Ілюстративне фото з відкритих джерел
"Офіс президента трохи став відкритіший для різних думок"
Володимир Зеленський вперше за сім років свого президентства зустрівся із представниками, лідерами усіх восьми парламентських фракцій і груп Верховної Ради. Збирали запитання від усіх своїх колег із фракції. Про що йшлося, що запитували?
Це перша установча зустріч, щоб звірити годинники. Зараз усі інституції не можуть собі дозволити рухатися в різних напрямах. Усі повинні йти в одному напрямку, бо від цього залежить наше військо, безпека, гроші та євроінтеграція. Ці пріоритети поділяються всіма фракціями. В цілому проти саме цих напрямків навряд чи хтось буде виступати. Розмова була саме про це. І про розуміння, куди ми рухаємося в мирних переговорах. А також про те, що ті закони, які ухвалюються в залі Верховної Ради, не підписуються в Офісі президента і президентом. Серед них застрягли закони моїх колег із моєї фракції. Тому такі питання теж порушувалися, оскільки працювати просто, аби вони десь лежали, немає ніякого сенсу. За нашими підрахунками їх близько 60 зараз накопичилося в Офісі президента. Розмова була дійсно конструктивною. Це підтверджують абсолютно всі лідери фракцій і груп. І я сподіваюсь, що вона не була останньою.
Маркери – це, безумовно, голосування у залі Верховної Ради. І ми бачимо, що завдяки консолідації, передусім, президентської фракції, вона йде на користь.
Після зустрічі з президентом у нас були зустрічі із Кирилом Будановим по конкретних питаннях. Розмова стала легшою, ніхто не намагається домінувати, покласти президента у "теплу ванну", а з іншої сторони замести кудись там в куток питання. Офіс президента трохи став відкритіший для різних думок. Ситуація змінилася.
"Я не думаю, що у нас в залі Верховної Ради є багато людей із поправочним спамом"
"Затягування" із голосуванням не складається в тому, аби затягувати. Законопроєкти з Кабінету Міністрів – давайте скажемо чесно – заходять сирі, непродумані, інколи контроверсійні, що вимагає від Верховної Ради переписувати ці законопроєкти. Практика, коли в гарний євроінтеграційний законопроєкт вставляють абсолютно шкурні правки і намагаються їх протягнути, залишилася і нікуди не поділася. І тому якщо такий підхід буде, коли ігноруються червоні лінії і червоні маркери для багатьох депутатів і фракцій, звичайно воно буде важко проходити через залу.
Депутати залишаються зі своєю думкою – це нормально. Не можна просто надіти людям на голову і примусити їх голосувати, а потім з'ясовується, що це, м'яко кажучи…
…але коли якраз затягують не через те, що потрібно колізію усунути?
Це тоді інше питання до тих людей, які цим займаються. Я не думаю, що у нас в залі Верховної Ради є багато людей із поправочним спамом так званим. Є декілька, хто цим користується. Але, в цілому, там є абсолютно дуже справедливі правки, які треба вислуховувати, щоб ми потім не мали проблем.
"Ми сьогодні на етапі консолідації"
Спочатку парламент працював більш-менш монолітно. Потім було кілька хвиль… На якому етапі ми сьогодні?
Ми на етапі консолідації сьогодні. Але це все буде залежати від законопроєктів. Якщо законопроєкти будуть контроверсійні або сильно недопрацьовані, як вони люблять їх затягнути і швидко протягнути – я маю на увазі правлячу партію монобільшості – тоді, на жаль, іншого способу, як гальмувати їх правками, немає.
Зараз у нас іде непроста розмова про зміни до бюджету на 2026 рік. Знову там є багато питань, починаючи від резервного фонду додаткових 40 млрд до вже виділених 49 млрд. І немає підвищення грошового забезпечення для військових, незважаючи на те, що ми ратифікували 90 млрд кредиту і з них можна було би виділити частково і на озброєння, і на грошове забезпечення. Дати можливість протягнути бюджет, який не передбачає збільшення грошового забезпечення – це деморалізувати військових.
"Куди ділися 49 млрд попереднього резервного фонду? 40 млрд нових куди підуть?"
Слово "протягнути" – це ж хтось робить? Конкретні імена за цим є…
Конкретні імена – Кабінет Міністрів, який подав цей проєкт бюджету і "Слуги народу" його підтримали у першому читанні. Якщо вони хочуть отримати голосів достатньо, зокрема і опозиції, тоді треба його доопрацювати і відповісти на запитання: куди ділися 49 млрд попереднього резервного фонду? 40 млрд нових куди підуть? Чому забрали частково гроші з озброєння і передали на інші програми? Чому немає підвищення грошового забезпечення? Чому немає в цьому бюджеті, який буде проголосований в червні, а наступний буде переглядатися, скоріш за все, у вересні – реформи мобілізації, про яку вже оголосив Федоров (міністр оборони України Михайло Федоров – ред.) Неможливо зробити реформу, не давши туди грошей. Нічого ніхто не може відповісти. Тому я, наприклад, як народна депутатка, подаю правки в бюджет, де є збільшення грошового забезпечення, де є часткова реформа мобілізації, тому що перехід на контракти вимагатиме одномоментного вливання певних коштів. Далі я піду на комітет і буду відстоювати свої правки. У мене іншого механізму немає. Тому це відповідь на те, чи всі правки затягування в залі є популізмом?! Ні, не є. Тому що якщо ти не будеш відстоювати свої правки, ніхто на ці теми не буде звертати уваги взагалі.
