Фото: resizepixel.com
Антибіотики не є панацеєю
Свого часу відкриття антибіотика називали найвидатнішим відкриттям цього тисячоліття. Але вчені прогнозують, що колись настане той час, коли антибіотики не будуть ефективними і людству знову будуть загрожувати епідемії. Чи це справді так станеться? І чому антибіотики — не препарати-панацеї від усіх хвороб?
Не потрібно вважати антимікробні препарати панацеєю від всього. Вони мають свій спектр застосування і використовуються для лікування інфекційних захворювань або для профілактики інфекційних ускладнень, наприклад, після певних оперативних втручань або у пацієнтів з ослабленим імунітетом, що часто буває, наприклад, під час онкології або у пацієнтів зі СНІДом. Тому вони мають використовуватися лише, коли ми кажемо про контекст лікування або профілактики інфекцій.
Кожен випадок призначення протимікробних препаратів та пробіотиків має ретельно оцінюватися профільним спеціалістом — саме лікарем. Тому що насправді навколо пробіотиків існує дуже багато міфів: їм приписують ті властивості, які їм не характерні. І зараз наука активно вивчає, де вони дійсно потрібні, а де не потрібні. Тому, щоб уникнути невиправданого використання коштів або впливу на ваш організм, краще проконсультуватися з лікарем.
Як змінювалися антибіотики та чому пеніцилін досі працює
Як з часом змінилися антибіотики: наскільки стали дієвішими, ефективнішими, і, можливо, більш безпечними?
Дуже цікаве питання, і я думаю, відповідь буде ще цікавіша і, можливо, комусь навіть шокуюча.Тому що одні з найперших відомих антибактеріальних препаратів, що були розроблені та поширені, — це пеніциліни. І пеніциліни досі залишаються одним із найбезпечніших антибактеріальних препаратів. Всі антибактеріальні препарати унікальні по-своєму. І не треба вважати, що якийсь більш сучасний антибіотик принципово кращий. Сучасні антибіотики скоріше навпаки — розробляються в контексті протидії складним, стійким бактеріям.
Але при цьому досі існує широкий перелік інфекційних захворювань і бактерій, які чудово лікуються антибактеріальними препаратами, розробленими ще у 50-60-х роках. І одним з глобальних напрямків міжнародних організацій і систем охорони здоров’я полягає в тому, щоб ми боролися з протидією поширення мікроорганізмів з протимікробною резистентністю. І чим повільніше вона поширюватиметься, тим довше нам вистачить ресурсу антибіотиків. Тобто якби бактерії не формували адаптацію, тобто стійкість до протимікробних препаратів, ми досі могли би обходитися антибіотиками, розробленими у 40-х та 50-х роках. А зараз доводиться викручуватися, хоча це дуже дорогий та тривалий процес — розробляти все більш складні препарати проти інфекцій, які набули стійкості. Але пеніциліни, антибактеріальні препарати, що були розроблені найпершими, і зараз можуть демонструвати ефективність. Але, на жаль, дійсно поширюється все більша кількість бактерій, які формують до них стійкість.
Українська фармацевтика та доступ до новітніх антибіотиків
Українська фармацевтика виробляє антибіотики найновіших поколінь, які можуть конкурувати на світовому ринку препаратів?
Мені важко надати однозначну відповідь. Ми, скоріше, кажемо, що в нас досить сильна та потужна фармацевтична індустрія, і виробляється велика кількість антибактеріальних препаратів. Але дійсно, якщо ми говоримо про найсучасніші, то, на жаль, в Україні вони доступні лише як імпортна продукція. Бо розробка найсучасніших лікарських засобів потребує великої кількості інвестицій. Мікроорганізми можуть формувати стійкість, адаптуватися до будь-яких, навіть найбільш сучасних антибіотиків. І через це у фармацевтичної індустрії є демотивація: навіщо вкладати багато грошей у дороговартісний лікарський засіб, який через його нераціональне використання може втратити ефективність за 5 років? Якщо ти, наприклад, розробиш засіб від діабету другого типу чи атеросклерозу — він збереже свою ефективність і через 50 років. А антибіотик, якщо його неправильно використовувати, може втратити свою ефективність дуже швидко. Тому це додатковий мінус і нюанс у розробці антибіотиків.
