Міністр торгівлі США Говард Латнік (ліворуч), сенатор Ліндсі Грем і президент Дональд Трамп (праворуч). Фото: AP/Alex Brandon
"Це питання вже перезріло"
Сенатор-республіканець Ліндсі Грем заявив, що президент Дональд Трамп дав "зелене світло" двопартійному законопроєкту про санкції проти Росії і висловив сподівання, що розглянути його Конгрес США може вже наступного тижня. Про це він написав у соцмережі Х. Пам'ятаємо, що Грем, насправді, неодноразово виходив із заявами про те, що вже давно пора ухвалити цей законопроєкт, але Трамп відповідав: "Не пора, не пора". Тож пора чи ще не пора?
Стовідсотково пора, бо це питання вже перезріло. І дійсно Ліндсі Грем правильно висловлює позитивні очікування, що цей закон все-таки буде ухвалений. Але ж бачите, усі, хто думає, що Трамп – це легка тема до вивчення, м'яко кажучи, дуже і дуже помиляється. Дуже багато немає відповідей ні в аналітиків, ні в експертів світу, по-перше, що в нього в голові, а по-друге, яке оточення в нього і які процеси відбуваються в американському політикумі. Чому все це може бути? Це операція у Венесуелі. І принаймні ті заяви, які лунають з Білого дому, вказують на те, що поки що нібито за їхнім планом, звісно, все може змінитися, Венесуела йде під контроль. Я нагадаю останні заяви його проти Куби, що, мовляв, американці готові до подібної операції. Це, на жаль, заяви і стосовно Гренландії. Тобто ми бачимо, що Росія підірвала світопорядок і, відповідно, право сильного виходить на перший план. І Сполучені Штати, фактично, відчувши, що Москва послаблюється, особливо в цей момент, коли між Україною і нашими європейськими партнерами із Сполученими Штатами Америки напрацьовується спільна парадигма і спільне бачення завершення війни, плюс оці успішні операції, дають всі шанси, що подібні законопроєкти все-таки будуть ухвалені. Тому що, нагадаю, Москва за час російсько-української війни пішла з Кавказу, з Нагірного Карабаху, вона пішла з Сирії, а це відповідно зменшення її суттєвого впливу на Центральну Африку і на всі ті угруповання, які між собою воюють за доступ до ресурсів цього континенту. Тепер відхід із Венесуели, жорстке захоплення тих танкерів, які використовувалися, і з нашими діями, коли ми топимо танкери "тіньового флоту" виступає дуже і дуже синхронно. Тому, насправді, це було б дуже логічним кроком. Плюс, якщо врахувати ту інформація, яка курсує і застосування "Орєшніка" по території України, то, скажімо так, а чому б ні? І, власне, зараз українська дипломатія і буде над цим битися, враховуючи, що поки що на фронті, не зважаючи на всю важкість ситуації, йде серйозне загальмовування просування російських сил. Станом на позавчора це було приблизно 7 квадратних кілометрів на добу. Декілька тижнів тому було 15 км². А якщо взяти ситуацію рік тому, то це було приблизно 45+ км² на добу. Тому момент для цього законопроєкту як ніколи вчасний.
.jpg)
Дмитро Жмайло. Фото: facebook/USCCentre
"Трампу критично важливо припинити бойові дії в Україні"
Якщо наступного тижня Конгрес нарешті ухвалить цей санкційний законопроєкт, то наскільки він справді буде дієвим і як швидко він почне завдавати росіянам шкоди? Він більше про поговорити чи більше про те, щоби справді завадити Росії продовжувати війну?
Я думаю, він про те, щоб справді завадити Росії продовжувати війну, або хоча б у цій точці часу погодитися на припинення вогню. Я ж кажу, Трампу критично важливо припинити бойові дії в Україні. Так, йому абсолютно байдуже, як вони будуть припинені, йому потрібен швидкий результат. Відповідно, він намагається приймати різні концепції, усе, що може це пришвидшити. Ми ж розуміємо, що є крило умовного проросійського Віткоффа і зятя Трампа і крило проукраїнське, яке більше в нашу сторону, уособленням якого раніше був Кіт Келлог. На жаль, він вийшов з цього процесу. Зараз фактично ця роль десь перейшла до держсекретаря США Марко Рубіо, який показував дійсно конструктивну роботу з Україною, зокрема і з колишнім очільником Офісу президента Андрієм Єрмаком, коли неодноразово перекидалася ця гра Віткоффа, яка грала на руку росіян.
