Данило Гетманцев. Фото: сайт партії "Слуга Народу"
"У 2026 році маємо недовиконання державного бюджету за наростаючим підсумком — більше 30 млрд грн"
Чому посадовці кажуть, що з такою напруженою ситуацією ми не стикалися ще з початку повномасштабного вторгнення?
Почнемо з першої цифри — 27 мільярдів. Це вже та діра, той дефіцит, який є сьогодні, і це все військовий бюджет. Внаслідок прийняття попереднім керівництвом Міністерства оборони певних рішень, не виважених у сфері публічних фінансів щодо фінансування тих статей бюджету, які не були заплановані на початку року, і також внаслідок ще об'єктивних обставин — ситуація склалася так, що на сьогодні Міноборони вимагає від нас додатково до кінця року (це тільки на чотири місяці) плюс 27 млрд доларів. Тобто — не гривень, а доларів. Це ті гроші, які ми маємо знайти. Знайти їх передусім у партнерів, бо ви розумієте, що всередині країни немає такого потенціалу і джерел, особливо якщо тобі ці гроші потрібні вже зараз і на чотири місяці.
"Є більше 30 законопроєктів, які ми маємо прийняти"
Але якщо говорити про партнерів, то ми переходимо до іншої складової цієї проблеми — це 29,5 млрд доларів, які ми начебто маємо отримати до кінця року, але вони під великим питанням. Чому? Тому що ми у Верховній Раді не спроможні виконати ті зобов'язання, які на себе взяли, щоб ратифікувати відповідні угоди з Євросоюзом, під які підв'язані ці 29,5 млрд. Тобто там є більше 30 законопроєктів, які ми маємо прийняти. Вони всі на користь України, але деякі з них є складними і непопулярними. У нас, на жаль, не залишилося більше популярних рішень. І, зважаючи на це, об'єднуються між собою популісти та ті, хто у Верховній Раді сьогодні працює за принципом "чим гірше, тим краще", аби підірвати спроможність уряду, спричинити кризу і на цьому заробити якісь політичні дивіденди чи посади, або з тими, хто захищає якісь інші схеми. І ось це поєднання різних депутатських груп призводить до того, що ми вже вкотре провалюємо наші міжнародні зобов'язання і ставимо під питання отримання цих 30 млрд доларів.
Тобто у нас є 27 млрд від оборони, плюс 30 млрд, які ми начебто і можемо отримати, але поки не отримуємо. І це ще накладається на проблему з виконанням державного бюджету. У нас більше 30 млрд грн недовиконання державного бюджету внаслідок того, що загальмувала детінізація, яка досить добре розвивалася у 2023-24 роках. Ми істотно перевиконували, більш ніж на 100 млрд, державний бюджет. Сьогодні, у 2026 році, маємо недовиконання державного бюджету за наростаючим підсумком з початку року — це більше 30 млрд грн. І це не внаслідок обстрілів, а внаслідок того, що працювати треба краще. Погана робота виконавчої влади.
Тобто ми можемо отримати десь 50 млрд доларів за умови, якщо Верховна Рада проголосує за відповідні ініціативи?
Так. У нас не вистачає цих 27 на оборону, ми їх просимо у наших партнерів. А вони нам говорять: "Питань немає, зрозуміло, війна спричиняє додаткові видатки, і не все прогнозовано. Ми можемо ті гроші, які планували вам на 27-й рік, наблизити на 26-й. Але ми не можемо, бо не виконуєте свої зобов'язання». Ось така ситуація. І це мені нагадує 1919 рік, коли політиканством, популізмом, голою внутрішньою політикою, абсолютно нічим не підкріпленою, вбивається держава.
На жаль, початок ХХ століття досить сумно закінчився для української державності. А що кажуть ваші колеги? Які думки всередині фракції?
