Кабінет міністрів України. Ілюстративне фото: facebook/Ministry.for.development
"Усі сфери наразі є заручниками утворення монополізації влади"
Сьогодні рівно 50 днів, як у нас пустує два міністерських крісла – міністра енергетики і міністра юстиції. Чому немає цих призначень, в чому справа?
Справа в тому, що влада, на жаль, і далі продовжує керуватися принципом призначення виключно наближених або максимально лояльних до себе осіб замість того, щоб зважувати всі ризики, з якими стикається сьогодні держава, особливо в секторі енергетики і призначати туди людей за фахом, за професіоналізмом, за можливістю за рахунок управлінських здібностей налагодити у цій сфері відповідний рівень керованості. Під час того, що ми з вами щодня слідкуємо, як знищуються об'єкти критичної інфраструктури саме енергетичної сфери. І маємо констатувати, що вся Україна, всі українці, всі сфери наразі є заручниками утворення монополізації влади.
"Час — найдорожча річ, особливо під час війни"
Ваш комітет провів зустріч із майже колишнім міністром оборони Денисом Шмигалем та його наступником Михайлом Федоровим. Які враження у вас склалися після цих розмов?
Я не буду вдаватися в аналіз діяльності пана Дениса Шмигаля на посаді прем'єр-міністра, бо там в мене була купа зауважень і відсутність будь-якої реакції щодо розв'язання тих чи інших проблемних питань. Але що стосується його перебування на посаді міністра оборони, то можуть чітко констатувати, що він має системне мислення, він має достатньо вагомий управлінський досвід у сфері виконавчої гілки влади в цілому і демонстрував готовність занурюватись в проблемні зони такої вертикальної структури, такої потужної машини як Міністерство оборони. І мені, напевно, навіть шкода, що його час перебування на цій посаді був таким коротким. Шість місяців перебування на посаді Шмигаля, я вважаю, що це, на жаль, той термін, коли можна зафіксувати презентацію під час призначення, під час 100 днів перебування на посаді і зараз якісь проміжні результати, тому що загальних результатів ми з вами не зможемо побачити. Адже новий міністр, у разі його призначення, а я думаю, що монобільшість або та більшість, яка сьогодні формується із залишків "Слуг народу" і залишків ОПЗЖ, будуть голосувати все, що буде спущено з Офісу президента, буде втрачати певний час для того, щоб завести свою команду, для того, щоб не лише задекларувати, а й почати впровадження свого бачення щодо спроможностей та роботи Міністерства оборони. І в цьому контексті я хочу наголосити лише на одному: час – це найдорожча річ, особливо під час війни. Тому займатися кавалькадою кадрових перепризначень, зокрема, що стосується сектору безпеки і оборони, я вважаю достатньо ризикованою справою. І тут питання не в прізвищах, тому що кожне прізвище за великим рахунком потребує певного періоду, щоб довести результативність перебування на посаді. А час – це те дорогоцінне, що ми з вами, на жаль, можемо втратити і що може призвести поступово до ланцюгової реакції утворення подальших ризиків.
"Цивільна особа на такій посаді є цілком прийнятною"
Україна зараз потребує на посаді міністра оборони людину цивільну чи все-таки військову, можливо, генерала збагаченого бойовим досвідом? І хотілося б, щоб ви прояснили ситуацію із функціоналом пана Федорова. Доводиться читати, що його головна місія полягатиме у відстеженні тих, хто перебуває в СЗЧ.
Відповідь на перше питання дуже коротко. Ні! За нашим законодавством і відповідно до стандартів та критеріїв НАТО, посада міністра оборони – має бути призначений цивільний. Тобто цивільна особа на такій посаді є цілком прийнятною. Питання в тому, наскільки ця особа володіє розумінням специфіки та унікальності сфери оборони, в даному випадку Міністерства оборони, і володіє управлінським досвідом для керування такою машиною як Міністерство оборони.
"СЗЧ – вже наслідок"
Щодо СЗЧ. Тут питання не у втраті парламентського контролю, а питання в показовому дистанціюванні від питання мобілізації владою. Адже СЗЧ – це вже наслідок. Тобто, якщо боротися не з наслідками, а з причинами виникнення СЗЧ, то потрібно дивитися, по-перше, в мотиваційний пакет, який закладає влада для наших захисників і захисниць. Хочу наголосити, що від початку широкомасштабного вторгнення військовослужбовці – практично єдина категорія осіб, зарплата яких не те, що не індексувалася, а не переглядалися щодо її збільшення. З моєї точки зору це є абсолютно деградуючим фактором стосовно мотивації захисників, особливо тих, які у війську від початку повномасштабного вторгнення. І друге питання, яке призвело до зростання СЗЧ – це абсолютно безглузда декриміналізація статті СЗЧ, яка відбулася в 24 році і призвела до збільшення кількості СЗЧ. І зараз це питання перебуває в підвішеному стані. А отже, рівень дисципліни, за умови відсутності будь-яких важелів впливу, значно погіршується. І про це говорять всі командири підрозділів, які включалися в тому числі і на засідання комітету Нацбезпеки і оборони. Але знову ж таки, я переконана, що якби влада не намагалися відкараскатися від питання мобілізації в той спосіб, в який це відбувалося останні 2 роки, ми би не мали такого рівня СЗЧ, який маємо. Цей рівень трохи перебільшений, м'яко кажучи, він є значно нижчим, але все рівно це те явище, з яким потрібно боротися.
