а знають тільки політики і боти. Але насправді наші військові дуже добре навчені та вміють воювати. Між іншим, концентрація сил противника на Покровсько-Мирноградському напрямку мінімум у декілька разів перевищує наші сили, але тим не менше стратегічної ініціативи на цьому напрямку вони так і не перехопили. Тактично? Так. Тобто ми можемо говорити, що все одно шляхи для убезпечення військ, відходів, маневрів завжди вибудовуються. Окрім того, зараз поставка бійцям, навіть на передовій, добре налагоджена за рахунок роботизованих систем. Це теж правда. Для того ми й створювали Сили безпілотних систем, роботизованих систем. Тут завжди проводиться робота. Так, на жаль, не завжди вдається, противник теж намагається руйнувати все, що може, відсікати логістику. Але ту ж саму справу ми робимо проти ворога. І його повільний наступ саме з цим і пов'язаний, що нам теж вдається дуже вдало нищити їхню логістику.
"Це сильно б'є по іміджу і самолюбству Путіна"
Президент України Володимир Зеленський наголошує на тому, що утримання Покровська має стратегічне значення, бо якраз це місто Кремль постійно використовує у своїх пропагандистських наративах. Мовляв, зараз візьмемо Покровське і тоді неминуче просування Росії, неминуче захоплення Донбасу. Як протидіяти такому наративу?
Тому я й акцентую саме на героїзмі, на важливості роботи наших бійців, які захищають цей напрямок і ці міста. Другий момент. Путіну цим буде важко розмахувати, бо навіть вже Трамп з нього глузує і каже: "Те, що ти там за 4 дні хвалився зробити, ти 4 роки не можеш зробити". Це, якщо дивитися в глобальному вимірі, в спілкуванні керівника однієї з найбільших країн світу за потенціалом. Тому Путін цю інформацію більше буде давати для свого населення для того, щоб обґрунтувати, принаймні, ті гігантські втрати. Мовляв, ми на Покровську наступаємо, тому втрати російських солдатів будуть недаремні. Третій момент. Путін свого часу хвалився, що він візьме Покровськ за 2 тижні. Коли починалася ця операція, він навіть проводив якісь переговори чи підготовку зустрічі з китайським лідером. Пройшов рік, а-а… Ну, так, Герасимов (начальник Генштабу ЗС РФ) чи інші генерали доповідають Путіну, що вже ось-ось, ще трішечки... Це сильно б'є по самому іміджу і самолюбству Путіна. І ще один важливий момент полягає в тому, що це не була якась швидкісна операція, що показала якийсь результат. Постійні повідомлення про те, що росіяни тиснуть і тиснуть, а результату нема і нема, не можуть на глобальному рівні показати якийсь успіх Путіна. Для російського споживача так, але не на міжнародному рівні.
Тим не менше, маємо розуміти, що противник не збирається зупинятися. Чи він буде за Покровським, чи перед Покровським, для Путіна стратегічна базова ціль – це повна окупація України, геноцид українського населення.
Наступ на Харківщині – спроба противника посилити свої порядки на Донеччині
До Костянтинівки росіяни теж поволі підсувають. Як ви бачите оперативну ситуацію на цій ділянці?
Про те, що росіяни Костянтинівку можуть окупувати, аналітики говорили ще навесні. Як бачимо, по суті, два місяці осені вже минули, а противник навіть не наблизився до Костянтинівки. Це, напевно, більш правильна відповідь на те, що бажане і дійсне. Так, для противника окупація Донецької області зараз в пріоритеті, тому вони будуть намагатися по всій лінії фронту на Донеччині тиснути саме з цією метою. І звичайно, що Костянтинівка і, на жаль, Дружківка – це населені пункти, які є пріоритетними на цьому напрямку. Хоча їхні наступи на інших напрямках (Часово-Ярський, Торецький, Краматорський, Слов'янський) – це, по суті, одна стратегічна операція з окупації Донецької області. І навіть наступ на Харківщині – це були спроби противника посилити свої наступальні порядки саме на Донеччині.
