Ілюстративне фото з відкритих джерел
"Дуже складно переживати одночасно прояви гомофобії та втрату дому"
Як змінилося життя ЛГБТІК-спільноти за роки повномасштабної війни? Які виклики стали найбільш відчутними?
Війна дуже сильно все змінила. Для спільноти до проблем гомофобії, стигматизації, нерівності, неможливості одружуватися додалися ще всі виклики війни, які ми всі відчуваємо на собі. Для когось це була вимушена еміграція або переселення в межах нашої країни, для когось це була втрата дому. Це дуже складно переживати одночасно – прояви гомофобії та втрату дому. Періодично ми бачимо жахливі новини про загиблих та руйнування. Кожен з нас має когось кого вони втратили за час цієї війни. Психологічний стан дуже важкий. Ми намагаємося підтримувати нашу спільноту навіть у такі важкі часи.
"Вже зібрали понад 500 тисяч гривень на ППО"
Як часто ви чуєте, що питання ЛГБТІК-спільноти не на часі?
Доволі часто. Перші два роки повномасштабного вторгнення марш КиївПрайд не проводився. Освітні події були дуже закриті та локальні. Згодом ми розуміємо, що не можемо бути постійно в цій напрузі. Звісно, це має бути баланс. Ми маємо бути у війську або для війська. Ми маємо не забувати про збори та допомогу війську. Водночас всі люди мають право на певний відпочинок та розслаблення. Тому наразі ми балансуємо в наших подіях і тримаємо фокус на допомозі війську. Зараз у нас триває збір на ППО з United 24. Ми вже зібрали понад 500 тисяч гривень. Плануємо зібрати 700 тисяч гривень до кінця місяця. Це вільний донат на наш збір.
Зібрали близько 2 тисяч відвідувачів за весь день і 170 тисяч гривень донатів
Що таке "Прайд Парк"?
"КиївПрайд Парк" став найбільшою благодійною освітньою подією про ЛГБТІК+ людей. Ми зібрали близько 2 тисяч відвідувачів за весь день. Парк працював з 13 до 22 години. За цей час ми зібрали 170 тисяч гривень на наш збір. Це дуже гарний результат. Під час Парку в нас було кілька сцен і багато активностей. Були більш освітні активності і розважальні. На головній сцені ми говорили про таку цікаву тему, як чому гендерність – це не є ухиляння від служби. Там була спікерка Емілія, трансгендерна військова і ветеранка, також ендокринологиня, яка займається питаннями трансгендерності та трансхлопець, активіст. Це була цікава розмова, оскільки саме на цю тему є певні маніпуляції, стереотипи і міфи, які ми розвінчували.
Також поговорили про квірні комунікації, про те, як говорити про права ЛГБТІК+ людей та наші виклики, щоб це було видимо і водночас не нудно. Ми прагнемо поширювати правдиву інформацію щодо ЛГБТІК+ людей, щоб протидіяти дезінформації та російській гомофобній пропаганді.
Ми робили цей захід з дуже багатьма крутими організаціями. У нас була зона пам’яті, де кожен/кожна могли згадати людину, яку вони втратили. Також одна з організацій варила веганський плов в казані.
КиївПрайд Парк. Фото: ФБ-сторінка Kyiv Pride
Часто ЛГБТК+ люди почуваються самотньо
Дуже багато молодих людей прагнуть мати таке місце, де можна поспілкуватися і познайомитися, відчути себе вільно, у безпеці. Також у нас були наліпки "Хочу на побачення" і "Хочу дружити". Кожна людина могла взяти собі таку наліпку, що допомагало в соціалізації. На жаль, часто ЛГБТІК+ люди почуваються самотньо. В Києві багато ВПО, які намагаються побудувати своє життя знову і знайти нову бульбашку, нових друзів, партнерів тощо. Ми хочемо максимально допомогти спільноті це зробити.
Головне гасло цього року — "Визнайте наші сім’ї"
Які питання будуть в центрі уваги на цьогорічному КиївПрайді?
Наше головне гасло цього року буде «Визнайте наші сім’ї». Воно насправді назрівало давно. Ми живемо в очікуванні прийняття законопроєкту про цивільні партнерства. Проте цього року ми побачили намагання відкату в Цивільному кодексі. В першій редакції було анулювання шлюбів для трансгендерних людей. по всій країні проводилися мітинги та акції проти цієї редакції Цивільного кодексу. Ми також організовували нашу акцію 17 травня. Для нас найголовніше на порядку денному – це визнання наших сімей. Через виклики повномасштабної війни ще гостріше відчувається ця потреба. Шлюбні партнерства – це не шлюбна рівність. Ми зараз не вимагаємо шлюбної рівності. Це вже наступний крок. Шлюбні партнерства – це певна інституція, яка не дає таких прав. Ми не говоримо про усиновлення для ЛГБТІК+ сімей. Ми говоримо про юридичне визнання, щоб дві людини, які по факту є сім’єю не були чужими за законодавством. Це актуально і для цивільних, і для військових.
