Володимир Омельченко. Фото: facebook
"По всій Україні по-різному"
Пане Володимире, чи варто, на вашу думку, говорити публічно про темпи відновлення енергетики, бо часто йдеться про те, що це підказка для ворога? Наскільки це має сенс?
Тут залежить від конкретного об'єкта. Немає сенсу фотографувати, робити відео обʼєктів, які атаковані, одразу після атаки. Але, з іншого боку, місцева та державна влада мають інформувати людей, який стан критичної енергетики і на що людям розраховувати. Я думаю, що потрібно казати правду, а не заплутувати людей.
Учорашня (10 січня) ситуація, коли в Києві вимикали опалення, воду, не було світла і навіть зупинився електротранспорт — що це було? Що відбулося?
По-перше, в нас дефіцит потужності серйозний і по Києву він ще більший через те, що пошкоджені практично всі ТЕЦ. Крім того, після атаки в системі дефіцит потужності був достатньо великий — близько 5 гігаватів. Буквально зранку вчора додатково ще сталася прикрість: на Київській підстанції, яка передає електричну енергію до Києва, відбулося пошкодження трансформатора. Через нього ситуація значно погіршилася. Вона була й так погана, а тут фактично одна з останніх ліній передач високовольтних не змогла передавати електрику. Проте, на щастя, енергетики достатньо швидко впоралися з цією ситуацією.
Я так розумію, що ця ситуація ілюструє наш "запас міцності", якого фактично немає? Чи скрізь це так, чи є місця міцніші?
По всій Україні по-різному. Наприклад, на заході країни ситуація набагато краща, адже там є декілька джерел поставок електричної енергії, в тому числі й імпорт. А ось на лівому березі, особливо коли йдеться про Дніпро, Запоріжжя, то там дуже велике споживання, бо є промислові підприємства. Крім того, росіяни зруйнували левову частину генерації, і для того, щоб це компенсувати, потрібно передавати електричну енергію у великій кількості із заходу на схід. Передавати теж проблема, тому що потрібно передавати десь близько 5000 мегаватів, а РФ обстрілює систему передач.
Росіяни працюють досить системно, планово для того, щоб фрагментувати енергетичну систему, особливо під час великих морозів, щоб якомога більше людей "заморозити".
"Неможливо закопати під землю велику теплову електростанцію чи підстанцію"
А щодо відновлення: наскільки швидко ми можемо долати наслідки обстрілів? Памʼятаю, раніше йшлося навіть про перенесення під землю деяких обʼєктів. Наскільки це можливо?
Так, таку опцію пропонували у всій час, але вона не пішла. Почали будувати, робили проєкти про закопування обʼєктів під землю, але зрозуміли, що це непосильна задача. Неможливо закопати під землю велику теплову електростанцію чи підстанцію. Це надзвичайно дорого і дуже довго. Тому ми обрали іншу стратегію – захищати найбільш уразливі обʼєкти. Насамперед, це трансформатори, системи передачі. Якщо казати, що компанія "Укренерго" непогано попрацювала і захистила більшість своїх ключових обʼєктів, то оператори систем розподілу, на жаль, не завжди це зробили. Можна навіть сказати, що вони цього не зробили зовсім, тому тут є також проблема.
Я хотів ще запитати про контраст між лівим та правим берегом. Питання в тому, що інфраструктура, яка йде через Дніпро, складна та має свій обмежений ресурс, так?
Я казав ще в жовтні, що стратегія ворога буде зрозуміла: він буде намагатися "перерізати" систему передач, насамперед з правобережжя на лівобережжя, і розʼєднати південь України з обʼєднаною системою. Так воно і відбувається. Ворог дійсно бʼє по системі передачі. Зараз і так генерації мало і ще й її важко передати, бо пошкоджено дуже багато інфраструктури, яка відповідає за передачу електричної енергії високовольтними лініями.
Якщо не злити воду з батарей, "то за великого морозу труби полопаються і будинок залишиться без тепла до закінчення зими"
Пане Володимире, поговорімо наостанок ще про процедуру злиття теплоносіїв. У багатьох цей звук батарей, що спустошуються, викликає мало не панічні настрої. Наскільки ця процедура допомагає рятувати систему?
Така команда була віддана по окремих районах Києва про злиття енергоносія. Це робиться для того, щоб зберегти цілісність системи, щоб врятувати системи теплозабезпечення будинку. Якщо цю процедуру не зробити, то за великого морозу труби полопаються і будинок залишиться без тепла до закінчення зими. Тому краще злити воду, зберегти енергосистему і за певних обставин, коли зʼявиться можливість подачі тепла й коли підвищиться температура повітря надворі, можна буде знову подати теплоносій та відновити теплозабезпечення.
Проте, на мій погляд, існує ще одна дуже важлива проблема: на лівому березі Києва в багатьох немає тепла і треба комунікувати з людьми, щоб попередити, які райони під загрозою, що людям робити. Можливо, дійсно, з якихось будинків намагатися людей евакуйовувати. Тому що зараз не вистачає цієї комунікації, люди не знають, скільки їм ще бути без тепла.
Пане Володимире, а як щодо електротранспорту та метро? Наскільки це великі споживачі і наскільки вони могли б, в разі чого, зекономити енергії?
Ці обʼєкти відносяться до критичної інфраструктури, яка, наприклад, в Києві забирає 25 % від усього споживання. Це немало, але транспортний колапс також не можна допустити.
КОНТЕКСТ
Злиття води за мінусової температури є стандартним технічним заходом і не означає тривалу відсутність тепла, зазначили 9 січня цього року в Київській міській держадміністрації.
"Під час аварій у морозну погоду, коли тимчасово припиняється циркуляція теплоносія, злиття води з будинкових систем опалення є обов'язковою технічною дією. Вода при мінусовій температурі швидко замерзає, і саме здренування дозволяє запобігти пошкодженню мереж та обладнання", – інформує КМДА.
Водночас у КМДА підкреслюють:
– злиття води НЕ означає, що тепло буде відсутнє тривалий час;
– таку процедуру застосовують навіть тоді, коли відключення може тривати кілька годин або добу – це вимога безпеки.
КМДА нагадує, що такі рекомендації уряду діють в Україні майже 20 років і передбачені Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж.
"Внаслідок пошкоджень елементів критичної інфраструктури значна частина житлових та інших будівель тимчасово залишилась без постачання. Воду з будинкових систем в цих будівлях оперативно злили, щоб уберегти трубопроводи від пошкоджень, поки триватиме відновлення тепла", – зазначили в КМДА. За даними адміністрації, ситуація в Києві є надзвичайно складною, однак контрольованою з точки зору систем життєзабезпечення.