40 млрд… Взяли з озброєнь і намагаються покласти в резервний фонд. Тема озброєнь дуже чутлива і не завжди відкрита. І тема резервного фонду… Як це можливо розв'язати, щоб при цьому парламент все ж таки голосував?
Щодо резервного фонду. Є закон про резервний фонд. Немає нічого секретного в резервному фонді. Насправді можна сісти і подивитися, куди пішли кошти. Більшість депутатів має доступ до державної і секретної інформації. Нічого не вартує Кабінету Міністрів надати цю інформацію в секретному режимі депутатам, вони ознайомляться, переконаються, що все було витрачено на те, куди прилетіло, а не на ті популістичні програми, які абсолютно були не потрібні, не мали ніякого ефекту для економіки, але були реалізовані, щоб займатися популізмом або просто із неефективності. Ось це найбільше насторожує.
Юлія Сірко. Фото: goloszmin.org
"Уряд багато чого наобіцяв поза спинами парламентарів"
Які в нас зараз важливі законопроєкти, які стосуються міжнародної допомоги? І на чому зараз ламаються списи і чому?
Уряд багато чого наобіцяв поза спинами парламентарів. Основна базова проблема – відсутність комунікації уряду, який наобіцяв міжнародним партнерам дуже багато всього, включаючи ПДВ на ФОПи, посилки, цифрові платформи, а потім з'ясувалося, що у парламентарів інша думка з цього приводу. І тепер треба знайти, яким чином вийти із цієї ситуації. Тому що не можна, раз уже наобіцяли – а пообіцяла, власне, країна, не можемо свій імідж і реноме зашкодити. Тому зараз тривають дебати, яким чином зробити закон про посилки новий, провалений Верховною Радою, щоб він і працював, і приносив дохід в бюджет. Тому що наших міжнародних партнерів цікавить одне: щоби податки в Україні збиралися ефективно, щоб ми могли виплачувати ті кредити, які набрали і підтримувати українську економіку. І те, що обіцяно з української сторони, обіцяно українськими урядовцями. А тепер ми не можемо виконати… Тому тут це все лікується двома шляхами: частішою і предметнішою розмовою – комунікацією між Кабінетом Міністрів, правлячою партією і Офісом президента. І оскільки ми вже наобіцяли, то треба знайти вихід із конкретної ситуації. Щодо посилок, то це може бути фіксована плата на посилку. Цифрові платформи – плюс-мінус із доопрацюванням пройде, коли це не буде стосуватися дрібних торговців, а стосуватиметься саме великих платформ – оподаткування реального бізнесу, а не дрібних громадян із дуже складними системами оподаткування. І крок за кроком ми будемо йти. Але тут впирається антикорупційна стратегія, яка є умовою 90 млрд виділення. Що ми побачили? Уряд вичистив її начисто. Він повикидав звідти основні вимоги. Вони її стерилізували і відправили в парламент. Але це не задовільнить тих же міжнародних партнерів, які мали на увазі зовсім інше. Тому який сенс це ухвалювати, якщо це все одно не допоможе ні в яких міжнародних зобов'язаннях?
Найбільші дискусії навколо антикорупційної стратегії
28 травня була ратифікована угода з Європейським Союзом про кредит на 90 млрд євро. Для доступу до грошей треба виконувати певні умови. Що ми зараз побачимо на практиці? Що буде обговорюватися? Що принесе нам найбільші дискусії в парламенті?
Найбільші дискусії будуть навколо і антикорупційної стратегії, і перезавантаження тих органів, які прямо прописані в угоді на 90 млрд. Я не думаю, що можна якось пропетляти і не помітити їх. Для Євросоюзу це насправді глобальне питання, тому що, виділяючи 90 млрд, вони хочуть мати стовідсоткову гарантію, що ці кошти підуть українському суспільству, а не українським корупціонерам. І тут єдиний запобіжник і можливий механізм – нормально працюючі антикорупційні органи і перезавантаження тих органів, які теж повинні нормально працювати. З цим я би не радила гратися, а треба сісти і зробити ті вимоги, які там прописані.
"Це займає дуже багато часу, коли ти в 600 сторінках виловлюєш одну шкідливу правку"
А чи існує практика домовленостей між фракціями щодо голосувань?