Справедлива кримінальна відповідальність за злочини на ґрунті ненависті
Прийняття цивільних партнерств – не єдина наша вимога. Також будемо говорити про справедливу кримінальну відповідальність за злочини на ґрунті ненависті, зокрема гомофобії, трансфобії. Це все ще актуально. Досі небезпечно ходити в райдужному одязі. Маршем ми хочемо утвердити те, що Україна – це частина європейського світу і ми поділяємо цінності рівності для всіх.
В Європі Прайд – це святкування, а в нас – боротьба за права
Чому напрямок рівності і різноманіття настільки важливий для ЄС? Чому підтримка ЛГБТ-спільноти є рухом до ЄС?
Європейські країни, які нам дуже сильно допомагають (Великобританія, Нідерланди, Швеція) прийняли шлюбну рівність вже давно. І для них ці цінності вже є нормою. Прайд в цих країнах став повністю святкуванням. А в нас це досі боротьба за права. Вони прийшли до такої думки, що всі люди повинні мати рівні права, незважаючи на ідентичність, орієнтацію чи колір шкіри. Якщо людина не порушує закони, нікому не шкодить, стосунки відбуваються за згодою, то люди повинні мати ці права.
Світоглядно нічого не зміниться
Як за цей час змінилося їхнє суспільство?
Після прийняття шлюбної рівності армагедону не сталося. Надбання прав для ЛГБТІК+ людей жодним чином не забирає прав інших людей. Тобто перевороту не станеться. Люди однієї статі не почнуть одружуватися в один момент. Не існує такого поняття як гей-пропаганда. Світоглядно нічого не зміниться. Більшій кількості людей стане простіше і легше жити.
Крім євроінтеграції, прийняття цивільних партнерств може повпливати на повернення наших людей з-за кордону. Вони хочуть не лише безпеки в фізичному плані.
У 2024 році 70% українців підтримували рівність прав ЛГБТІК+ людей
Як змінюється ставлення українських громадян до цієї теми?
Зараз стало важко відстежувати цю соціологію. Багато людей виїхали за кордон чи перемістилися в межах країни. Багато людей не можуть дати відповідь через перебування у війську. Адвокаційний центр «Наш світ» майже щороку проводить таке опитування щодо ставлення суспільства до ЛГБТІК+ людей. У 2024 році 70% українців підтримували рівність прав ЛГБТІК+ людей. Це великий відсоток.
ЛГБТ – це не хвороба
Які міфи існують про ЛГБТІК+ людей і чому виникли стереотипи про ЛГБТІК-спільноту?
- Найвідоміший міф – це те, що ЛГБТІК+ – це хвороба, яка має лікуватися. Це неприродньо і ненормально. Це давно спростовано. У 1991 році ВООЗ визнала гомосексуальність і трансгендерність не хворобою. Цей міф розбивається об науку.
- Міф про прайди, мовляв це гей-паради, де всі голі чи напівголі. Це також неправда. В Україні прайди це про боротьбу і правила, супротив і виборювання наших прав.
- Міф, що існує ЛГБТ-пропаганда розбивається об науку. Неможливо подивитися на те, які цілуються два чоловіки чи дві жінки і змінити орієнтацію. Можна усвідомити свою орієнтацію протягом життя. Можна довго заперечувати свою ідентичність, проте врешті усвідомити, що це нормально. Неможливо нав’язати комусь свою орієнтацію.
Засудження ЛГБТ і толерування аб’юзивних стосунків
Які аргументи ви залучаєте, аби комікувати з представниками традиційних цінностей, які засуджують ЛГБТ-спільноту?
В цих захисників традиційних цінностей дуже однобоке сприйняття традиційної родини. Коли відбуваються злочини проти жінок, наприклад, зґвалтування, домагання, побиття тощо, то вони не виходять проти цього. Це дуже показово, які це традиційні цінності. Бити людей – традиційно для них. Вони дуже активно протидіють гомосексуальним стосункам, але мовчать про аб’юзивні стосунки в гетеросім’ях. Ми не намагаємося переконати їх, оскільки це не та аудиторія, яка готова чути. Якщо вони відкидають науку, то про що можна говорити далі? З людьми, які так важко сприймають будь-яку інакшість неможливо вести конструктивний діалог. Не всі віруючі люди проти ЛГБТІК+ людей. Є ті, що вірять в Бога і при цьому вони підтримують спільноту. Є церкви, які приймають квір-людей, адже вони також створені Богом.
Потрібна політична воля
Чому навколо Цивільного кодексу так багато розмов? Що не дозволяє законодавцям внести ці правки, які хоче громадянське суспільство?
На це потрібна політична воля. Політики не повинні боятися голосувати за менш популярні речі.
Матеріал створено в межах програми підтримки регіональних медіа від Wonder Media Forum та ГО "Почута" за фінансової підтримки чеської організації People in Need, у рамках ініціативи SOS Ukraine. Зміст публікації не обов’язково збігається з їхньою позицією.
