Ілюстративний фотоколаж: facebook/23 окрема механізована бригада
"Хотіла допомагати військовим"
Яким був ваш шлях до війська? Чому обрали напрям психологічної підтримки військових?
Рішення піти в армію було доволі імпульсивним. Мені завжди хотілося допомагати саме військовим і мені здавалося, що я роблю недостатньо. Максимум, що я могла зробити – це піти до лав ЗСУ і приносити якусь користь. За освітою я психолог. Я показала диплом і мені сказали, що психологи дуже потрібні. Мене одразу відправили на курси. Спочатку я стала офіцером-психологом батальйону. Потім змінила посаду на заступника командира роти з психологічної підтримки персоналу.
День минає у постійній підтримці військовослужбовців з будь-яких питань
Що входить до ваших посадових обов’язків? Який вигляд має ваш робочий день?
День минає в постійній підтримці військовослужбовців з будь-яких питань. Окрім бюрократичної теми я займаюся тим, щоб військовослужбовець максимально прибрав від себе всі інші проблеми, які заважають йому просто служити і виконувати бойові завдання. Це підтримка 24/7.
"Будуємо довіру з першого дня знайомства"
Військові самі звертаються до вас?
Зазвичай іде вибудова довірливих стосунків з першого дня знайомства. Військовослужбовці не повинні боятися звертатися зі своїми проблемами. Коли вони бачать, що їхні проблеми вирішуються, вони звернуться і в разі виникнення складних психологічних проблем.
80% запитів військових про допомогу – не психологічні проблеми
З якими запитами чи проблемами до вас звертаються бійці?
Найчастіше психологічні проблеми мають бійці, які вийшли з бойових позицій і мають велику психологічну втому і відсутність мотивації. Дуже часто бійці мають порушення сну. Проте 80% запитів військових про допомогу це не психологічні проблеми. Це можуть бути особисті, службові, побутові, фінансові питання, з якими ми допомагаємо розібратися.
Поняття бойової втоми вже є психологічною проблемою
Як ви відрізняєте втому від психологічних проблем?
Поняття бойової втоми вже є психологічною проблемою. Вона формується через довгий період перебування психіки в постійній напрузі. Звичайна побутова втома – це зовсім інше. Тут потрібно підлаштуватися під запит людини. Можливо їй потрібно переключитися, дати інше завдання.
Яна Колпакчі. Скриншот з відео
"Будь-які емоції, які у вас є – це нормально"
Наскільки військові сьогодні готові говорити про свої переживання?
За час служби у війську у мене не було проблем з довірою військовослужбовців. Дуже погано впливає образ залізного солдата. В армії більшість чоловіків. Є стереотип, що чоловіки не плачуть, вони не можуть ділитися проблемами, оскільки це прояв слабкості. Відтак чоловіки все тримають в собі до якогось моменту, поки не вибухнуть. Ми намагаємося казати, що будь-які емоції, які у вас є – це нормально.
Найважче спілкуватися з родичами військових
Для вас емоційно складно працювати з військовими?
Для мене найскладніше в моїй роботі – це спілкування з родичами, коли ти для них не маєш радісних звісток. Якщо військовий перебуває на позиції і не має зв’язку з родичами, я передаю інформацію для них, чи він живий і здоровий. Коли ти не можеш сказати ці слова – це найважче для мене.
"90% військовослужбовців дуже не люблять, коли їх починають жаліти"
Як спілкуватися з рідними, які служать у війську? Як підтримувати військового під час служби?
Цивільні мають бути надійним тилом для військових. Повинна бути повага, навіть якщо це не був вибір людини. Зараз він його прийняв і захищає кожного з нас, хто перебуває в тилу. Ті військові, котрі мають підтримку родини, психологічно витриваліші. Це має бути постійна підтримка. Потрібно казати про свою любов і не питати, коли закінчиться війна, коли він повернеться додому тощо. Військові самі не знають відповіді на такі питання. Це лише створює додатковий тиск на військових. 90% військовослужбовців дуже не люблять, коли їх починають жаліти. Навпаки їх потрібно підтримувати і казати, що вони сильні й все витримають.
