Міністерка у справах ветеранів України Наталія Калмикова, засновник Invictus Games герцог Сассекський Принц Гаррі з учасниками форуму "10 років Ігор Нескорених", Київ, Україна. Фото: Міністерство у справах ветеранів України
Invictus Games в Україні — пріоритет держави та платформа для нових міжнародних домовленостей
Відбувся форум "10 років Ігор Нескорених в Україні". Розкажіть, яка його ключова мета, які учасники брали участь, які міжнародні партнери?
Руслан Приходько: Це не просто черговий форум — це величезна подія, до якої ми всі дуже серйозно готувалися. До нас завітав принц Гаррі. І не тільки він, але й ключові менеджери Invictus Games Foundation, тобто правління всієї організації, які були присутні з нами протягом двох днів. І ця подія об'єднала величезну кількість ветеранів війни. Це насамперед учасники спільноти Ігор Нескорених, тобто всі, хто брав участь в усіх Invictus Games, починаючи з перших ігор, у яких брала участь Україна вже як національна збірна. По-друге, були представлені представники всіх посольств, бізнес, який підтримує і є партнером ветеранської спільноти та в цілому розбудови спорту ветеранів війни. Це ювілейна подія — десята річниця з моменту, коли Україна стала частиною Ігор Нескорених. Із кожним роком продовжує розвивати відповідну екосистему. Тому ключовою візією було дати розуміння і спільноті, і всім нашим ветеранам того, що Invictus Games, як і спорт ветеранів війни в цілому, є ключовим пріоритетом для нашої держави в рамках усієї ветеранської політики. Це те в що будуть інвестовані необхідні кошти, ресурси, і створюватимуться інфраструктура та можливості для занять спортом для наших захисників, їхнього відновлення.
І одним із ключових посилів була участь принца Гаррі, який також окреслив пріоритет України сьогодні серед усіх держав, які є учасниками Invictus Games. І були задекларовані певні позиції, за якими ми далі будемо рухатись, щоб посилити роль України на міжнародній арені і залученість України не лише як учасниці Ігор Нескорених, але й країни, яка впливає на майбутній формат. Але зазначу, що це не тільки подія — це ціла екосистема подій протягом цих двох днів, які відбулися з різною метою, зокрема залучення додаткових партнерів з числа українського бізнесу на підтримку нашої ветеранської спільноти і в цілому Ігор Нескорених, так і безпосередні домовленості з командою принца Гаррі та командою Invictus Games Foundation.
Вероніка Бучельнікова: Третій візит принца Гаррі, герцога Сассекського, як засновника і патрона Invictus Games, а також команди Invictus Games Foundation — це продовження принципу непохитної підтримки України, українських ветеранів та ветеранок, чинних військовослужбовців та військовослужбовиць. Як вже зазначив пан Руслан, для Invictus Games Foundation Україна є пріоритетом та фокусом у розбудові міжнародного руху та є активним учасником. Зокрема, вони нещодавно анонсували нову програму підтримки — Signature Program Beyond the Games, у якій також дуже помітно представлена Україна разом з іншими націями-учасницями Invictus. І якщо говорити про Ігри Нескорених та StratCom Ukraine, то Invictus Games Foundation підтримує нас у реалізації нового дослідження. Воно стосуватиметься бар’єрів ветеранського спорту на прикладі Ігор Нескорених. Це те, що безпосередньо потрібно для того, щоб далі розуміти, як усунути ці бар’єри, аби більше ветеранів та ветеранок долучалися до ветеранського спорту і до Ігор Нескорених. Також — закупівля спортивного обладнання, бо це, окрім інфраструктури, є однією з нагальних потреб України. І також — реалізація регіональних ініціатив Ігор Нескорених, як-от День Нескорених у твоєму місті, щоб змінювати та розбудовувати рух у регіонах, роблячи таку умовну децентралізацію від столиці.
"Ми дискутуємо щодо можливості в подальшому проведення Invictus Games саме в Україні"
Який практичний результат цього форуму? Які рішення, партнерства чи ініціативи мають з’явитися після нього?
