Фото: Pexels.com
Дослідження в рамках програми "Скрініг 40+" є популяційно усередненими і корисними для всіх людей старше сорока років. Проте рекомендації, які в подальшому будуть надані, будуть абсолютно індивідуальними і орієнтованими на кожен конкретний випадок, – орієнтуючись на кожен конкретний контекст
Анно, доброго ранку, вітаємо вас!
Вітаю, дякую, що запросили!
Отже, сорок років – це дійсно той самий рубіж, коли наші медичні картки мають стати товстішими? Чи це просто сучасний тренд на чекапи, який дійшов до нас зі світової практики?
Не зовсім. Вік сорок років – це просто хронологічний вік, якого ми досягаємо, здобувши певні досвіди. Проте, якщо ми говоримо про здоров'я, саме після сорока років накопичуються фактори ризику, які не завжди є помітними, і не завжди ми можемо на них повпливати. І ці фактори ризику, якщо ми говоримо саме про серцево-судинні захворювання та цукровий діабет другого типу, – ми їх можемо розділити на ті, на які ми можемо повпливати, і на ті, на які ми, на жаль, не можемо вплинути. І от до тих факторів ризику виникнення цих захворювань, на які ми вплинути не можемо, в тому числі і буде відноситися вік.
І дослідження статистичні показують, що саме після сорока років ризики серцево-судинних захворювань, ризики цукрового діабету будуть підвищуватися.
Проте, хороша новина полягає в тому, що є ті фактори ризику, на які ми з вами можемо повпливати. І саме для виявлення таких факторів ризику, і саме для того, аби на них впливати і починати покращувати якість свого життя, і створена була ця програма "Скрінінг 40+". Тому сорок років – це всього хронологічний вік. А от фактори ризику – це те, що може викликати захворювання.
Розібралися. Ми бачимо, що в соціальних мережах трапляються такі доволі неоднозначні дописи від людей, які отримали вимірювання тиску, пульсу, кисню як частину скринінгу. Ну і кажуть – навіщо тоді йти на скрініг, якщо це можна зробити вдома. Яка реальна цінність цих вимірювань саме в клінічному контексті скринінгу?
Якщо ми говоримо про ті дослідження, які входять в програму "Скрінінг 40+", тут важливо розуміти, що це спеціально скомбінована програма, яка націлена на виявлення трьох груп захворювань. Перше – це серцево-судинні захворювання, які в Україні є першочерговою причиною смертності та інвалідизації населення. Тобто, саме через серцево-судинні захворювання українці втрачають найбільшу кількість якісних років життя.
Друга група захворювань – це цукровий діабет другого типу. Важливо, що саме оцей інсуліно-незалежний цукровий діабет виникає через ті фактори ризику, про які я вже згадувала – такі як вік, малорухомий спосіб життя, тютюнопаління, підвищений індекс маси тіла. І третя група захворювань, які в цьому скринінгу також діагностуються – це стани, пов'язані з психічним здоров'ям. Такі як тривожно-депресивний розлад.
Тобто ми, проводячи оці дослідження, які пацієнти не зовсім розуміють навіщо вони і що їх можна зробити вдома (хоча більшість із них вдома самостійно не роблять), мають на меті отримати аналіз подальший від лікаря в команді з медичною сестрою. Аналіз тих факторів ризику, які є індивідуальними, аби надати в подальшому індивідуальні рекомендації для кожної окремої людини. До прикладу, на скринінг прийде 10 пацієнтів за один день, і серед них двоє будуть людей, які вживають тютюновмісні цигарки. І ми ж не будемо рекомендувати всім призначати тютюнозамісну терапію. Ні, цим людям, хто не є курцем, ми порекомендуємо в подальшому утримуватись від паління і уникати місць, де палять цигарки, аби не було пасивного паління. А от людям, які є курцями, ми вже запропонуємо інші підходи, інші методи.
Тому оці дослідження є популяційно усередненими і корисними для всіх людей старше сорока років. Проте рекомендації, які в подальшому будуть надані, будуть абсолютно індивідуальними і орієнтованими на кожен конкретний випадок, – орієнтуючись на кожен конкретний контекст. Тому що навіть коли ми говоримо про якісь загальні рекомендації щодо активного способу життя, Всесвітня організація охорони здоров'я говорить, що для профілактики серцево-судинних захворювань і цукрового діабату другого типу людина має на тиждень мати помірних фізичних навантажень від 150 до 300 хвилин. Але ж для кожної людини це різна активність. Це буде дуже залежати від контексту, від можливостей, від стану опорно-рухової системи.
І саме у вашому конкретному контексті, під час конкретної розмови з вами, лікар може дізнатися, що вас цікавить. Наприклад, який спосіб фізичної активності вам найбільше подобається. Можливо, які у вас є проблеми з іншими органами і системами, і вам потрібно зробити акцент на якісь інші вправи, інші види діяльності.
Тому ці контексти тут є дуже важливими. І саме тому буде взаємодія з лікарем, який зверне увагу на те, що потрібно саме вам.
Ну і велике щастя, якщо такого лікаря знайдеш, який відрукується на твої потреби, на індивідуальні особливості, на ритм і стиль життя… Наостанок, Анно, буквально коротеньке питання. Ми читаємо в тих же дописах, що скринінг в державній і приватній кліниці – це різні речі через обмежений перелік аналізів в державних закладах. Наскільки це суттєва різниця насправді і чи існує вона, чи це помилка?
Ні, в приватних та комунальних закладах програма не відрізняється. Оскільки це є національний скринінг і вимоги до нього є стандартизовані, то перелік обстежень обов'язкових і тих, що будуть призначені за показами, будуть абсолютно однакові що в комунальному, що в приватному закладі.
Я, наприклад, є лікаркою комунального закладу, більше того, я є лікаркою сільською, я працюю в сільських місцевостях. І я виконую абсолютно той самий перелік досліджень за показами і ті, які є обов'язковими, незалежно від того, в якому місці я приймаю – чи це моя сільська амбулаторія, чи це амбулаторія в більшому місті, що входить до складу нашого центру первинної медичної допомоги. Щодо різниці підходів, тут я можу досить оптимістично сказати, що при підготовці цієї програми лікарі та команди, які надають ці пакети, мали пройти обов'язкове навчання. І оскільки я була тією людиною, яка була дотична до цих навчань, до їх створення, то я можу сказати цілком упевнено, що вони стандартизовані, що в цих навчаннях велика увага приділялася саме людському фактору, саме комунікаціям, саме увазі до контекстів.
Дякуємо, Анно! Бажаємо вам безпечного, хорошого дня, здорових пацієнтів і роботи на радість, на щастя і на здоров'я. До нових нагод на Радіо Промінь.
