Тристоронні переговори України, США та Росії в Женеві. 17 лютого 2026 року. Фото: facebook/rustemumerov.ua
"Лінія фронту стабільна"
Українським захисникам минулого тижня вдалося звільнити від російських окупантів понад 200 квадратних кілометрів території. Такі дані наводить видання France 24 із посиланням на Інститут вивчення війни (ISW). Наскільки цей успіх є вагомим і чи він може бути розвинутий в тих умовах, які зараз складаються на фронті?
Вони порахували, що там навіть 201 квадратний кілометр. Ми ж пам'ятаємо про те, що бойові дії, які відбуваються на лінії фронту і те, що ми бачимо зранку у зведенні Генерального штабу, це не тільки наступальні, штурмові дії з боку росіян. Про це казав головнокомандувач Сирський, що 25% – це якраз наші контрудари. Тобто, це є елементи активної оборони, коли ми не позиційно виключно обороняємося, а й завдаємо контрудари у відповідь. І вочевидь ці удари приносять певний результат, тому ці квадратні кілометри, які нам вдалося звільнити – це дуже позитивна інформація. Але давайте не перебільшувати значення цих дій, тому що лінія фронту, всі 1245 км на сьогоднішній день вважається стабілізованою. Тобто лінія фронту стабільна. Ці рухи – наші контрудари, російські наступальні дії – не впливають на саму сутність словосполучення "стабільна лінія фронту". Тобто відбуваються бої, ворогу не вдається ніде суттєво просунутись, на деяких ділянках нам вдається робити наші контрудари. Це дуже важливо саме зараз, коли відбувається ці переговори.
"Це дуже серйозний аргумент для нашої переговорної делегації"
Виходить, що для росіян на цих перемовинах склалася неприємна, незручна ситуація. У них "немає козирів", немає просування по Донбасу та на інших відтинках теж.
Це дуже важливо, особливо для наших партнерів, які чомусь стали посередниками. Росіяни ж постійно намагаються розповісти всьому світу, що вони досягають "успіхів" на лінії фронту, поступово просуваються і тому нам краще… Вони ж як це підносять? Що вони, мовляв, всеодно захоплять весь Донбас, щоби там не відбулося, тому краще нам добровільно його звільнити, щоб уникнути зайвих втрат і вирішити це питання дипломатичним шляхом. А коли таку оцінку дає не наш Генеральний штаб, не наші медіа, а такі поважні в Сполучених Штатах інституції як Інститут вивчення війни, який дає інформацію, що росіяни не просуваються і водночас, хоч і не дуже великі території, але звільняють наші Збройні сили, то це дуже серйозний аргумент для нашої переговорної делегації і дуже погана ситуація для російських перемовників, щоб вони там не розповідали. Можливо й тому вони змінили склад своєї делегації, повернули туди цього Мединського, який буде знову розповідати про якісь історичні фейки, про печенігів, про Рюриковичів тощо.
"Це також сигнал для наших партнерів зі США"
Тобто зміна голови їхньої переговорної групи означає, що Росії просто немає що сказати на цих перемовинах?
Так. Вони понизили рівень своєї делегації. Це також сигнал для наших партнерів зі Сполучених Штатів, що росіяни не збираються досягати якогось миру, вони просто тягнуть час. Але це вже настільки очевидно, що не помічати цього… Ну, тут треба дуже постаратися, щоб робити вигляд, що ніхто цього не помічає. Маю на увазі наших партнерів.
"Дух Анкориджу" і "дедлайни" Путіна
Росіяни зараз часто посилаються на так званий "дух Анкориджу", де зустрічалися Путін і Трамп в середині серпня 25-го року. Тоді, вочевидь, Путін багато чого наговорив Трампу про те, що він, мовляв, справді спроможний впродовж короткого часу захопити решту території Донеччини. А вже маємо лютий і росіяни не просунулися, натомість українцям вдається відбивати території. Це справді важливий чинник на переговорах. За рахунок чого?