Руслан Приходько: Насамперед сьогодні ми вже фіналізуємо домовленості щодо отримання Україною ліцензії Invictus Games. І це значною мірою посилить роль України в борді та в усій команді Invictus Games Foundation. Наразі ми домовилися, що найближчим часом дофіналізуємо з командою всі умови і вимоги до нас. І я дуже сподіваюся, що на найближчій Ukraine Recovery Conference, яка відбудеться в Гданську, у Польщі, ми вже вийдемо на підписання конкретної угоди. Така перша домовленість була між нами і командою принца Гаррі безпосередньо. По-друге, ми говоримо про те, що ще в минулому році, коли принц Гаррі відвідував Україну, так само на запрошення наших команд — Міністерства ветеранів і StratCom Ukraine — було анонсовано фінансову підтримку української ветеранської спільноти в частині спорту ветеранів війни. Тоді озвучувалася сума в 400 тисяч фунтів. Сьогодні ж ми говоримо про те, щоб розширити відповідні можливості фінансування і підтримки для України. І посилити роль наших взаємовідносин у межах цього проєкту за рахунок залучення і НАТО, і Євросоюзу. Тому тут будуть багатосторонні перемовини надалі, які мають це синхронізувати.
Також сьогодні Міністерство працює над тим, щоб весь спорт ветеранів війни був максимально структурований, систематизований, приведений до єдиної уніфікованої екосистеми. І значною мірою принципи Invictus Games будуть відігравати визначальну роль. Сподіваюсь, отримання Україною ліцензії і наша робота призведуть до того, що ми максимально систематизуємо всі спортивні події і процеси в межах спорту ветеранів війни.
Крім того, ми говоримо з командою про можливість проведення в Іспанії спортивної події, яка буде фіналом наших українських ветеранських ігор. Так само зараз ведемо перемовини з командою принца Гаррі щодо залучення Invictus Games Foundation до цього процесу. А також ми дискутуємо щодо можливості в подальшому проведення Invictus Games саме в Україні. Таку заявку ми спільно з командою StratCom і "Повернись живим" подавали минулого року. Вона повністю відповідала всім вимогам Invictus Games Foundation. Єдине питання на сьогодні — це безпекові умови, які ми можемо або не можемо забезпечити у зв’язку з повномасштабною війною з Російською Федерацією і тією загрозою, яку щоденно несе Російська Федерація проти України і всіх, хто перебуває в Україні. І так само в межах цього ми говоримо про можливість проведення у 2028 році регіональної події Invictus Games в Україні. Це наразі такий великий масив домовленостей. Буквально сьогодні зранку мені вже писали колеги з Invictus Games Foundation, повертаючись з України, перед вильотом у Варшаві, що вже чекають дату і час, коли ми далі продовжимо в онлайн-режимі вести наші переговори. З іншого боку, так само були організовані події, які об’єднали український бізнес, де ми презентували і в цілому Ігри Нескорених, і нашу спільноту, аби залучити більшу підтримку від наших українських партнерів.
Руслан Приходько. Фото: Міністерство у справах ветеранів України
"Ігри Нескорених вже вийшли за межі спорту"
Чи є розвиток руху Ігор нескорених в Україні, як і загалом ветеранського спорту? Чи з’являються якісь нові види цього руху? Чи плануєте ви їх розвивати? Якщо так, то які саме?
Вероніка Бучельнікова: Якщо ми говоримо про Ігри нескорених, то це вже вийшло за межі участі в міжнародних заходах з адаптивного спорту Invictus Games. Наразі це про побудову системи, де ветерани та ветеранки, чинні військовослужбовці та військовослужбовиці мають можливість відновлюватися та впливати у себе в громадах на розвиток ветеранського спорту. Десять років Ігор Нескорених в Україні — це шлях від отримання першого запрошення від Invictus Games Foundation щодо доєднання в цей рух до національного руху в Україні, який змінює підхід до відновлення через спорт для ветеранів та ветеранок. І цей шлях триває.
Якщо говорити про наші основні фокуси роботи, то наразі це безпосередньо організація національного відбору на Invictus Games, який відбудеться в Бірмінгемі в 2027 році. Але також не будемо залишати поза фокусом уваги розбудову регіонального впливу Ігор Нескорених. Це, зокрема, продовження Днів Нескорених як у форматі спортивного фестивалю, для того, щоб долучати нових учасників та учасниць руху до Ігор Нескорених.