"Є усі передумови для обвалу ціни на світову нафту до менш ніж 30 доларів"
Ці санкції передбачають 500-відсотковий тариф на будь-яку країну, яка купує російську нафту і 500-відсотковий тариф на російський експорт до США. Перший пункт дійсно є найважливішим, тому що, враховуючи, що американці показали свою готовність захоплювати танкери, ми показали свою готовність захоплювати танкери… Скажімо так, поменшає в світі компаній, які захочуть бути складовою російського "тіньового флоту". Плюс контроль американців. Я уточню, що поступове встановлення контролю над видобутком нафти у Венесуелі також може відіграти свою роль, якщо нафта з цієї країни потече на світовий ринок. Тобто, є всі передумови для обвалу ціни на світову нафту до менш ніж 30 доларів, якщо мати політичну волю і до кінця скласти цей пазл. І поки що цим лякають Російську Федерацію. І якщо це станеться, то видобуток російської нафти поступово стане нерентабельним. Тут, звісно, також важливу роль буде відігравати Пекін. Тому що завдяки Пекіну бойові дії досі продовжуються, і завдяки китайським технологіям і спеціалістам удосконалюється російська зброя, яка, зокрема, минулої ночі летіла по території України.
"Політична воля ніби є"
Тому, підсумовуючи, інфраструктура вся складається добре. Політична воля ніби є. Скоріше за все, до цього дійде, тому що Вашингтон тепер зацікавлений, маючи якусь парадигму дійсно примусити Росію до миру. Але зараз є чимало невідомих факторів, які точно можуть намагатися зламати цю гру. Росії критично це все зробити. Ми згадали про танкери, але ж, вибачте, "кишка тонка" відповідати американцям. Але ж потрібно показати свою силу і вони показали прильотом "Орєшніка" по об'єкту критичної енерго інфраструктури. Ось така йде війна. Це велика шахова дошка і наша дипломатія зараз б'ється над тим, щоб всі ці фігурки рухалися в правильному напрямку — поступового закручування Росії гайок.
"Кожен такий удар – привід для нашої дипломатії"
Якою може бути реакція міжнародної спільноти на такі удари, наприклад, Китаю? Це ж все-таки вихід за межі міжнародних договорів щодо обмеження застосування подібних ракет.
Я думаю, від китайців ми можемо отримати якусь "суху" відповідь, що Пекін засуджує будь-які дії, які не сприяють припиненню вогню і встановленню довготривалого миру. Ці епітети в собі нічого не несуть, але таке комюніке Пекін скоріш за все випустить. Кожен такий удар – це привід для нашої дипломатії. Це доволі широке питання, щоб кожний крок до нашого знищення ми перетворювали у наш аргумент для міжнародної арени. Яка може має бути реакція? Це те, що буде намагатися говорити президент, щоб все це перейшло у пришвидшення поставок, зокрема, систем протиповітряної оборони. Британія вчора оголосила про важливий крок поставки систем Raven, які є "нашвидкоруч" створеним прототипом для підтримки повітряної обороноздатності України. Від американців ми зрозуміло чого хочемо. Звісно, можуть бути негативні коментарі самого Трампа, але, можливо, будуть іще кроки, які мають на меті підтримати Україну. Стосовно реальних кроків від американців, я не думаю, що ще щось може бути, тому що вони зосереджені, власне, на західній півкулі. І Трамп, розуміючи, що прогрес в Україні саме в контексті припинення бойових дій не близький, я думаю, в тому числі і пішов на цей крок, намагаючись зачистити простір безпосередньо навколо території США. Тому відповідь на питання реакція може бути лише одна – збільшення грошей і збільшення поставок зброї. Це дві гарантії безпеки і дві умови нашого існування. Все інше, вибачте, — просто балаканина.
