Другий рівень захисту енергооб'єкта. Фото з відкритих джерел
Із 74 захищених автотрансформаторів знищено лише 1
З якими результатами ми входимо в четверту воєнну зиму в контексті захисту енергооб’єктів?
Олександр Харченко: У 2023 році було визначено 119 об’єктів, які мають бути захищені другим рівнем захисту. Третій рівень захисту на сьогодні заморожений у будівництві. Було розпочато три споруди третього рівня і на сьогодні жодна з них не будується, оскільки цей рівень дуже дорогий і дуже складний у будівництві. Зі 119 запланованих споруд 74 автотрансформатори вже захищено, а 45 в процесі. За весь час в 74 спорудах, які були збудовані і реалізовані знищено 1 автотрансформатор. Всі інші об’єкти довели, що вони надійно захищають обладнання. Це стосується мереж Укренерго, які є магістральними дорогами для електрики. Далі починаються місцеві дороги, тобто розподільчі мережі Обленерго. А там, на жаль, захисту практично немає. Максимум – це габіони і мішки з піском. Реального другого рівня на регіональних підстанціях немає. Якщо в таку станцію прилітає дрон чи ракета, це означає, що 60-100 тисяч українців залишаються без електрики. Це те, що зараз відбувається в Сумській, Чернігівській, Запорізькій областях, де атаки на ці об’єкти стали постійними.
Захищати все одразу дуже дорого
Хто відповідає за захист розподільчих мереж?
Олександр Харченко: Жоден державний орган не бере на себе відповідальності. Обленерго не може саме по собі ухвалити таке рішення, оскільки це скоріше тарифна компанія. В них є системний тариф, який затверджений національним регулятором. Профільне міністерство мало би ініціювати внесення регулятором даних, збір інформації щодо ключових об’єктів для захисту. Неможливо все одразу захищати. Це дуже дорого. Але цієї роботи зроблено не було. Ми втратили час, тому миттєво цю ситуацію до початку зими ми не вирішимо.
.jpg)
Олександр Харченко. Фото: ФБ-сторінка
Захисту багато не буває
Чи збудовані захисні споруди над енергооб’єктами Харківщини в достатній кількості?
Євген Іванов: Ці роботи велися і ведуться. Не може бути достатній захист, оскільки ми розташовані дуже близько до кордону з ворогом. Швидкість дольоту балістичної ракети до міста складає менше 30 секунд. Харківщина – це один з найобстрілюваніших регіонів нашої країни. Тому захисту багато не буває.
Чи були виділені кошти з резервного фонду уряду на ці роботи?
Євген Іванов: Так. Були виділені кошти. Також були різні джерела фінансування. Робимо усе можливе для захисту наших енергооб’єктів та газової інфраструктури.
Роботи із захисту продовжуватимуться поки триває повномасштабне вторгнення
Що таке пасивний захист?
Євген Іванов: Це не висвітлювання певних дій в засобах ЗМІ, щоб не привертати увагу до певних робіт. Ця робота має бути зроблена тихо і зайвий розголос тут неприпустимий. Роботи із захисту триватимуть постійно, поки триває повномасштабне вторгнення.
У Харкові дуже складна ситуація з розподілом електроенергії
Як за інформаційною гігієною не замовчувати реальних проблем? Наскільки складна ситуація на Харківщині?
Олександр Харченко: На Харківщині справді відбуваються постійні удари по об’єктах енергетики і там дійсно ведуться роботи, щоб їх захистити. Разом з тим, час там також був втрачений і трохи запізно були виділені кошти для підготовки до цього опалювального сезону. Результат – дуже складна ситуація в Харкові з розподілом електроенергії. Проте робота ведеться дуже активно і люди намагаються зробити максимум можливого для того, щоб запобігти подальшим проблемам. Це комплексно складна робота.
