Ілюстративне фото з відкритих джерел
"На п'ятий рік війни ми досягли певної стабільності: тримаємо оборону, наш бюджет суттєво не змінюється"
Уже вп'яте від початку повномасштабної війни уряд розрахував та схвалив проєкт бюджету. Які головні показники цього кошторису?
Це відкрита інформація. Доходи — 5,65 трлн, видатки — 7,25 трлн і дефіцит — 1 трлн 67 млрд грн. Тобто основна складова покриття видатків — це міжнародна допомога, яка розраховується на рівні 52,6 млрд доларів США, яку ми очікуємо одержати за цей період.
А що з дефіцитом? Чи можете сказати, яким був дефіцит у попередні роки?
У попередні роки дефіцит був трохи меншим, але можна сказати, що ми рухаємося пропорційно. Тобто особливих критичних змін ані в один бік, ані в інший не спостерігається. Складно сказати, вважати це позитивом чи негативом, але, на жаль, на п'ятий рік війни ми досягли певної стабільності. Тримаємо оборону, і наш бюджет суттєво не змінюється. Інфляція зростає майже пропорційно й однаково, і так само маємо доходи, видатки та покриття дефіциту за рахунок зовнішньої допомоги.
"На першому місці оборона та безпека — 4,88 трлн грн, це близько 67% усіх видатків"
На які статті видатків передбачено найбільше грошей? А де загалом бракує коштів?
Тут класично, як і в усі роки війни, на першому місці оборона та безпека — 4,88 трлн грн, це близько 67% усіх видатків (або 43,8% ВВП). Трохи більше, ніж торік, але таке зростання витрат на оборону спостерігається щороку Соціальна сфера — 540,3 млрд грн, тут також відбувається невелике зростання. Освіта — 328,5 млрд грн. Варто зазначити, що підвищення зарплат учителів і педагогічного персоналу відбувається майже на рівні прогнозованої інфляції. Заплановано трохи більше — на 1%, хоча інфляція може й не досягти того рівня, який закладено урядом у бюджет, тобто майже те саме, що й торік. Охорона здоров'я — 292,5 млрд грн, кардинальних змін теж не відбувається. Підтримка економіки та бізнесу — 96 млрд грн. Ветеранська політика — 20,5 млрд грн, тут є певне збільшення.
"Надзвичайно важливою є ефективність використання коштів та відповідальність за це"
Але про що свідчать ці сухі цифри? Надзвичайно важливою є ефективність використання цих коштів і відповідальність за це. Якщо взяти для прикладу підтримку економіки та бізнесу — це дуже комплексний показник, і його не можна вимірювати лише виділеними коштами. Ось є 96 млрд грн. Але, крім прямих коштів, виділених на підтримку, варто пам'ятати про весь перелік умов, які держава зобов'язана створювати для бізнесу: рівень податків, захист прав підприємців, умови сертифікації — це величезний комплекс питань. І ефективність прямих витрат з бюджету вимірюється у комплексі. Саме сюди треба спрямовувати зусилля, а не просто розглядати цифри порівняно з минулим роком.
Коли загалом подивитися на цей бюджет, він виглядає так, ніби у нас мирна країна — якщо не брати до уваги, що більша частина йде на оборону і фінансується за рахунок зовнішньої підтримки. Мовляв, цифри стабільні, усі вже звикли, у нас невеличке зростання, наче все нормально. Але це не нормально! Ефективність витрат та виконання бюджету потребує кардинальних змін. Ми багато про це говоримо, але, на жаль, справжніх результатів, яких мали б досягти, наразі немає.
"Мінімалка збільшиться з 8 646 грн до 9 546 грн"
Ви вже зазначили, що зарплата освітян зростає приблизно у темпі інфляції. Хто ще може розраховувати на підвищення заробітних плат наступного року?
Якщо конкретизувати, то вчителям підвищать зарплату на 10,4%, тоді як прогнозована інфляція — 8,9%, тобто на 1% більше. Нацбанк розраховує, що інфляція уповільниться до 6,9%. Щодо медиків, зарплата лікарів спеціалізованої допомоги має становити від 30 тис. грн, медсестер — до 20 тис. грн. Також зростуть доходи працівників із мінімальною заробітною платою, оскільки сама мінімалка збільшиться з 8 646 грн до 9 546 грн. Це приблизно збігається з показником інфляції. Тобто кардинальних змін і реального зростання заробітної плати не відбувається — усе з'їдає інфляція. А як показують попередні періоди, інфляція зростає швидшими темпами, ніж заробітна плата.
Мінімальна зарплата складатиме 9 546 грн. На що впливає таке зростання?
