Ілюстративне фото: ДСНС
Розмінування України: "Десятиліття, але не 100 років"
Пане Тимуре, розмінування в Україні — це питання на десятиліття, якщо відштовхуватися від того, що ми як територія на сьогодні є найзамінованішими у світі?
Ми, сапери, взагалі оптимісти і все ж таки віримо в те, що прописано в Стратегії протимінної діяльності, до розробки якої ми теж долучалися. В ній вказано, що протягом наступних десяти років — а вона була прийнята в 2024 році — щонайменше 80 % доступної до розмінування території будуть звільнені від вибухонебезпечних предметів. Ми рухаємося за цим графіком, тому, я думаю, що це десятиліття, але не 100 років, як говорили деякі іноземні медіа.
А наскільки сьогодні українці обізнані про мінну небезпеку і небезпеку інших вибухових предметів? Як часто ви це пояснюєте?
Я завжди говорю, що тільки обізнаності недостатньо. Українці, звісно, в 2026 році — це не українці в 2022 році. Відбувся великий прогрес з точки зору інформаційної просвітницької діяльності і тут я завдячую всім операторам — і своїм колегам з Асоціації саперів України, й іншим.
Але коли ми говоримо про навчання населення, все ж таки його основна мета — зміна поведінки населення на безпечну. Це психологічний та педагогічний вплив, й наскільки він змінився можна виміряти, на жаль, тільки статистикою, а вона не дуже гарна.
Тимур Пістрюга в студії Українського Радіо
Пане Тимуре, а території, які розміновуються, це ті, які були окуповані? Чи йдеться про територію поблизу бойових дій? Які території є найбільш замінованими?
Оператори, які займаються гуманітарним розмінуванням, працюють виключно на деокупованих територіях поза 20-кілометровою буферною зоною. Немає сенсу працювати ближче, бо сьогодні ти розміновуєш, а завтра там "прилетіло" або почалися активні бойові дії. По-друге, це й безпека наших саперів. Тому ми розміновуємо деокуповані території, починаючи від Київщини, Чернігівщини, Сумщини до частини Херсоншини, Миколаївщини, Харківщини і навіть Дніпропетровщина.
"До лісів ми тільки зараз підходимо, щоб розміновувати їх"
Ви сказали про Київщину. Вона була деокупована 4 роки тому, а подекуди у лісах на шлагбаумах є знаки "Територія небезпечна. Міни". Це, як я розумію, вказує на масштаб тих територій, які були окуповані?
Звісно, тому що Україна — найбільш замінована країна в світі. Це не наша статистика, це факт, визнаний світовою спільнотою. Це колосальний масштаб, який ми маємо, і зараз ми навіть не можемо заявляти, що Київщина повністю деокупована. Якщо минулими роками пріоритетами були обʼєкти критичної інфраструктури, сільськогосподарські землі, то до лісів ми тільки зараз підходимо, щоб розміновувати їх, в тому числі і на Київщині.
Розкажіть ще про те, в чому полягає ваша просвітницька діяльність і з якою аудиторією вам доводиться працювати найчастіше?
Це вся аудиторія без винятків — як діти, так і дорослі. Діти діляться на різновікову категорію, тому що старшокласникам не можна подавати інформацію в такому ж форматі, як ми подаємо молодшим класам. Дорослі, в залежності від запиту, теж діляться, виходячи з професії. Тому що ми можемо казати "не підходь, не чіпай, телефонуй 112" і це золоті правила, які мають всі виконувати. Але якщо ми говоримо про робітників, наприклад, енергетичного сектору, які їдуть для того, щоб відновлювати енергетику, то ми маємо ще їх навчити як себе убезпечити, як мінімізувати ризики, тому що їм все одно треба виконувати свої завдання.
Сапери досі знаходять вибухонебезпечні предмети часів Другої світової
Пане Тимуре, є міни, які приваблюють увагу і від них можна застерегти. Але ж й такі, які, наприклад, глибоко закопані. Сніг дійшов і вони на поверхні. А чи є міни, так би мовити, уповільненої дії?
Звісно. Й, на жаль, немає конкретного часу, коли цей вибухонебезпечний предмет стане безпечним. Досі знаходяться вибухонебезпечні залишки з часів Другої світової війни й навіть на Київщині, працюючи, ми знаходили таке.
Крім того, хочу наголосити, що коли ми говоримо про вибухонебезпечні предмети, йдеться не тільки про міни. Зараз це переважно боєприпаси, які не вибухнули. А в нашій війні, яка є дроновою, є й нова загроза — дрони, які несуть колосальну небезпеку й на цьому хотілося наголосити.
В новинах розповідали про те, що дрони скидають міни, які десь чекають…
Так. Але небезпеку несе й підбитий дрон.
Зараз починається період посівної. Чи є загрозою для полів вибухонебезпечні предмети?
Звісно, що поля так, але з фермерами ми вже давно працюємо. Є ціла державна програма з відновлення сільськогосподарських земель. Думаю, в 2026 році фермери вже досить обізнані, але є чимало професій, з якими ще треба працювати.
