"Зелені чоловічки" на початку окупації Росією Криму. Фото: commons.wikimedia.org
Росія хоче піти на відкриту агресію проти країн НАТО – це історично неминучий процес
Днями в одному із Телеграм-каналів міста Нарва (місто в Естонії, розташоване безпосередньо на кордоні з Росією лише за 100–200 метрів від російського міста Івангород, держави розділені між собою тільки річкою Нарва. 88% населення міста Нарва становлять росіяни – ред.) гостро заговорили про загрози з боку Росії.
У мене таке враження теж було, воно адекватне і відповідає реальності. Це просто якийсь нонсенс. Тому що спочатку це декілька фейкових акаунтів і взагалі ніякої реакції не було би і не було би ніякого ефекту, якби не самі естонці. Патріотичне угруповання з російської дезінформації, яке дуже уважно стежить за публічним простором і соцмедіа, почало потужний алярм. І допомогли створити такий ефект. Вони були за це критиковані з боку естонських головних діячів медіа. Російська загроза – не тільки гібридна, а й загроза російської ескалації відвертої, відкритої – дуже велика і тільки зростає. На мою думку, це історично неминучий процес. Росія, російська диктатура хоче піти на відкриту ескалацію, на відкриту агресію проти країн НАТО. І, найімовірніше, це будуть країни Балтії. Це дуже серйозна і реальна тема. Але нам не треба бути дітьми, які кричать і тролять усіх, що "вовк іде за корівками чи вівцями". А коли цей вовк реально прийде, ніхто вже не буде дітям вірити. Це був саме такий випадок, коли деякі серйозні патріотичні естонці поводились, як ці діти.
А наскільки ця інформація, окрім Естонії, поширилася на країни Балтії? І наскільки про це писали топові медіа країн Балтії?
Так, ця інформаційна хвиля досягла і Литви, і Латвії. В Литві також була реакція. Це зрозуміло, тому що в нас є пам'ять про сепаратизм. У нас, як і в Нарві, в 1993 році були сепаратистські процеси. І навіть російський референдум про відділення Нарви від Естонської Республіки. В нас місцеві поляки, польські нацменшини також намагалися за допомогою різних фейкових референдумів, рішень місцевої влади створити якусь місцеву автономію від Литви і за цим, найімовірніше, також стояла Москва. Ми розуміємо, що такий сепаратизм від Литви, Естонії, Молдови, Грузії, України – це традиційний патерн російський, який завжди буває прелюдією до відкритої збройної агресії Росії. Це зрозуміло. Зараз ця тема відійшла на другий чи третій план під час повномасштабної війни в Україні. Але ці побоювання сепаратистів польської нацменшини, яка в нас також проросійська і антизахідна, як і російська нацменшість, ця тема також жива. І якщо такий інформаційний резонанс був в естонських медіа, і в нас також реагували, але без великого алармізму. І це добре.
Увагу звернули і всю цю історію так рознесли люди, які дуже професійно і старанно стежать за такими каналами, навіть фейковими і найменшими. Це люди, пов'язані з естонськими спецслужбами. В нас також працюють такі люди. Вони стежать за інфопростором і російською дезінформацією, моніторять кожен, навіть найменший канал чи якийсь акаунт на Фейсбуці. Не на Телеграмі, тому що в Литві головна соцмережа – Фейсбук. Така ж ситуація в Естонії. Вони звернули на це увагу і підняли аларм. І тоді усі звернули увагу. І це не дивно, що ніхто не знав про цей Телеграм-канал до того. Просто головним двигуном всього цього резонансу були патріотичні естонські бійці з російською дезінформацією.
Вітаутас Бруверіс. Фото: Skirmantas Stanislovaitis/Delfi
Загроза російської ескалації зростає, але…
Наскільки це реальна загроза зараз? Чи не може це мати зворотній ефект: що ніхто б про цей канал не говорив, не було б такого шуму і ніхто б і не згадував його?!
Так, я це і хочу сказати. Я не хочу, щоб мене люди зрозуміли неправильно. Загроза російської ескалації, російської агресії реальна. І навіть зростає. Але зараз ми говоримо про дуже конкретний сценарій. Піднімається якась "сєпарська двіжуха" за прикладом донбаським. Далі іде місцева революція проти федеральної, національної влади, створюються якісь маріонеткові структури. І тоді є аргумент ніби приєднатися до російської армії, "йти на допомогу" своїм "братам-росіянам". Наскільки реальний зараз такий сценарій в найближчому майбутньому в будь-якій країні Балтії? Не дуже він реальний по одній простій причині: у Росії зараз немає людей, людських ресурсів і засобів для повномасштабної наземної військової операції проти будь-якої країни НАТО. Я навіть не кажу про Польщу. Я взагалі тут у найближчих роках не порадив би Росії щось намагатись зробити із Польщею. Але якщо йдеться навіть про країни Балтії, в Росії зараз немає таких сил. І навіть якби наважилася російська влада на таку операцію, то це було б дуже ризиковано, що із невеликої переможної війни це стало б дуже ганебною поразкою. А нової ганебної воєнної поразки після України російській владі це не треба. Але те, що в російській диктатурі, в російському режимі зростатиме внутрішній тиск перекинути війну і агресію за кордони натівські, в бік натівських країн і що Росія вже це робить – це факт, це реальна тенденція. В найближчому майбутньому найбільш реальними є сценарії або відкритих терористичних актів проти цивільного населення, проти критичної інфраструктури, політичних діячів, фігур української діаспори. Інший напрямок – терор і обстріл з повітря: ракетні обстріли, ракетні руйнування великих міст. Це вже той самий сценарій відкритої військової агресії. Чи російська диктатура зможе почати військову агресію тільки повітряним терором чи з моря, без наземної військової операції? Я не впевнений. Але думаю, що це можливо.
Якщо Росія наважиться на сценарій "зелених чоловічків" у країнах Балтії
Країни Балтії, як і інші країни Євросоюзу, вже зазнають гібридних атак з боку Росії. І за досвідом України можна сказати, що з цього і починається агресія.
І що? Їх тут зачавлять. Тому що у вільнюському регіоні, де поляки намагалися створити автономію, чи в Естонії в цьому плані краща ситуація для росіян: вони там зможуть, як "зелені чоловічки"... Я навіть впевнений, що там є "сплячі агенти". Але і наші спецслужби про все це знають, стежать і одразу є алгоритми, механізми, армія, військові… У нас і багато тренувань були по такому сценарію. Але головне, я думаю, чому Україна програла Донецьк і Луганськ тоді? Тому що там не була присутня держава, державні структури, як і в Криму. Зараз навіть в цих сепаратистських районах Литви, Латвії чи Естонії з присутністю держави не така ситуація, як тоді в українському Донбасі чи Криму. І головне, що в будь-якому випадку, якщо Росія наважиться на такий сценарій "зелених чоловічків", це буде означати, що вона наступної миті буде повинна вводити далі війська, здійснювати наземну операцію. Тому що самотужки "зелені люди" не витримають жодного дня. Їм буде потрібна негайно повномасштабна допомога російської армії. Це такий сепаратистський двіж, сепаратистський сценарій буде, як дзвінок в двері. І це усі чудово розуміють. І росіяни розуміють, що ми це також розуміємо.