Коли нема що казати, то кажуть про якийсь "дух". Але давайте пригадаємо ті дедлайни, остаточні терміни, про які росіяни казали, в тому числі Трампу і взагалі на весь світ, не кажучи вже про власну країну, що вони усі питання вирішать і щонайменше весь Донбас вони захоплять. Перший раз це було напередодні зустрічі Путіна і Трампа на Алясці. Путін казав про 60 днів і що вони всі питання вирішать. Це був перший дедлайн, який зі слів росіян закінчився 2 вересня. Другий дедлайн був 15 жовтня. Третій дедлайн був 21 листопада. Четвертий дедлайн був до нового року. П'ятий дедлайн був до 1 лютого. Шостий дедлайн був до 1 квітня. І зараз сьомий дедлайн – до середини літа вони все вирішать, тому давайте повернемось до якогось "духу", бо все ж начебто "йде за планом". Сім дедлайнів менш ніж за рік. Я не знаю, якщо подивитися з боку якоїсь країни, яка не перебуває безпосередньо в цій війні, наприклад, з боку Австралії, то хочеться сказати, ну, що ви верзете? Сім дедлайнів про вирішення вашого питання менше ніж за рік і ви продовжуєте далі розповідати, що у вас там усе під контролем і ви все робите як треба – це виглядає як "детский лепет на лужайке".
"Це провал"
І давайте візьмемо цифри. Це теж підтверджена інформація. На жаль, за 2025 рік їм вдалося захопити 4,5 тисячі квадратних кілометрів. Це велика начебто цифра, вона навіть лякає. Але якщо подивитися, наскільки вони просунулись, зважаючи на довжину лінії фронту 1245 км, то виходить 3,5 кілометри. Тобто за 25-й рік російська армія, поклавши пів мільйона людей, просунулась в середньому на 3,5 км. Чи можна вважати це успішними наступальними діями? Чи можна вважати успіхом, якщо армія за рік, поклавши половину своєї армії, просунулась в середньому на 3,5 км. Це провал! Так воно і є.
.jpg)
Олексій Гетьман. Фото: facebook/alexeyhetman
"Треба розуміти, з ким ми маємо справу"
Яка зараз ситуація з постачанням озброєння і боєприпасів Збройним силам України? Торік у лютому, незадовго після того, як Трамп став президентом США, ми були доволі непевними щодо того, чи матимуть наші воїни чим воювати. Яка ситуація станом на зараз, наскільки вчасно надходить до нас озброєння, чи немає якихось затримок?
Є затримки. Про це казало і наше військово-політичне керівництво, що по тих позиціях, про які домовились, по яких начебто все вирішено і вони мають тільки приїхати, але вони чомусь затримувались. Я думаю, що це працює якась російська агентура серед тих людей, які безпосередньо відповідають за логістику, постачання цього озброєння і починаються якісь бюрократичні рухи, якісь додаткові непотрібні перевірки, ще щось. Я думаю, що в нашому Головному управлінні розвідки і в СБУ знають, хто там заважає і просто "ставить палиці в колеса". Але затримки є. І зрештою на виході ми бачимо, що йде затримка на декілька днів. А нам це буває критично, бо коли ракети мали б прийти сьогодні, бо ми знаємо, що наліт буде завтра, а вони приходять післязавтра, то це вже… Це добре, що вони все ж прийшли, але в результаті зменшується кількість ракет, які ми знищуємо.
А щодо постачання і наших хвилювань, що може щось зупинитися, то тут треба розуміти, з ким ми маємо справу. Трамп вважає себе бізнесменом, він каже, що всі політичні питання треба вирішувати у бізнес-площині, тобто бізнес-підхід має бути до політичних питань. Це виглядає трохи дивно, бо до політичних питань має бути політичний підхід. Але його спіймали на цьому. А, бізнес-підхід? Так давайте ви будете продавати зброю Україні. Це ж ви заробите великі гроші. Його на це купили, він погодився і продає.