Консультувати щодо антибіотиків мають клінічні фармацевти
Якщо наші лікарі призначають імпортні антибіотики, скажіть, а є якісь курси чи, можливо, семінари, де вони вивчають особливості цих ліків? Адже щоб їх призначати, треба розуміти їхню ефективність.
Фармакологія антибактеріальних препаратів вивчається під час базової підготовки медичного спеціаліста. Але що потрібно розуміти, особливо в контексті поширення протимікробної резистентності: що лікуючого лікаря має консультувати хтось також із фаховою освітою. І щодо цього нормативно передбачено наказом МОЗ № 1614: у стаціонарах (ми зараз не кажемо про амбулаторії — це буде десь у майбутньому) має бути команда з адміністрування, тобто раціонального використання антимікробних препаратів. У її склад має входити клінічний фармацевт. Клінічні фармацевти, на відміну від лікарів, які більше вивчають медицину і багато років навчаються, вивчають дуже поглиблену фармакологію, зокрема антибіотиків. І вони можуть експертно порадити лікарям стаціонару, який антибіотик краще підібрати, та врахувати нюанси дозування. Адже є багато питань у дозуванні та взаємодії з іншими препаратами. Тому, коли ми кажемо про стаціонар, про лікарню — рішення часто ухвалюються колегіально. Тобто лікуючий лікар може порадитися з колегами, з бактеріологом, із клінічним фармацевтом. І щодо нюансів та тонкощів призначення антибіотиків фармакологічної групи дуже добре може допомогти саме клінічний фармацевт.
Як правильно призначати антибіотики
Як призначати антибіотики? Чи є акцент на індивідуальному сприйнятті кожного пацієнта?
Будь-який зареєстрований в Україні лікарський засіб має інструкцію від виробника, перекладену українською мовою. Там, зокрема, прописані особливості застосування. Водночас у протоколах лікування та раціонального використання антибіотиків, затверджених наказами МОЗ, передбачено, що лікуючий лікар, як первинної ланки, так і в стаціонарах, має доступною мовою пояснити пацієнту, як потрібно приймати лікарські препарати. А щодо особливостей застосування інших засобів, може допомогти клінічний фармацевт. Тому ця інформація — і це передбачено наказами МОЗ — має чітко доноситися до пацієнта, який має чітко розуміти, чому, що, як і коли приймати. Бо дійсно можуть бути нюанси та особливості використання різних препаратів. Одні препарати потрібно приймати разом із їжею, інші — після їжі; інші важливо відмежувати від прийому кави або препаратів, що містять кальцій, тощо. Нюансів дуже багато, але вони є в інструкціях виробника, і лікар має це проговорювати.
Саме тому ми завжди кажемо, що не потрібно намагатися вгадати, чи у вас бактеріальна чи вірусна застуда, і не потрібно використовувати ліки, що залишилися з попереднього курсу терапії. Обов’язково треба звертатися до лікаря, до медичного спеціаліста, бо він усе це враховуватиме. І зазвичай ми говоримо про таку тріаду, коли йдеться про антимікробну терапію:
- особливості пацієнта — стан, вік, супутні препарати (особливо в літніх людей);
- особливості препарату — форми (пероральні, ін’єкційні), проникнення в тканини та в системи;
- особливості збудника — підтвердженого або очікуваного, адже бактерії різняться чутливістю.
І все це разом створює величезну комбінацію факторів, тому без спеціальної медичної освіти вгадати практично неможливо і не потрібно. Цим мають займатися навчені спеціалісти.
Чи є сьогодні ефективна альтернатива антибіотикам?
Альтернативи протимікробним препаратам для лікування і профілактики інфекцій фактично немає. Вони загальнодоступні, виробляються масово і досі залишаються одним з найважливіших відкриттів у медицині.