Якщо брати загальні економічні показники, то зростання мінімальної зарплати підштовхує інфляцію. Якби ми підняли зарплату в 5 разів, інфляція б різко зросла. Вона також впливає на збільшення попиту: чим більша зарплата, тим вищий платоспроможний попит, і відповідно піднімаються ціни. Якщо конкретніше, то мінімалка впливає на розмір податків, оскільки оподаткування прив'язане до неї, а також на соціальні виплати, лікарняні та штрафи за порушення трудового законодавства.
(1).jpg)
Євген Невмержицький у студії Українського Радіо
"Питання соціальної справедливості щодо оплати праці суддів залишається відкритим"
Чи впливає зростання мінімальної зарплати на такий показник, як довічне утримання суддів, де виплати станом на зараз складають від 100 тис. грн?
Цей показник розраховується не від мінімальної зарплати, а від прожиткового мінімуму. Прожитковий мінімум у нас наразі становить 3 328 грн. Оклади суддів становлять: для судді місцевого суду — 30 прожиткових мінімумів, апеляційного — 50, Верховного — 75. Якщо помножити 3 328 на 30, вийде близько 100 тисяч гривень. І тут постає питання соціальної справедливості: чому інституція та її працівники, які мають дуже низький рівень довіри в суспільстві, отримують такі високі зарплати? Якби вони працювали сумлінно, чи було б те беззаконня, яке обговорюється сьогодні в соцмережах? Звісно, ні.
Питання високих зарплат суддів виникають постійно. Верховний Суд розглядав це, навіть намагалися встановити спеціальний знижений прожитковий мінімум для розрахунку виплат суддям, але ця пропозиція не пройшла. Зараз судді продовжують отримувати довічне утримання та оклади на підставі загального прожиткового мінімуму, на який одна звичайна людина може хіба що ледь вижити. Тож питання соціальної справедливості щодо оплати праці суддів залишається відкритим.
"Світ надаватиме допомогу й надалі. Головне для нас — зосередитися на ефективному її використанні"
Видатки на війну лише зростатимуть, це очевидно. Тож Україна буде ще залежнішою від рішень партнерів щодо нових інструментів фінансування?
Нових інструментів фінансування фактично немає — вони такі ж, як і в попередні роки. Нас фінансує цивілізований світ: це кредити та ґранти від Євросоюзу, кошти від країн G7 за рахунок заморожених активів РФ, транші від МВФ, Світового банку, допомога від країн-партнерів (США, Велика Британія, Канада тощо).
Тобто — інструменти не змінилися. Скоріш за все, кошти для покриття видатків на оборону нам нададуть. Вони йдуть із затримками, якимись переговорами та складними ситуаціями, але йдуть. Світ розуміє, що того монстра потрібно зупиняти. Наявність ядерної зброї дала йому можливість проводити агресивну політику. Світ розуміє, що Україна сьогодні захищає не лише себе, а й Європу, і досягла значних успіхів в обороні, адже вже постачає власні оборонні технології. Світ надаватиме цю допомогу й надалі — немає об'єктивних підстав вважати, що ми її не отримаємо. Головне для нас — зосередитися на ефективному використанні цієї допомоги. Тут величезний спектр можливостей. Якщо ми досягнемо успіху в цьому, наші успіхи і на фронті будуть значно суттєвішими.
"Основний фокус — на захист прав підприємців"
Поговорімо також про зміни до законодавства. Можливо, нам потрібно ухвалити або доопрацювати певні закони, щоб партнери надали необхідну допомогу чи кредити?
Так, наші партнери висувають вимоги щодо законодавства. Наприклад, одна з вимог стосується оподаткування цифрових гігантів — так званий "податок на Google", що має принести додаткові надходження до бюджету. З попередніх вимог, які ми успішно виконали, варто відзначити створення антикорупційних органів. Ефективність цього очевидна.
Проте найголовніше — це ефективне застосування ухвалених законів. Наприклад, закон про віртуальні активи, розроблений Мінцифрою ще у 2021 році. Він формально почав діяти в березні 2022 року, але наразі заблокований. Лише його ефективне впровадження з відповідним оподаткуванням та захистом прав підприємців могло б дати суттєвий поштовх для наповнення бюджету. Йдеться про захист прав підприємців, які відкривають відповідні інституції, також повернення наших бізнесменів, які чомусь були виштовхані за межі України, а вони допомагають і фронту, й економіці України з-за кордону. Тільки це могло б додавати у бюджет і до ВВП дуже суттєві цифри. Отже, основний фокус — на захист прав. Ми, на жаль, не спостерігаємо відповідного захисту прав підприємців та великого бізнесу в нашій країні. Але це той фокус, який ми мали б спрямовувати як головний для нашої держави. Питання не в конкретних законах, а в тому, як суспільство контролює їх виконання.