Це стосується частково і нашої фракції. На жаль, якщо ми даємо за надважливий закон 168 голосів із 229 необхідних — це ганьба. І так, дійсно, всередині нашої фракції є групи. Наприклад, "Розумна політика". Наш ексспікер Разумков, який розколов частково фракцію, вважає, що чим гірше, то тим буде краще. І цей вірус "разумковщини", на жаль, вражає собою різні фракції парламенту. Міжфракційне об'єднання "чим гірше, тим краще" достатньо велике. Люди не зовсім розуміють, що таке розхитування човна призведе до того, що і човна не буде, і просто не будете кому цією політикою займатися.
"Шкода для держбюджету — 33 млрд грн щороку"
Наступного тижня, ймовірно, парламент спробує голосувати повторно за законопроєкт, що змінює правила оподаткування. Є нагода запитати у вас — Рада наступного тижня голосуватиме за це?
Так. Ми виносимо завтра на комітет два законопроєкти, які стосуються скасування пільги на посилки — це сумнозвісний законопроєкт, який ми вже двічі провалювали. Ще декілька законопроєктів, які не стосуються оподаткування, а ще через два тижні — той, що стосується оподаткування. У нас достатньо велика кількість законопроєктів навіть у комітеті, десь близько семи, які ми найближчим часом винесемо до зали і будемо просити Верховну Раду проголосувати й підтримати.
Коротко нагадаю, що цей закон передбачає, що на посилки вартістю до 150 євро буде нараховуватись ПДВ, від якого вони були раніше звільнені. А 1 вересня законопроєкт підтримали 198 народних депутатів...
Я вам поясню логіку цього питання. Дійсно, такий неоподатковуваний мінімум існував практично в усіх країнах світу. Бо насправді у 90-ті роки і раніше митниця була обмежена у своїх можливостях адмініструвати такі дешеві та дрібні посилки. Це було неефективниим, тобто вона витрачала більше грошей на адміністрування, ніж перераховувала до бюджету. Але часи змінилися, і на сьогодні митниця має такі ресурси та можливості — не тільки наша, будь-яка митниця у світі має. І тому всі країни світу, крім України (яка у війні), від цієї пільги вже відмовилися. Тому що, крім того, що це шкода для держбюджету — 33 млрд грн щороку — ми маємо ще й катастрофічну нерівність в оподаткуванні наших вітчизняних товаровиробників та іноземних, передусім китайських. Бо 74% посилок — це китайські посилки. І що виходить? Виходить, що китайський товаровиробник виробляє товар, не сплачуючи податки в Україні, не створюючи тут робочі місця, не потерпаючи від ракет і дронів. І маючи таку пільгу, він вочевидь виграє конкуренцію у нашого вітчизняного товаровиробника, який фактично залишається з усіма проблемами, що зумовлює війна, до того ж іще й товар має на 20% дорожче продати, ніж продає китаєць.
"Від усіх абсолютно бізнес-асоціацій є листи на підтримку цього законопроєкту"
Тож ми маємо ідіотську ситуацію, при якій люди закривають свої виробництва, бо держава створює нерівні умови господарювання. У мене від усіх абсолютно бізнес-асоціацій є листи на підтримку цього законопроєкту. У нас на фракції виступала "Аврора", тобто її власник чи директор. Він каже: "До нас на склад у Стоянці прилетіло. А ми маємо кілька тисяч працівників (та їхніх сімей), які отримують заробітну плату по країні. І виходить, ви ставите нас у яке становище в порівнянні з іноземцями? Мені треба закритися тут і відкритися в Польщі, а тоді всі посилки поштою людям відправляти?". Нема що сказати людині на це, бо дійсно ситуація просто ідіотська.
Крім цього, частина наших колег підтримують, на жаль, "схемщиків". Підтримують конкретних людей, прізвища яких вони знають, які займаються схемами. А в чому полягає схема? Це подрібнення посилок. У нас є навіть у комітеті декілька кейсів, уже доведених, коли на Харківську митницю приходить товар — взуття брендове — і воно розподілено на кількасот людей, яких не існує взагалі! Їх фізично не існує, цих людей. А поштовий оператор начебто ці посилки отримує, їх оформлюють на цих 300-400 людей, яких не існує фізично.