Вона реалізована, для цього існує погоджувальна рада, коли представники всіх фракцій збираються перед тижнем голосувань і висловлюють свої позиції. Говорять: "Цей законопроєкт, наприклад, бюджет, ми не підтримуємо, якщо там не буде підвищення грошового забезпечення для військових, прозорого резервного фонду, умовно, якихось вимог. І так по кожному закону". Ці обговорення і домовленості в будь-якому випадку стандартно перед кожною голосувальною сесією є і обговорюються по кожному законопроєкту. Раніше це було публічно. Я вважаю, що воно повинно бути публічно, щоб ніхто нічого не просив.
В конкретному скликанні цього парламенту є фракція монобільшості. У них є 229 голосів. Вони не голосують. Це вже інше питання. По-хорошому вони повинні забезпечувати всі голосування, тому що їх уряд підписався під якимись вимогами. Фракція "Голос" точно проголосує за всі європейські євроінтеграційні законопроєкти і точно підтримає всі прагнення виконання тих же 90 млрд. Але в тому випадку, якщо в законопроєкті, умовно, немає знесення САП і НАБУ. Тому, коли я приходжу на погоджувальну раду, ми перед цим проводимо фракцію і мені колеги з фракції кажуть: "Дивіться, от в цьому законопроєкті таке, у цьому таке, таке, таке. Ти повинен відстояти таку-то, таку-то, таку-то позицію". Це ж не моя позиція, це позиція фракції. Я представляю позицію фракції. Тому коли я приходжу на погоджувальну раду, я кажу: "Друзі мої, прекрасний закон, ми за нього проголосуємо, але якщо там буде знесення НАБУ і САП, ви будете мати великі політичні наслідки, ми за це голосувати не будемо". Тому інколи принципова позиція інших фракцій гальмує, повірте мені, дуже багато шкідливих для України законопроєктів. Тому що, на жаль, ця практика установлена, коли через красиві законопроєкти євроінтеграційні тягнуть абсолютно не європейські норми. І це робота народного депутата, на жаль, і це займає дуже багато часу, коли ти в 600 сторінках виловлюєш одну шкідливу правку і намагаєшся її знести або на погоджувальній раді, або в залі Верховної Ради вже публічно. Тому таке є і не всі з відкритим "забралом" приходять на погоджувальну раду.
Є монобільшість, є правляча партія, вони повинні забезпечувати максимальну кількість голосів. Те, що у них приходить 150 людей – це вже питання, чи вони повинні робити коаліцію, чи саморозпуститися.
Чому ж президент зустрічався? Він розуміє, що тільки фракцією "Слуга народу" голосування важких, непростих законопроєктів він не витягне. Тому йому треба інші голоси інших фракцій і це треба обговорювати по кожному конкретному законопроєкту. Якщо по одних законопроєктах ми готові голосувати, а по інших категорично ні – це не тому, що ми щось хочемо, а тому, що там є серйозні ризики для економіки чи громадян. І це треба все обговорювати. Чим максимально публічніше це буде обговорюватися, тим швидше це все проходитиме.
"Хоч стали краще одягатися і не говорити всяку дурню"
А трансляції Верховної Ради, які тепер відбуваються в ефірі, якось змінили роботу депутатів?
Так. Багато політиків трохи прийшли в тонус. Люди в закритому режимі розслабилися. Так хоч стали краще одягатися і не говорити всяку дурню. І приходити.
"Голоси у "Слуги народу" закінчилися десь наприкінці 2021 року"
Чи означає це, що все-таки ми прийдемо до іншої коаліції, що так не обмежиться просто розмовами? Буде переформатовано коаліцію?
Юридично ні. Фракція монобільшості буде максимально триматися до кінця, вони не хочуть ділитися владою ні з ким, тому що коли ти запрошуєш когось в коаліцію – це як ОСББ створити – у кожного буде своя думка. Не завжди ці дискусії швидко проходять. З іншої сторони, ці рішення набагато стійкіші. Коли є більша підтримка, то рішення більш легітимне. Коли у вас це все протягнуто ледве-ледве за зачиненими дверима, то нема підтримки ні суспільства, ні більшості депутатів. Чи буде формалізована коаліція? Думаю, що навряд чи, але неформальна коаліція, мабуть, в якійсь формі існує вже давно. Давайте скажемо чесно, що "Слугу народу" підтримує група "Довіра", група "За майбутнє" і навіть ОПЗЖ. Тому ця стала коаліція вже існує, як мінімум, п'ять років. Тому що голоси в "Слуги народу" закінчилися десь наприкінці 2021 року. В такому вигляді може проіснувати.
У ПРОГРАМАХ "СЬОГОДНІ. ІНТЕРВ'Ю" УКРАЇНСЬКОГО РАДІО БЕРУТЬ УЧАСТЬ ПРЕДСТАВНИКИ РІЗНИХ ФРАКЦІЙ ВЕРХОВНОЇ РАДИ. У ПОПЕРЕДНІ ДВА ДНІ БУЛИ, ЗОКРЕМА, ІНТЕРВ'Ю ЧЛЕНА ФРАКЦІЇ ПАРТІЇ "ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ" ВОЛОДИМИРА АР'ЄВА І ЧЛЕНА ФРАКЦІЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ" ОЛЕКСАНДРА КАЧУРИ.