Ірина Фріз Фото: eurosolidarity.org
"Відсторонення в такий спосіб голови СБУ суперечить Конституції"
Чимало інформаційного шуму спричинила відставка голови СБУ Василя Малюка. Яка ваша позиція щодо цієї ситуації?
Це не інформаційний шум. Це конкретний прецедент, який було створено президентом Зеленським. Мені дуже прикро констатувати, що відсторонення в такий спосіб голови СБУ Василя Малюка від займаної посади суперечить Конституції. Він не може його звільнити і він не може його відсторонити за чинним законодавством. Призначення і звільнення голови СБУ робиться за поданням президента ухваленим рішенням парламенту. Тому тут питання навіть не стоїть. Відсторонення зроблено в неправовий спосіб, я б сказала, в протизаконний спосіб. І після таких успішних операцій, про які звітувала суспільству вся влада, які були здійснені, в тому числі під проводом Василя Малюка, з моєї точки зору, робити подібні речі в такий спосіб є абсолютно безвідповідальною позицією і протиправною. Крапка.
"Голосів від "Європейської Солідарності" стосовно відставки чи призначення голови СБУ не буде"
Чи буде "Європейська Солідарність" голосувати хоча б за одне з кадрових призначень, чи справді може не вистачити голосів і що буде, якщо їх не вистачить?
"Європейська Солідарність" як опозиційна фракція не бере участі в голосуванні за кадрове призначення. Це наша принципова позиція, тому що відповідальність за всю цю кавалькаду кадрових призначень має нести в цій державі одна особа. І нею є президент Зеленський, який монополізував управлінське керування у виконавчій гілці влади і загнав його під себе. Тому голосів від "Європейської Солідарності" стосовно відставки чи призначення голови СБУ так само не буде. У всякому разі таке попереднє рішення є від нашої фракції.
Що стосується питання, якщо раптом все-таки буде внесено відповідне подання і юристи Офісу президента досі не прочитали Конституцію і закон про воєнний стан, то будемо констатувати порушення президентом Конституції і відсторонення в неправомірний, протизаконний спосіб голови Служби. І я не виключаю, що фракція "Голос" і можливо частина відомих народних депутатів в парламенті цього скликання, розуміючи неконституційність подібних кроків від гаранта, не будуть підтримувати це рішення. Якщо це станеться, то голосів за відставку не буде. А не буде голосів за відставку – не буде голосів за призначення.
"Питання безпеки є питанням №1"
Підготовка до виборів. Ваша фракція заявляє, що її обмежують в робочій групі. Просив би детальніше про це розповісти.
Перше. Позиція фракції полягає в тому, що будь-які вибори під час дії воєнного стану будуть мати фактор своєї нелегітимності, адже забезпечити рівномірний доступ до здійснення волевиявлення під час дії воєнного стану просто неможливо. Тому ми наполягаємо, що перш ніж починати будь-які виборчі процеси, оголошення виборчих кампаній тощо, має бути зафіксовано припинення режиму вогню і завершена дія воєнного стану. Лише після цього ми можемо говорити про те, що парламент може оголосити дату виборів. І лише після того, як буде оголошена дата виборів, Центральна виборча комісія і відповідно всі суб'єкти, які будуть брати участь у виборчому процесі, можуть розпочинати виборчу кампанію. Тобто питання безпеки є питанням №1. Без його наявності будь-які вибори можуть бути поставлені під сумнів, невизнані. Крім того в нас ще є такий фактор, як застосування незаконних санкцій проти лідера опозиції, п'ятого президента Петра Порошенка, які за чинним законодавством, навіть у разі оголошення виборчої кампанії, можуть обмежити його в праві балотуватися. Я не говорю про те, що це може бути, але фактор №1 – безпековий, фактор №2 – президент Зеленський має скасувати незаконні санкції проти Петра Порошенка, і фактор №3 – оголошення будь-якої дати виборів можливе лише після завершення дії воєнного стану.