"Не буде ніяких перспектив, якщо не буде держави"
Які ваші сподівання — підтримають у парламенті вже зараз цей законопроєкт? І які ще є важливі документи треба підтримати, аби зрушити з місця всі ті виклики щодо грошей?
Неважливих немає. Я звертаюся до колег, щоб вони прийшли до тями. Я дуже вдячний тим людям, які підтримують, займають державницьку позицію, і прошу, щоб усі абсолютно зайняли державницьку позицію. Не дбали про свої рейтинги, про якісь політичні удавані перспективи. Не буде ніяких перспектив, якщо не буде держави. І це принципове питання сьогодні для всіх нас. Тому я сподіваюся на те, що все ж таки здорового глузду вистачить.
А які наслідки від нестачі грошей можуть бути? Згаданий на початку пан Марченко зазначав, що ми вже спостерігаємо певні проблеми з ліквідністю. Що через брак ліквідності нам, можливо, доведеться відкласти деякі виплати, не пов'язані з війною...
Вони вже відкладені. У понеділок я про це публічно заявив, що Мінфін відклав капітальні видатки на грудень. Це означає, що були заплановані будівництва підземних укриттів для шкіл, дитячих садків, це так звані капітальні видатки. Ми не можемо їх фінансувати, бо не маємо з чого. Ситуація катастрофічна. Мої колеги з Кабміну на це реагують... Але я вважаю, що ми людям маємо говорити правду. Ми не будемо з чого мати можливість заплатити зарплати бюджетникам, розумієте? І це буде реальна катастрофа. Ми з 22-го року жодного разу не прострочили виконання своїх соціальних зобов'язань. Немає жодної країни в історії у світі, яка б у подібних умовах настільки чітко виконувала свої соціальні зобов'язання, більше того — ще й збільшувала їх! А сьогодні, якщо ми не виконаємо наші євроінтеграційні зобов'язання, то припустимо невиплату тих соціальних зобов'язань, яких чекають найбільш незабезпечені люди.
"Проблеми почнуться у жовтні"
Коли це може відбутися, якщо парламент не проголосує за згадані ініціативи? Це фактично можуть вже за жовтень не заплатити зарплату або не виплатити пенсію?
Я зараз формулювати саме таким чином не буду. Але проблеми почнуться у жовтні. Реальні проблеми вже почалися, адже питання капвидатків відклали на грудень. Насправді ж їх у грудні не встигнуть освоїти. Фактично держава їх відклала на 2027 рік.
Я взагалі не сприймаю ідіотизм цієї ситуації. Є 30 законів, які ніхто не нав’язував. Вони нам потрібні. Це наші внутрішні реформи. І комусь треба доводити, що їх потрібно голосувати! Наступний пленарний тиждень — повністю у євроінтеграційних законопроєктах, які ми маємо ухвалити. Їх там десь 20. Нам усім треба переконувати депутатів, тиснути на тих, хто втратив зв’язок із реальністю. Маємо їх до цієї реальності повернути.
НАГАДУЄМО, ЩО УКРАЇНСЬКЕ РАДІО ― ВІДКРИТИЙ МАЙДАНЧИК ДЛЯ ВИСЛОВЛЮВАННЯ РІЗНИХ ДУМОК І ПОГЛЯДІВ ПРЕДСТАВНИКІВ УСІХ ПОЛІТИЧНИХ СИЛ. З ОГЛЯДУ НА ТЕ, ЩО ПРЕДСТАВНИКІВ ФРАКЦІЇ «РОЗУМНА ПОЛІТИКА» НЕ БУЛО У СТУДІЇ, ЗАПРОШУЄМО ЇХ ВИСЛОВИТИ ВЛАСНУ ПОЗИЦІЮ В ЕФІРІ УКРАЇНСЬКОГО РАДІО СТОСОВНО ПОРУШЕНИХ НАРОДНИМ ДЕПУТАТОМ ДАНИЛОМ ГЕТМАНЦЕВИМ ПРОБЛЕМ.