Також це про поширення та інформування про можливості тренувань у містах, змінення підходів у роботі з ветеранами та ветеранками, бо це має бути не тільки про адаптивний спорт, а також про залучення мультидисциплінарної команди, яка зможе надавати цю комплексну послугу. Якщо говорити про результати дослідження Ігор Нескорених, яке було якраз на форумі, то це свіжі цифри та підкріплення тез, про які говорили учасники та учасниці руху, їхні сім’ї, а також ми як організаційна команда та Міністерство у справах ветеранів 10 років. Це дослідження відбулося за підтримки Invictus Games Foundation та у співпраці з VoxUkraine. І воно охоплює перший такий комплексний аналіз впливу Ігор Нескорених з 2016 року і до 2026-го. І це дослідження важливе тим, що цифри, тези про вплив Ігор Нескорених та саму систему ветеранського спорту, а також Ігор Нескорених як флагманський проєкт, який став першопрохідцем ветеранського спорту, тепер мають підкріплення, а не лише наші слова.
Вероніка Бучельнікова. Скриншот з відео
Не про жаль, а про повагу: як змінюється ставлення до ветеранів
Чи відчуваєте ви, що ветеранський спорт, зокрема той, який дає можливість брати участь у таких великих іграх, як Ігри Нескорених, змінив психологію самих ветеранів у їхньому середовищі і змінив ставлення суспільства до ветеранів?
Руслан Приходько: Сьогодні спорт ветеранів війни — це невід’ємна складова всього процесу повернення наших захисників і всієї ветеранської політики в Україні. І всі сьогоднішні дослідження своїми результатами показують, що ми абсолютно на правильному шляху. Ми бачимо це на конкретних історіях конкретних ветеранів конкретні приклади, коли людина, перебуваючи в стані повної демотивації після тяжких поранень, в подальшому проходить цей шлях і завдяки спорту досягає успіху в цивільному житті, відновлюється, повертає віру в свої сили. І не просто віру, а ми бачимо, як у геометричній прогресії кожен із ветеранів починає розвиватися і здобувати успіхи в інших площинах, не пов’язаних зі спортом — у кар’єрі, в бізнесі, створюють родини. Тобто стають не просто людьми, які повернулися в цивільне життя, а стають лідерами цивільного життя, творцями подальших змін у своїх громадах і в тому середовищі, в якому вони перебувають.
А що стосується цивільного населення, то я завжди кажу: прийдіть, подивіться на змагання, ми завжди їх анонсуємо, підтримайте хлопців. Та незламність і сила духу, яку демонструють наші хлопці, її не можна порівняти ні з чим. Ті буденні проблеми, які виникають у цивільних людей, відходять на другий план у порівнянні з тим, які складнощі проходять хлопці. Але, тим не менш, вони їх проходять завжди з гідністю. І коли ти бачиш наших захисників, які беруть участь у змаганнях — регіональних, національних, міжнародних — це як принц Гаррі сказав, що коли ветеран виходить на арену Invictus Games, десятки тисяч людей аплодують стоячи — не із жалю, а із поваги і гідності, із захопленням. Тому це однозначно двосторонній процес, який посилює і спроможності наших ветеранів, і змінює картинку сприйняття, хто ж насправді ці ветерани.
Чи ви відчуваєте, що моральний і духовний стрижень у ветеранів міцнішає завдяки ветеранському спорту? І як це об’єднує ветеранське середовище загалом?
Вероніка Бучельнікова: Загалом в Іграх Нескорених ми говоримо про те, що спорт є об’єднувальною компонентою спільноти, і за інших умов ветерани та ветеранки могли б не зустрітися. Тому ми говоримо більше про зміни, про спільноту, про спілкування, про розбудову соціальних зв’язків, про отримання нових можливостей, ніж про сам адаптивний спорт. І далі ці люди, отримуючи цей досвід, повертаються до своїх громад, створюють свої спільноти, громадські організації для того, щоб збільшувати цей вплив. І це одна з найважливіших речей і результатів роботи команди Міністерства у справах ветеранів, команди Ігор Нескорених, StratCom Ukraine у тому, щоб збільшувати вплив руху.
Чи ветерани АТО передають досвід тим, хто повертається зараз із фронту? Чи є об’єднаність між цими двома поколіннями ветеранів?
Вероніка Бучельнікова: Об’єднаність точно є. І ветерани АТО, ООС, які проходили цей шлях раніше, передають свій досвід новим ветеранам та ветеранкам, які тільки нещодавно доєдналися до руху Ігор нескорених. І цей досвід є дуже цінним для того, щоб передавати його далі.
