Засідання радників з нацбезпеки країн ЄС. Київ, 3 січня 2026 р. Фото: facebook/rustemumerov.ua
"Європа побачила, що Путін готує на неї напад"
Темп дипломатичних зустрічей початку цього року надзвичайний: 3-го січня – зустріч радників з Нацбезпеки, 5 січня – зустріч начальників Генштабів. 6-го січня – зустріч лідерів європейських країн і "Коаліції охочих" щодо підтримки, гарантій та мирної угоди. Також анонсована зустріч з командою президента США в Парижі 6 січня. При такому темпі подій на фронті, при такому натиску росіян, що в дипломатичному треку може змусити їх відступити? Що ви бачите в цій конфігурації?
Знаєте, Європа і взагалі світова політична структура зараз стабільна в одному – в тому, що вона зовсім не стабільна. І якщо ми говоримо про "Коаліцію охочих", то я завжди казав, що маю велике сподівання, що "Коаліція охочих" у видимому майбутньому з політичної організації, зі структури політичних риторів, все-таки перетвориться в військово-політичну організацію і її завданням все-таки буде безпека. Нехай регіональна, але сучасна безпекова програма саме в плані спільної оборони, спільних військ, спільних систем управління, логістики, забезпечення всім належним армії. І дійсно цей переговорний трек… Чим він відрізняється від попереднього? Досі все зводилося до того, як надати допомогу Україні, як виділити кошти, як кожну з окремих країн переконати в тому, що потрібно колективно об'єднуватись, організовуватись, напрацьовувати якісь спільні матеріали для втілення спільних інтересів. Тепер, нарешті, ми бачимо, що йде обговорення… Так, усі попередні питання (забезпечення, підтримка) теж лягають в порядок денний, але зараз йде, по-перше, взаємодія з Україною як з партнером на партнерських відносинах. Тобто Європа бачить, що і ми уже можемо настільки потужно виробляти свою зброю і навіть давати їм досвід, я вже не кажу про створення спільних підприємств у військовому плані, що тепер стоїть питання, як це все масштабувати. По-друге, зараз стоїть питання, що Європа нарешті оговталась, що поодинці Росія розіб'є їх усіх у затяжній війні. По-третє, Європа побачила, що Путін готує на неї напад. Неважливо, чи це будуть країни Балтії, чи північні країни. Для цих країн це, можливо, і важливо, але в геополітичному європейському плані це не важливо. Важливо, що готується агресія і що ця агресія може призвести до страшних руйнувань. Особливо зараз, коли на рівні перших посадових осіб Росії почали напряму погрожувати Фінляндії.
"Агресор готовий класти своїх людей тисячами заради тактичних успіхів"
Між іншим, свого часу, коли всі звертали уваги на країни Балтії і казали, що якщо і нападе Путін, то саме тут, я завжди наголошував, що країнам Скандинавії приготуватись. Вони все-таки в зоні ризику значно вище і значно більше. Це пов'язано з багатьма причинами. Я розумію, що це не тема теперішньої розмови, але там дуже багато географічних, політичних, економічних, соціальних і за населенням викликів, через які країни Скандинавії для Росії є привабливішими для агресії.
Отже, якщо ми зараз говоримо про "Коаліцію охочих", про безпекові заходи на рівні і Генеральних штабів, і радників з безпеки, то це те, що по суті давно б хотілося побачити у цьому треку, на такому рівні і настільки синергійно об'єднаним. Подивимося, які вони будуть давати результат, хоча база і дуже серйозне підґрунтя в них є. У них і в нас немає часу, тому що агресор готовий класти своїх людей тисячами заради тактичних успіхів.
.jpg)
Іван Тимочко. Фото: facebook/ivan.timocko
"Втрати Росії не відповідають отриманим результатам"
Щодо просувань Росії. Тактичні успіхи не дають можливості перемогти у війні. Тактичні успіхи ніколи не міняють стратегічно поле бою. Тактичні успіхи ніколи не дають переломного моменту в війні. Це дають тільки оперативного і стратегічного рівня успіхи. Противник показав, а ми довели, що навіть на оперативному рівні військові операції він проводити не може. Він може організувати на якійсь ділянці локальний навіть прорив, але утримати, розширити плацдарм він неможе. Добропільська їхня спроба – це показала, Куп'янська їхня спроба – це показала. Так, противник може в лоба тиснути по великому фронту, витискати Збройні сили, руйнувати, але це не дає їм брати в оточенні якусь велику кількість військ, вчасно відповідно до планів задумів проводити операції. І головне, що втрати не відповідають отриманим результатам. Це глобально треба розуміти.
Так, для нас є проблеми, виклики величезні. Станом на сьогодні, завтра і післязавтра, я думаю, ми всі будемо далі читати звіти Генерального штабу чи заслуховувати військових з Покровська, з Мирнограда про те, що там відбуваються бойові дії. Хоча Путін і Герасимов вже понад два місяці тому заявили, що вони окупували ці міста. Але бойові дії тривають. Так, вони тривають у надзвичайно складних умовах, при надзвичайно складних руйнуваннях і викликах, і взагалі величезному навантаженні для Збройних сил, але стратегічно чи оперативно противник не показує результату. А втрати, які вони вже зазнали в Покровську, я читав тільки по бронетехніці – 1 тисяча бронемашин і 500 танків – це озброєння європейських армій. Не всі європейські армії мають у себе на озброєнні на балансі 500 танків в строю. А тут тільки на одному напрямку стільки знищених. А скільки підбитих, скільки там загинуло особового складу – ми можемо собі тільки уявити.
