Ілюстративний колаж: Центр протидії дезінформації РНБО України
"Якщо Росія впаде, її треба буде добивати"
Видання The Telegraph написало про те, що Путін починає побоюватися перевороту всередині Росії. Очевидно, це в контексті того, що війна затягується, а економічна ситуація в РФ явно не поліпшується. Як ви бачите ситуацію всередині Росії? Чи можна сподіватися і в якій перспективі на те, що якийсь переворот чи активне невдоволення там відбудеться і спричинить якісь зміни?
В "Українській студії стратегічних досліджень" я працюю у вільні від воєнної роботи часу. А зараз, на жаль, цього часу дуже мало, бо дурна війна не дає можливості активно працювати. Але ми робимо моніторинговий проєкт крихкості Росії. Зібрали достатньо нормальну команду і постійно намагаємося моніторити процеси в Росії аналітично. Видали дві книжки українською й англійською мовами – "Ліквідація Російської імперії" і "Недобровільне приєднання: історія визвольної боротьби поневолених Росією народів". Я особисто підтримую контакти з багатьма представниками поневолених народів. Вважаю, що тільки вони є ключем для розвалу Російської імперії.
Чи є незадоволення діями Путіна? Так, є. Чи були в історії Росії палацові перевороти? Рідко, але були. Путін розуміє, що на Росію чекає дуже важке похмілля. Будь-яка зупинка війни – це буде для московитів величезне похмілля. Для чого це все було? Вони ж побачать, скільки людей вони поклали, як вони вгробили економіку, як вони зі статусу одного з геополітичних лідерів перетворили себе на невдаху, попри все те, що вони роблять. І тому для Путіна війна – це єдиний момент існування. Він буде її тягнути якомога довше. І треба розуміти, що будь-які зміни в Росії, можливі лише шляхом воєнної поразки, винятково воєнної поразки. І Росія – це країна, де неможливі будь-які революційні зміни, а можливі сліпі бунти. Тому будь-яка спроба революції, тобто якісної зміни на краще, в Росії, на жаль, в найближчій перспективі неможлива. Там можливий сліпий бунт на кшталт "Пригожинського бунту". (Євген Пригожин – засновник приватної російської військової компанії "Вагнер", найманці якої активно воювали в тому числі проти України. 23 червня 2023 року Пригожин заявив про удар російських військ по бійцях ПВК "Вагнер" і закликав до заколоту, назвавши його "Маршем справедливості". Вранці 24 червня найманці ПВК "Вагнер" взяли контроль над військовими об'єктами, адміністрацією і центром Ростова-на-Дону та почали йти до столиці Росії, Москви. Увечері 24 червня Пригожин провів переговори із самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком, після яких Пригожин зупинив марш на Москву. Через два місяці Пригожин загинув в авіакатастрофі, його приватний літак або був збитий російською ППО, або в нього було закладено бомбу. Руйнування цього літака відкидають версії його можливої технічної несправності чи помилки пілотування, а погодні умови були нормальні – ред.).
Тому я вважаю, що нашою стратегією буде системна робота над тим, щоб інші поневолені Росією народи, які мали довгу історію державності, які мають величезні території, при будь-якій нагоді, коли в Росії почнеться те, що я називаю бунтом, могли це використати. І найголовніше, що треба пам'ятати – не повторяти помилку 1917 року. В 1917 році в нас була можливість добити Російську імперію. Зараз є перенапруга, що в нас, що у московитів. Ми обоє – у стані крайній перенапруги. Зараз ситуація дуже великої невизначеності для будь-якого аналітика. Але якщо Росія впаде, то її треба буде добивати.
Юрій Сиротюк. Фото: facebook
"Російські окупанти народилися в лайні, живуть в лайні й життя їхнє завжди було "копійка"
Як прокоментуєте гори трупів російських окупантів на фронті. Ті росіяни, що підписують контракти і йдуть війська, вони ж очі мають чи ні?
Тут все засіяно горами трупів. Ну, не горами, але тут усе позначено трупами. Тут немає цивілізаційних речей, немає обміну тілами на лінії бойового зіткнення, що можна було б, в принципі, робити. Ворогу вони не потрібні. Вони йдуть приречено вперед.
Є ще один мотив, який ми помітили ще з Часового Яру, з-під Бахмута. Вони мають обмежену кількість води і харчування. Їм кажуть: "Давай, там є українські бліндажі, вони добре облаштовані, там є вода, їжа". І вони дійсно йдуть. І якщо ви побачите мертвого Ваньку і побачите біля нього воду, то це буде пляшка "Прозорої". Тобто вони йдуть практично без нічого. Вони мають обмежений запас боєкомплекту, радіо, а все інше їм кажуть здобути в бою.
Є ще один мотив, але тут треба розуміти психологію росіян. Вибачте, але вони народилися в лайні, живуть в лайні і життя їхнє завжди було "копійка". Українці життєлюби. Ми цінуємо життя, ми хочемо жити, ми мріємо. А вони приречені. І крайній аргумент – те, що ми в своїх діях виходимо з власного сумління, а вони все життя звикли служити государю, офіцеру, командиру. Тобто є наказ і вони бездумно його виконують. Якщо не виконують, то будуть розстріляні. З іншого боку, їх годують пропагандою, що, мовляв, українська армія в цьому районі вже посипалася, українці тікають, відступають. Вони цю полову їдять, у них досить часто відбирають особисті телефони, відповідно, суміш віри і рабського виконання наказів веде їх до такої безглуздої тактики.
