Ілюстративне фото: facebook/UALandForces
"Весняно-літній наступ росіян почався ще на Гуляйпільському напрямку"
Американський аналітичний центр "Інститут вивчення війни" (ISW) пише, що російські війська, ймовірно, розпочали весняно-літній наступ проти українського "поясу фортець" на Донеччині. Йдеться передусім про Слов'янськ, Краматорськ і супутні містечка, які становлять той укріпрайон, який впродовж понад чотирьох років повномасштабної війни росіяни так і не спромоглися взяти. Що спостерігається зараз на фронті, передусім на Донеччині, на Лиманському напрямку?
Якщо характеризувати ситуацію в цілому, то з одного боку противник дійсно намагається..., я б не сказав, що почати наступ. Він планувався набагато раніше. Весняно-літній наступ почався ще на Гуляйпільському напрямку. Інше питання, що через провали у термінах і в планах виходу на якісь оперативні простори, щоб рухатися в бік Запоріжжя і продовжувати атаки на Донецькому напрямку, противник на Запорізькому напрямку, зокрема, в районі Гуляйполя був змушений переходити до оборони і стримувати наші контрудари. Тоді, як на Донецькому напрямку противник був змушений діяти в ситуації, коли Добропільський та Покровсько-Мирноградський напрямок для нього став таким, що не дає якихось масштабних успіхів. Вони спробували ще розтягнути лінію фронту і пробувати проводити оперативного рівня наступ саме на Лиманському напрямку.
"Їхній новий наступ ознаменувався мінімальними захопленнями і рекордними втратами"
Це не новий напрямок. Але з урахуванням ситуації, що там доволі непогана логістика противника, що бойові дії там тривають дуже довго, і з розрахунку на те, що їм вдасться вийти на східні рубежі наступу на Краматорськ-Слов'янськ, бо дійсно окупація Краматорська і Слов'янська для них все-таки є пріоритетною, але характерною особливістю є те, що цей їхній новий наступ після перегрупування сил і засобів ознаменувався мінімальними захопленнями і максимальними втратами, по суті, рекордними втратами. За тиждень вони втратили майже 9 тисяч особового складу, а це три бригади або дивізія. Це величезна кількість людей. Це невиправдані втрати. Виглядає так, що росіяни не очікували на наш спротив. Виглядає, що вони не мали достовірної інформації про наявний ресурс на конкретних напрямках, де вони власне намагались прорвати. Або наша розвідка попередньо спрацювала доволі вдало, був зрозумілий напрямок наступу або ударних клинів противника, де вони намагатимуться проривати і по суті їх там уже чекали. Принаймні, так виглядає. Тому не дивно, що втрати в межах півтори тисячі особового складу спостерігалися майже кожний день з урахуванням ще й втрат великої кількості техніки, яка для росіян зараз є дуже цінною. Ми ж знаємо, що при виборі – відправити у бій танк чи сотню російських солдатів – вони завжди відправлять сотню російських солдатів.
Іван Тимочко. Фото: facebook/uamilreserve
"Взаємодія НРК і повітряних дронів абсолютно змінить поле бою"
Російські пропагандисти, до речі, зараз теж волають, що їхні командири не розуміють, що сама природа війни змінилася, що живою силою і навіть технікою складно зробити якийсь прорив так, як раніше. Бо на одного російського солдата може прилетіти одразу 10 українських дронів і результат нульовий. Які у нас зараз є технологічні переваги, що допомагає нам стримувати противника і не дає йому розгорнути повноцінний наступ?
По-перше, замість того, щоб волати, що їх б'ють чи скільки дронів ганяється за одним російським солдатом, значно простіше забратися під три чорти в свою Росію і там лікувати своїх корів, яких вони невідомо чим заразили. Це б для них було практичніше і правильніше з будь-якої точки зору. Але тим не менше, ми бачимо, що нам доводиться витрачати і час, і ресурс на них, замість того, щоб відбудовувати свою державу. Але маємо, що маємо. Звичайно, що технології вийшли на такий рівень, що дають можливість працювати не тільки з окремо взятими військовими противника, а й комплексно з ворожою технікою, причому на воді, на суші і в повітрі. Особливого значення зараз набуває застосування НРК (наземних роботизованих комплексів). Ми в основному сконцентрували свою увагу на повітряних дронах, які знищують противника, бо вони переважно надають візуальний супровід і доволі хорошу деталізацію поля бою, але не менш важливими є НРК. Вони зараз все більше і більше, окрім евакуації поранених чи доставки продуктів, боєкомплекту, виконують поки що тактичного рівня, але бойові завдання. Зокрема, маємо вже приклади, коли НРК брали в полон російських солдатів, коли вони дистанційно виконували завдання з подавлення опорних пунктів противника чи знищення їхньої бронетехніки. І не менш важливо розуміти, що в комплексі взаємодія наземних роботизованих комплексів і повітряних дронів, які коригуватимуть між собою роботу, абсолютно змінить поле бою. Це однозначно.
Наземний роботизований комплекс (НРК). Фото: facebook/GeneralStaff.ua
"Ми також маємо чим протидіяти і що показати"
І бачимо, що ми зараз маємо такі напрацювання, які не просто ефективні на полі бою в Україні, а й стали вкрай затребуваними на інших театрах бойових дій. Бо виявилось, що тільки у нас є відповідний досвід володіння зброєю пострадянського, російського і натівського зразків. Це дуже цінний досвід. Ми маємо набагато більший "асортимент знань". І звичайно, що це потрібно використовувати проти противника як на полі бою, так і на шляху слідування до поля бою. І це слідування інколи – не тільки територія Росії. Не забуваємо, що той самий Іран, крім "Шахедів", передавав росіянам і артилерійські снаряди, і артилерійські системи, і навіть екіпіровку російським солдатам. Я вже не кажу про певні комплектуючі до ворожих ракет. Тому ми також маємо чим протидіяти і що показати. І таємна місія НАТО в Україну є свідченням цього.
